Ухвала суду № 398490, 01.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           К/С  № К-9564/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2006 р.                                                                                    м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Костенка М.І.

             Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.                               

                                Степашка О.І.                        

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників  

позивача:         Климової О.І.

відповідача-1: Добровольського О.І., Курганського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2005 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р.

у справі № 32/135

за позовом Закритого акціонерного товариства "Рамбурс"

до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва;

     2. Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва;

     3. Управління Державного казначейства у м. Києві

про стягнення бюджетної заборгованості, - 

                                                ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р., позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Рамбурс" суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2004 року у розмірі 5760997,00 грн. Стягнуто з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь ЗАТ "Рамбурс" 1700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач згідно із приписами Закону України "Про податок на додану вартість" має право на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2004 року, яке належним чином документально підтверджено.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  та ст. 2, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також порушення норм процесуального права, а саме: ст. 49 ГПК України.

          Представники відповідача-1 в судовому засіданні підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.

  Представник позивача в судовому засіданні просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без змін, як такі, що відповідають вимогам законодавства.  

          Від Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м.Києва 21.08.2006 р. за вх. № К-9564/06-Д1 надійшло клопотання, яким воно просить слухати справу за відсутністю представника, оскільки воно не має можливості оформити довіреність у відповідності до чинного законодавства по причині відсутності на даний час затвердженого нового Положення відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва. Також у клопотанні Відділення просить зупинити провадження у справі до затвердження відповідного положення або залучити Державне казначейство України.

Суд касаційної інстанції вказане клопотання задовольнив частково та в судовому засіданні ухвалив справу розглядати за відсутності представника  Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м.Києва.

Клопотання Відділення та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про зупинення провадження у справі до остаточної реорганізації Відділення залишено без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання чи ні.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ЗАТ "Рамбурс" у податковій декларації з податку на додану вартість (далі у тексті ПДВ) за листопад 2004 року б/н від 20.12.2004 р. відобразив податковий кредит в сумі 10742709,00 грн. та ПДВ, який підлягає відшкодуванню у розмірі 10470700,00грн. Разом з податковою декларацією, як то передбачено ст. 8 Закону "Про ПДВ", позивач подав розрахунок експортного відшкодування з такими ж показниками, а також надав вантажні митні декларації за листопад 2004 року, які відповідають вимогам "Положення про вантажу митну декларацію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 р. Також були подані копії платіжних доручень за листопад 2004 року.

За висновком ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23.03.2005 р. позивачу частково погашено бюджетну заборгованість з ПДВ в розмірі 3800000,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону "Про ПДВ"  суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

В результаті ретельного дослідження питання формування позивачем податкового кредиту, належним чином підтвердженого податковими накладними за листопад 2004 р., оформленими відповідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону "Про ПДВ", і відображеного у податковій декларації за листопад 2004р., суди дійшли правильного висновку про його обґрунтованість. При цьому, суди врахували ту обставину, що податковий орган підтвердив правомірність формування податкового кредиту позивача за листопад 2004 року в сумі 10470700,00 грн., в т.ч. правомірність визначення експортного відшкодування в сумі 9560997,00 грн., про що склав відповідну довідку за листопад 2004 року № 335/23-4/22936378 від 18.02.2005 р.

Доводи відповідача-1 щодо порушення судами попередніх інстанції п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону "Про ПДВ", яким передбачений обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну, що має містити встановлені цією нормою вимоги,  а також порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, яким передбачена заборона включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, є безпідставними, оскільки таке порушення не знайшло свого підтвердження та спростовується встановленими судами обставинами.

Згідно із п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Пунктом 8.1. ст. 8 вказаного закону передбачено, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

        Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку стосовно виконання позивачем всіх, передбачених законодавством вимог, щодо отримання відшкодування податку на додану вартість за листопад 2004 р.

        Суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача-1 стосовно того, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги його зауваження щодо необхідності проведення податкових перевірок постачальників. Судами була надана належна оцінка таким доводам та аргументовано не було взято їх до уваги з тих підстав, що Закон "Про ПДВ" не ставить право платника податків на відшкодування бюджетної заборгованості в залежність від факту проведення обов’язкової документальної перевірки такого платника та його контрагентів, а передбачає конкретний термін відшкодування такої заборгованості, який не може бути продовжений фактом призначення такої перевірки.

Не вбачається також порушення судом першої інстанції ст. 49 ГПК України. Суд правильно поклав судові витрати саме на відповідача-1. В даному випадку, спір виник внаслідок неправильних дій податкової інспекції. Згідно із п.п. 4.1, 4.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.   

        Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                               У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

судді                                                 М.І  Костенко                                                                                                       Л.В. Ланченко

                                                                    О.М. Нечитайло                                    

                    О.І. Степашко

          Ухвалу складено у повному обсязі 06.11.2006 р.