Постанова № 3984899, 14.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року справа № А9/207-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Туркіної Л.П., (доповідач)

суддів - Проценко О.А., Юхименко О.В.

при секретарі - Красота А.О.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1. (довіреність № 1 від 23.12.2008р.),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2007 року

у справі № А9/207-07 (категорія статобліку - 2.14)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Юніпласт»

до Дніпропетровської митниці

про визнання нечинною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р.; визнання протиправними дій Дніпропетровської митниці; зобов'язання утриматися від вчинення дій щодо відмови в прийнятті податкових векселів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року Закрите акціонерне товариство «Юніпласт» (далі ЗАТ«Юніпласт») звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про: визнання протиправними вимог Дніпропетровської митниці під час митного оформлення товарів, які ввозять на митну територію України, про надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк; визнання нечинною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р., видану Дніпропетровської регіональною митницею щодо відмови оформлення товару - запасних частин за ВДМ №110000002/7/210466 від 05.09.2007р., ввезеного за зовнішньоекономічни контрактом №UA/2205-07-SP від 22.05.2007р.; зобов'язання Дніпропетровської митниці утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття від ЗАТ«Юніпласт» податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання із сплати ПДВ при митному оформлені запасних частин за контрактом №UA/2205-07-SP від 22.05.2007р. у зв'язку з ненаданням ЗАТ «Юніпласт» довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк.

В обґрунтування позову зазначалось, що Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні товару за ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р., про що склав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. із зазначенням наступних причин: порушені вимоги Закону України «Про податок на добавлену вартість» та постанови КМУ «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997р. № 1104 про надання довідки органів державної податкової служби відносно того, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк. Позивач вказував, що Відповідач є суб'єктом владних повноважень, а оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України складена у зв'язку з реалізацією Відповідачем своїх владних повноважень в галузі митної справи при здійсненні власних функцій митного контролю. Вважав безпідставними причини відмови у митному оформленні товару, оскільки законодавством врегульовано порядок взаємодії митних органів і органів державної податкової служби щодо погашення податкових векселів, виданих під час митного оформлення імпортованих товарів, який не тільки не передбачає, а й виключає участь у ньому суб'єкта господарювання. Зазначав, що позовні вимоги про зобов'язання Відповідача утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття у Позивача податкового векселя (векселів) обумовлена відсутністю чинного нормативно-правового акту з питань митної справи, з питань оподаткування, яким би на майбутнє була би чітко встановлена заборона вимагати зазначені довідки або правило, за яким така довідка не потрібна.

Відповідач позов не визнав.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.07 року у справі №А9/207-07 позов задоволено:

- визнано протиправними вимоги Дніпропетровської митниці до ЗАТ «Юніпласт» під час митного оформлення товарів, які ввозять на митну територію України, про надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк;

- визнано нечинною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р., видану Дніпропетровською митницею ЗАТ«Юніпласт», щодо відмови оформлення товару - запасних частин за ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р., ввезеного за зовнішньоекономічним контрактом №ИА/2205-07-8Р від 22.05.2007р.;

- зобов'язано Дніпропетровську митницю утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття від ЗАТ «Юніпласт» (код ЄДРПОУ 31158361) податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ при митному оформленні запасних частин за контрактом № ІІА/2205-07-8Р від 22.05.2007р. у зв'язку з ненаданням ЗАТ «Юніпласт» (код ЄДРПОУ 31158361) довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що при ввезенні на митну територію України товару за контрактом №UА/2205-07-SР від 22.05.2007р., оформленні його за ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р. і видачі податкового векселя АА №НОМЕР_2 від 05.09.2007р. позивач дотримався вимог ст.284 Митного кодексу України, вимог п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог, встановлених п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, виконання яких є умовою застосування вексельної форми розрахунку по сплаті ПДВ щодо товару, який вказаний у ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р.

Таким чином, зазначає суд першої інстанції, вимоги Відповідача під час митного оформлення товарів, які ввозять на митну територію України, до Позивача про надання довідки органів державної податкової служби про те, що цей суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк є протиправними, а складена Відповідачем вищезазначена Картку відмови має бути визнана нечинною.

Щодо позовної вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача на майбутнє утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття податкового (векселя) векселів на суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ при митному оформленні у зв'язку із не наданням Позивачем довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, суд дійшов висновку, що така вимога узгоджується із способами захисту порушеного права, встановленими п.3 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, підлягає задоволенню.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач, Дніпропетровська митниця, оскаржив постанову від 19 жовтня 2007 року в апеляційному порядку, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2007 року у справі № А9/207-07та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог, відповідач зазначає, що постанова Господарського суду Дніпропетровської області є незаконною, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а при прийнятті постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що Митницею в оформленні вантажної митної декларації №110000002/7/210466 від 05.09.2007р. було відмовлено у зв'язку з відсутністю у Позивача документально підтвердженої інформації органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання на момент митного оформлення не має податкових векселів не погашених у строк, та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_1 (далі - Картка відмови).

Позиція Митниці ґрунтується на нормах чинного законодавства. Відповідно до абзацу 5 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 № 1104 (далі - Порядок), податковий вексель може бути виданий лише особою, яка на момент митного оформлення товарів не має податкових векселів, не погашених у строк.

Згідно п.23, 25 Порядку встановлено, що державна податкова адміністрація (інспекція) за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, веде облік векселів за формою згідно Порядку, а також здійснює контроль обліку податкових векселів на підставі даних, одержаних від органів митного контролю, податкових декларацій та платіжних документів на сплату сум податку на додану вартість за оплаченими векселями.

Тобто, безпосередньо податкові органи за місцем реєстрації платника податку володіють у повному обсязі інформацією про стан погашення виданих таким платником податків податкових векселів.

До того ж відповідно до абзацу 4 роз'яснень Голови Держмитслужби України, доведених листом від 04.09.2007р. №11/1-15/9005-ЕП митне оформлення товарів, які імпортуються на митну територію України, із застосуванням вексельної форми розрахунку по сплаті податку на додану вартість може бути здійснене лише за умови надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк.

З урахуванням цих вимог Позивачем 28.09.2007р. здійснено митне оформлення імпортних товарів крім спірної партії товарів із застосуванням векселів після надання документально підтвердженої інформації з податкових органів за місцем реєстрації про відсутність податкових векселів не погашених у строк (лист ДПА у м. Дніпропетровську про надання інформації щодо погашення податкових векселів від 28.09.2007р. № 31083/10/08-03/2-10).

Апелянт вказує, що позивач мав право та можливість здійснити митне оформлення спірної партії товару 28.09.2007р., з урахуванням інформації викладеної у вищезазначеному листі ДПА, однак цією можливістю не скористався.

Крім того, на момент оформлення спірної Картки відмови законодавством не було визначено порядку електронного обміну інформацією між податковими та митними органами щодо переліку платників податків, що мають податкові векселі не погашені у строк.

Апелянт зазначає, що на теперішній час митне оформлення здійснюється із використанням відповідної електронної інформації.

Митне оформлення спірного товару, який надійшов на адресу ЗАТ «Юніпласт», здійснено за ВМД від 05.10.2007 № 110000002/7/212008 з урахуванням інформації електронної бази ДПА України щодо платників податків, які мають не погашені у строк податкові векселі станом на 05.10.2007.

Таким чином, при прийнятті постанови господарським судом Дніпропетровської області невірно зроблено висновок про те, що дії Митниці по виданню Картки відмови є протиправними.

Крім того апелянт зазначає, що судом при задоволенні вимог Позивача, спрямованих на майбутнє, порушені норми процесуального законодавства.

Відповідно до ст.7, 8, 11, 162 КАС України, суд, встановивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені.

Відповідач вважає що, суд першої інстанції не мав права на майбутнє зобов'язувати митні органи утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття від Позивача податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання зі сплати при митному оформленні запасних частин за контрактом №UA/2205-07-SP від 22.05.2007 у зв'язку з ненаданням Позивачем документально підтвердженої інформації з органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів не погашених у строк.

Відповідно до вимог законодавства, митне оформлення проводиться і митний контроль здійснюється щодо конкретних товарів, які переміщуються через митний кордон України, а не тих, що можливо будуть переміщуватись або можливо знаходяться під митним контролем. На митні органи покладено здійснення митного контролю за переміщенням товарів і зокрема, надання документів необхідних для здійснення митного контролю з урахуванням обставин, що склалися на день переміщення товару через митний кордон. А відтак, правові підстави для спонукання митного органу утриматися від вчинення дій при митному оформленні майбутніх товарів, або таких, що можливо надійдуть - відсутні.

Крім того, відповідно до Закону України «Про Судоустрій України», ст.2 КАС України, захисту в адміністративному суді підлягають, зокрема, порушені або оспорюванні права і охоронювані законом інтереси юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин.

Між тим, спір між сторонами щодо утримання від вчинення дій, які можливо будуть переміщені через митний кордон України, за зазначеним контрактом відсутній. До того ж предмет спору взагалі відсутній тому, що спірне питання на момент розгляду справи було врегульовано вищезазначеним Протоколом і Митницею здійснюється митне оформлення із застосуванням вексельної форми розрахунку по сплаті податку на додану із використанням відповідної електронної інформації з ДПА України.

Апелянт вважає, що позивач не довів суду факт порушення Відповідачем його прав (охоронюваних законом інтересів), які можуть мати місце в майбутньому періоді часу. А відтак, правові підстави для спонукання митного органу здійснювати митне оформлення майбутніх товарів - відсутні.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою, а доводи відповідача - безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2007 року у справі №А9/207-07 - без змін.

Позивач зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 5 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України №1104, податковий вексель може бути видано лише особою, яка на момент митного оформлення товарів не має податкових векселів, не погашених у строк. Але Порядок №1104 не встановлює яким чином повинна бути підтверджена інформація про відсутність у суб'єкта господарювання на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.

Вважає безпідставним посилання апелянта на Лист Держмитслужби України від 04.09.07р. №11/1-15/9005-ЕП, оскільки він не є нормативно-правовим актом обов'язковим для виконання суб'єктом господарської діяльності, не доведений до їх відома, а адресований начальникам митниць. Зазначає, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську у своєму листі від 28.09.07р. №31083/10/08-03/2-10 повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.07р. №1077 не передбачено надання податковими органами будь-яких довідок про наявність податкових векселів, не погашених платниками податку у строк.

Позивач також вказує наступне: «на момент оформлення оскаржуваної Картки відмови №НОМЕР_1 від 06.09.07р. діяв та діє до цього часу Порядок обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки, затверджений наказом Держмитслужби України та ДПА України від 08.07.04р. №494/838 (надалі Порядок обміну). З системного аналізу п.п.1.3, 2.1, 2.3 та 3.1 Порядку обміну вбачається, що Державна митна служба України шляхом інформаційного обміну засобами електронної пошти одержує від Державної податкової адміністрації України інформацію про погашені податкові векселі, які було погашено протягом попереднього звітного періоду (однієї особи).

Посилання Відповідача на той факт, що Порядок обміну передбачає надання інформації тільки про погашені податкові векселі, є безпідставним, оскільки відповідно до Порядку №1104 облік податкових векселів здійснюється у першу чергу органами митного контролю (п.21). Облік податкових векселів органами митного контролю ведеться згідно додатку 13 (Журнал обліку податкових векселів) Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів. Затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.07р. №615. Таким чином, отримавши інформацію від державної податкової служби про погашені податкові векселі, Держмитслужба на підставі своїх даних загального обліку податкових векселів про строки їх погашення має інформацію про непогашені податкові векселі.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську у своєму листі від 28.09.07р. №31083/10/08-03/2-10 також зазначає, що на виконання вимог постанови КМ України від 30.08.07р. №1077 ДПА у Дніпропетровській області надає Дніпропетровській митниці переліки платників податку області, які мають податкові векселі, не погашені у строк.

Таким чином, норми законодавства та письмовий доказ - лист СДПІ підтверджує, що на момент оформлення Картки відмови Відповідач володів інформацією про платників податків, які мали не погашені податкові векселі.»

У судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги заперечень на апеляційну скаргу підтримав.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Дніпропетровської митниці підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ЗАТ «Юніпласт» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, якого взято на облік Дніпропетровською митницею, згідно облікової картки №11000/1/06/110293 та зареєстровано як платника податку на додану вартість, згідно зі ст. ст. 2 та 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №468/97, із присвоєнням індивідуального податкового номеру 311583604024.

Позивач за контрактом №UА/2205-07-SР від 22.05.2007р., укладеним з фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_2», Люксембург, є покупцем товару - запасних частин для наявного у Позивача обладнання виробництва фірми «ІНФОРМАЦІЯ_2».

На виконання вимог ст. ст.1, 40, 70, 81 та 86 Митного кодексу України, 05.09.2007р. Позивач на підставі вантажної митної декларації (ВМД) №110000002/7/210466 заявив Дніпропетровській митниці до митного оформлення товар - запчастини до прес-форми інжекційної ливарної машини з виробництва ПЕТ-преформ: кільця формоутворюючої горлові з нержавіючої сталі, вироблені методом механічної обробки - 20 шт., виробник «ІНФОРМАЦІЯ_2», Люксембург, який надійшов на його адресу, згідно контракту №UА/2205-07-SР від 22.05.2007р.

При цьому, відповідно до п. 11.5. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», Позивач виявив власне бажання надати Відповідачу, як органу митного контролю, авальований простий (податковий) вексель серії АА № НОМЕР_2 від 05.09.2007р. на суму податкового зобов'язання з ПДВ за вищевказаною ВМД.

Відповідач зі своєї сторони, в особі провідного інспектора ОСОБА_2., відмовив Позивачу у митному оформленні товару за ВМД № 110000002/7/210466 від 05.09.2007р., про що була складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р. (надалі - Картка відмови) із зазначенням наступних причин: порушені вимоги ЗУ «Про ПДВ» та ПКМУ від 01.10.1997р. № 1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» про надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк.

Згідно ч.1 ст.284 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари якої не підлягають випуску згідно із законами України та міжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку.

Згідно ст. 86 Митного кодексу України, п.3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. N 1227, у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Проте Відповідач не зазначив, які саме конкретні норми Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" від 01.10.1997р. № 1104 порушені Позивачем під час надання ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р. та митного оформлення зазначеного в ній товару.

Як вбачається із оскаржуваної Картки відмови та пояснень Відповідача у відзиві на позов, причиною відмови у митному оформленні товару стала відсутність у Позивача довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк.

Зазначена відмова, на думку колегії суддів, є протиправною, виходячи з наступного.

Згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю. Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.5 ст.11 вищевказаного Закону також встановлений перелік випадків та осіб, які не можуть використовувати податкові векселі при ввезенні товарів на митну територію України.

Відповідно до 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104, податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам: - є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»; - зареєстрована як платник податку на додану вартість згідно із статтею 9 зазначеного Закону та внесена до реєстру платників податку на додану вартість; - має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику податку на додану вартість; - не має на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.

Порядком не зазначено, яким чином повинна бути підтверджена інформація про відсутність у суб'єкта господарювання на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.

Водночас пунктом 21 Порядку визначено, що облік податкових векселів здійснюється органами митного контролю та державними податковими адміністраціями (інспекціями). Контроль обліку податкових векселів здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних, одержаних від органів митного контролю, податкових декларацій та платіжних документів на сплату сум податку на додану вартість за оплаченими векселями (п.25 Порядку).

Згідно п. 3 Порядку взаємодії митних органів і органів державної податкової служби під час проведення звіряння даних щодо обігу обліку та погашення податкових векселів та здійснення контролю за цільовим використанням імпортованих товарів, митне оформлення яких здійснюється із застосуванням податкового векселя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004р. № 178 (надалі - Порядок взаємодії), митний орган і орган державної податкової служби до 20 числа місяця, що настає за звітним, проводять звіряння даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів, результати якого оформляються в порядку, встановленому Держмитслужбою разом з Державною податковою адміністрацією.

На виконання пункту 3 Порядку взаємодії розроблено Порядок обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки, затверджений спільним наказом ДПАУ та ДМСУ від 08.07.2004р. № 494/383 (надалі - Порядок обміну інформацією), який визначає як основні засади звіряння результатів адміністрування податкового векселя в митних органах з результатами, отриманими в податкових органах так і механізм інформування постійно діючих спільних робочих груп про наявність недоліків в адмініструванні податкового векселя.

Відповідно до п.1.3 Порядку обміну інформацією, звіряння даних про податкові векселі передбачає перевірку та узгодження інформації про податкові векселі, видані платниками податку на додану вартість в оплату податку на додану вартість при митному оформленні імпортних товарів, з метою встановлення контролю за повнотою обліку, обігу та погашення таких векселів та недопущення втрат бюджету. Результати звіряння даних про видані податкові векселі відображаються в Протоколі звірки даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів, виданих платниками податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання (надалі - Протокол звірки) в електронному вигляді за формою, що наведена в додатку 1.

Згідно п. 2.1 Порядку обміну інформацією ДМСУ надає ДПА України в електронному вигляді інформацію про податкові векселі, видані платниками податку на додану вартість, отриману від митних органів за попередній звітний період (одну добу). ДПАУ проводить звірку цієї інформації з наявною в нього інформацією (п.2.2 Порядку). Результати звірки оформлюються у вигляді Протоколу за формою, наведеною у додатку 1, який надсилається засобами електронного зв'язку ДМСУ.

Відповідно до п.2.3 разом з Протоколом ДПАУ надає ДМСУ в електронному вигляді інформацію про погашені податкові векселі, які було погашено протягом попереднього звітного періоду. У разі наявності зауважень до порядку адміністрування векселів щодо окремого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) Державна податкова адміністрація надає відповідні пропозиції Державній митній службі України.

Інформаційний обмін здійснюється засобами електронної пошти ДПА України та ДМСУ (п.3.1 Порядку обміну інформацією).

Отже на час оформлення оскаржуваної Картки відмови законодавством був врегульований порядок взаємодії митних органів і органів державної податкової служби під час проведення звіряння даних щодо погашення податкових векселів, виданих під час митного оформлення імпортованих товарів. При цьому зазначений Порядок не тільки не встановлює умовою наявності права у суб'єкта господарювання на видачу податкових векселів в залежність від надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, а й виключає участь суб'єкта господарювання в отриманні у органів державної податкової служби та наданні органам митної служби такої інформації (довідки).

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, а оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України складена у зв'язку з реалізацією Відповідачем своїх владних повноважень в галузі митної справи при здійсненні власних функцій митного контролю.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що при ввезенні на митну територію України товару за контрактом № ТІА/2205-07-8Р від 22.05.2007р., оформленні його за ВМД № 110000002/7/210466 від 05.09.2007р. і видачі податкового векселя АА № НОМЕР_2 від 05.09.2007р. Позивач дотримався вимог ст. 284 Митного кодексу України, вимог п.11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" та вимог, встановлених п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, виконання яких є умовою застосування вексельної форми розрахунку по сплаті ПДВ щодо товару, який вказаний у ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено, що вимоги Відповідача до Позивача про надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, та, як наслідок, відмова у прийнятті ВМД - є протиправними, а оскаржувана Картка відмови, як складена без наявних на те правових підстав, повинна бути визнана нечинною.

Отже вимоги позивача щодо визнання протиправними вимог митниці щодо надання ЗАТ «Юніпласт» довідки органів державної податкової служби про відсутність непогашених податкових векселів та стосовно визнання нечинною Картки відмови, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Позивача про зобов'язання Відповідача утримуватися від вчинення дій щодо відмови від прийняття податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання із сплати ПДВ при митному оформленні запасних частин за контрактом №UA/2205-07-SP від 22.05.2007р. у зв'язку з ненаданням Позивачем довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, колегія суддів вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Ч. 3 названої статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Про можливість оскарження актів чи дій, які, на думку позивача, можуть виникнути в майбутньому, у КАС України не йдеться, оскільки будь-яка дія чи рішення суб'єкта владних повноважень повинно оцінюватись судом, виходячи з норм права, що діють під час вчинення такої дії або прийняття акту (рішення). Рішення щодо дій, які, як гадає суд, сторони можуть вчинити у майбутньому, фактично є рішенням під умовою, що не відповідає загальним принципам процесуального права.

Посилання позивача на ч. 1 ст. 2 КАС України не приймається колегією суддів до уваги, оскільки у ній не йдеться про уявні порушення. Слова «що можуть виникнути», пов'язані із словами «від порушень», у названій статті КАС України відсутні. Отже рішення суду першої інстанції стосовно зазначених вимог не відповідає нормам КАС України.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.202 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати вимоги Дніпропетровської митниці до Закритого акціонерного товариства «Юніпласт», що мали місце під час оформлення товарів, які ввозились на митну територію України за ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р., про надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк, протиправними.

Визнати нечинною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №НОМЕР_1 від 06.09.07р., видану Дніпропетровською митницею Закритому акціонерному товариству «Юніпласт», щодо відмови оформлення товару - запасних частин за ВМД №110000002/7/210466 від 05.09.2007р., ввезеного за зовнішньоекономічни контрактом №UA/2205-07-SP від 22.05.2007р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2007 р. - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними вимоги Дніпропетровської митниці до закритого акціонерного товариства «Юніпласт» під час митного оформлення товарів, які ввозились на митну територію України, про надання довідки органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк.

Визнати нечинною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 р., видану Дніпропетровською митницею закритому акціонерному товариству «Юніпласт», щодо відмови оформлення товару - запасних частин за ВМД № 110000002/7/210466 від 05.09.2007 р., ввезеного за зовнішньоекономічним контрактом № UA/2205-07-SP від 22.05.2007 р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь закритого акціонерного товариства «Юніпласт», 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 259 ( код ЄДРПОУ 31158361) за рахунок Державного бюджету України 2 грн. 26 коп. ( дві гривні двадцять шість колійок) обґрунтовано сплачених судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 16.06,2009 р.

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

суддя О. В. Юхименко

суддя О.А. Проценко