Ухвала суду № 398508, 29.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року                                                                          м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Ужгороді на рішення господарського суду Закарпатської області від 25 лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 червня 2005 року, у справі за позовом приватного підприємства «Аналізер» до ДПІ у м.Ужгороді про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Аналізер» звернулось до суду з позовом до ДПІ у м.Ужгороді про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003212341/0/2397/23-4/31072274/17159 від 28.09.2004р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2056,50 грн. та № 0003202341/0/2396/23-4/31072274/17188 від 28.09.2004р. про визначення податкового зобов’язання по єдиному податку з юридичних осіб на суму 3289,50 грн. Позивач посилався на законодавчу невизначеність бази оподаткування на спрощеній системі оподаткування та помилковість висновків відповідача про порушення ним Закону України «Про податок на додану вартість».

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25 лютого 2005 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 червня 2005 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003212341/0/2397/23-4/31072274/17159 від 28.09.2004р. про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2056,50 грн. У задоволенні вимог  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003202341/0/2396/23-4/31072274/17188 від 28.09.2004р. про визначення податкового зобов’язання по єдиному податку з юридичних осіб на суму 3289,50 грн. відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у м.Ужгороді просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення. Вважає, що судові рішення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

         Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно  ч.3 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

         Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 25 лютого 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 червня 2005 року – без змін.

Ухвала остаточна і  оскарженню не підлягає.

Судді: