Постанова № 3984900, 10.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

Справа № А 18/205-07 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 2.22   інстанції - Петрова В. І.   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Туркіної Л.П. ( доповідач),

суддів - Коршуна А.О., Проценко О.А.,

при секретарі - Резнікові Ю. М.,

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (довіреність від 01.09.2008р.)

відповідача - ОСОБА_2. (довіреність № 07-08/61 від 09.01.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізького державного педагогічного університету, м. Кривий Ріг

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007 року

у справі № А18/205-07

за позовом Криворізького державного педагогічного університету, м. Кривий Ріг

до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2007 року Криворізький державний педагогічний університет (далі -Університет) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив скасувати рішення №137/10 від 01.03.07р. виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4 ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних виплат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову зазначалось, що оспорюване рішення не відповідає чинному законодавству, зокрема п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, ст.2 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів від 09.09.04р. №1994-IV, постановам Кабінету Міністрів України №934 від 19.09.05р. та №745 від 25.05.06р.

Відповідач позов не визнав.

Господарський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 22.05.2007 року у справі №А18/205-07 замінив первинного відповідача - виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належним відповідачем - Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належним відповідачем (далі - Фонд).

Відповідач позов не визнав, вважає оспорювань рішення таким, що відповідає чинному законодавству.

У червні 2007 року позивач подав до суду доповнення до позовної заяви, в якому підтримав свої позовні вимоги.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петрова В.І.) від 13.09.2007 року у справі №А18/205-07 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки перевіркою, яку здійснював відповідач, встановлено факт порушення позивачем Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». А посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України №745 від 25.05.06р. відхилено судом, оскільки зазначена постанова набрала чинності після проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення, та не має зворотної сили.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року у справі №А18/205-07.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає наступне.

Суми державного боргу, що надійшли університету згідно Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» від 09.09.04р. №1994-IV (далі - Закон №1994-IV) є трансфертами населенню, а відповідно до п.1 ст.2 бюджетного кодексу України зазначені трансферти мають цільове призначення і на них розповсюджується режим субвенцій. А це означає, що університет може розподіляти кошти трансферту тільки в порядку прямо зазначеному у самому трансферті. Оскільки підставою цих трансфертів є саме Закон №1994-IV, університет не міг перерахувати страхові внески, оскільки в цьому законі про такий обов'язок нічого не сказано, тому Фонд не має право вимагати того, що прямо не передбачено Законом.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року у справі №А18/205-07, позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залиши без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, головним спеціалістом Дзержинської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена позапланова перевірка з питань повноти нарахування та сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплати, передбачені Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» в 2005-2006 роках закладом освіти Криворізьким державним педагогічним університетом.

На підставі перевірки складено Акт №38 від19.02.07р., яким встановлено, що виплати, передбачені Законом №1994-IV, які нараховані працюючим (застрахованим) особам, обкладені податком з доходів фізичних осіб, на них нараховані внески до Пенсійного фонду України. Страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на вищезазначені виплати не нараховані та не утримані за весь перевіряємий період.

На підставі Акту №38 від 19.02.07р. виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення винесено рішення №137/10 від 01.03.07р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4 ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних виплат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким позивачу донараховано внески в сумі 12 441,68 грн., та накладено штрафну санкцію в розмірі 319 017,32 грн.

Позивач подав до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення скаргу на рішення відповідача від 01.03.07р №137/10

29.03.07р. виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровського обласного відділення винесено рішення №05-31-654 про результати розгляду скарги, яким відмовлено в задоволені скарги позивача щодо скасування рішення відповідача від 01.03.07р. №137/10 та визнано правомірними дії Фонду щодо застосування фінансових (штрафних) санкцій до КДП Університету на загальну суму 331 459,00 грн.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що донарахування страхових внесків у сумі 12441,68 грн. є обґрунтованим, виходячи з такого.

 Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг , зареєстрований як платник страхових внесків (страхувальник) у районній виконавчій дирекції обласного відділення Фонду.

Згідно п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ст.57 Закону України «Про освіту» від 23.12.1991 р. № 1060, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам ряд гарантій, в тому числі надбавку за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, та допомогу на оздоровлення.

Відповідно до умов ст.21 Закону України № 2240 та ст.1 Закону України № 2213 базою для здійснення нарахувань страхових внесків до Фонду є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95 (далі - Закон України № 108/95) та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889 (далі Закон України №889).

Згідно ст. 2 Закону України №108/95 та п.п. 2.2.2, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5, виплати, передбачені Законом №1060, (надбавка за вислугу років допомога на оздоровлення - далі виплати) відносяться до фонду оплати праці.

Відповідно до умов п.п. 4.2.1 та 4.4 Закону України №889 вказані виплати включаються до складу загального місячного оподаткованого доходу та є базою (об'єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для забезпечення виконання Закону №1060 прийнято Закон України «Про реструктуризацію заборгованості виплат, передбачених ст..57 Закону України «Про освіту» від 23.12.1991 р. № 1060 педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» від 09.09.2004 р. № 1994, який регулює правовідносини що склалися у зв'язку з не фінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту».

Постановою Кабінету Міністрів від 19.09.2005 р. № 934 «Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» затверджений Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, п. 4 якою передбачено, що відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів від 25.05.2006 р. № 745 «Деякі питання пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка є чинною з 02.06.2006 р. доповнено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, № 934, згідно названих доповнень на суми виплат, які нараховані і виплачені у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів № 934 від 19.09.2005 р., страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням не нараховуються починаючи з 02.06.2006 р.

Плановою перевіркою, проведеною позивачем 1.02.2007 року, по результатам якої складено акт від 19.02.2007 р. № 38, встановлено що відповідач в 2005р. та січні - травні 2006р. не перерахував страхові внески до Фонду в сумі 12441,68 грн., що складає нарахування з заробітної плати у сумі 331459,00 грн.

Факт відсутності нарахування та сплати позивач не оспорює.

Отже, нарахування недоїмки по страховим внескам є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам ст.. 27 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням».

Однак, дослідивши оспорюване рішення та обставини, внаслідок яких його винесено, колегія суддів дійшла висновку, що в частині застосування санкцій його не можна вважати прийнятим обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Висновки колегії виходять з наступного.

У відповідності з абз. 4 п. 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати.

Колегія суддів вважає, що фактів приховування або заниження суми заробітної плати позивач не допускав, а лише неналежним чином визначав базу нарахування страхових внесків.

При вирішенні питання про правомірність стягнення санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Отже, відповідальність за абз. 4 п. 1 статті 30 Закону може наставати лише за наявності сукупності таких обов'язкових умов: коли внески, які не сплачено, передбачені законодавством (варто зазначити, що однією з вимог верховенства права, виведених Європейським судом з прав людини, є вимога про якість закону); та за наявності умислу на приховування (синонім укривання) від сплати внесків, про що може свідчити, наприклад, перекручування звітності, навмисне неправильне обчислення тих сум, що підлягають сплаті, та інше.

Відтак, не можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції до особи, яка діяла у відповідності із роз'ясненнями, що містяться у спільному листі Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України від 30.11.2005р. №1/9-681 та № 31-17000-025/25800, де, зокрема і було рекомендовано закладам освіти не нараховувати страхові внески до Фонду на суми погашення кредиторської заборгованості педагогічним і науково-педагогічним працівникам із виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки (т.1 а.с. 29-39).

Особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати обов'язкових платежів, а не сплатила їх з інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом адміністративної відповідальності за порушення, пов'язані з обчисленням і сплатою цих платежів.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В даному випадку суб'єкт владних повноважень - відповідач по справі, приймаючи рішення стосовно нарахування позивачу штрафних санкцій та пені, діяв без дотримання принципів розсудливості та рівності перед законом, а тому, колегія суддів вважає, що рішення відповідача в частині стягнення штрафних санкцій прийнято без врахування вищезазначених принципів.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю її нормам ст.. 2 КАС України та неврахування судом всіх обставин справи.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, та враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Так, оскаржуване рішення відповідача необхідно визнати протиправним та скасувати в частині застосування до позивача штрафних санкцій, в задоволенні ж іншої частини позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного постанова господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2007 року підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Криворізького державного педагогічного університету, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007р. - скасувати.

Позов Криворізького державного педагогічного університету, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.03.2007 р. № 137/10 «про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині застосування до Криворізького державного педагогічного університету штрафних санкцій у сумі 319 017 грн. 32 коп. (триста дев'ятнадцяти тисяч сімнадцяти гривень тридцяти двох копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Криворізького державного педагогічного університету, 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54 (код ЄДРПОУ 23928791) за рахунок Державного бюджету України 4 грн. 90 коп. (чотири гривні дев'яносто копійок) обґрунтовано сплачених судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 16.06.2009 року .

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

Суддя А. О. Коршун

Суддя О. А. Проценко