Ухвала суду № 39834017, 02.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2014 р. м. Київ К/9991/54920/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року

у справі № 2а-1434/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська шкіропереробна компанія»

до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська шкіропереробна компанія» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 498/23/30999967/6756 від 13 квітня 2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 квітня 2009 року № 498/23/30999967/6756, прийняте Вознесенською ОДПІ у Миколаївській області, про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі основного платежу - 86310,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 43155,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Вознесенська ОДПІ у Миколаївській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Вознесенська ОДПІ у Миколаївській області провела планову виїзну перевірку ТОВ «Українська шкіропереробна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 1071/23/30999967 від 31 березня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2008 року на 86310,00 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість (рядок 26 декларації з податку на додану вартість) на 154644,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Українська шкіропереробна компанія» неправомірно включило до податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товару (мокросолених шкур великої рогатої худоби та опойку), придбаного у ТОВ «Торговий дім Магриб» згідно договорів № 13К від 03 вересня 2007 року та № 5К від 01 березня 2008 року, оскільки: згідно даних з податку на прибуток ТОВ «Торговий дім Магриб» встановлено відсутність нарахування амортизаційних відрахувань, що свідчить про відсутність основних засобів у вказаного товариства; згідно штатного розкладу ТОВ «Торговий дім Магриб» у вказаного товариства зареєстрований один працівник, що свідчить про неможливість здійснення вказаним товариством господарських операцій, зокрема, щодо транспортування товарів з міста Києва до складу позивача власним транспортом; позивачем до перевірки не було надано транспортної документації, яка б підтверджувала факт транспортування товару від продавця до покупця; позивачем не були надані ветеринарні сертифікати на поставлений від ТОВ «Торговий дім Магриб» товар, що ставить під сумнів походження даного товару та його придатність до переробки. Вказані обставини слугували підставою для висновку органу державної податкової служби про те, що фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ «Торговий дім Магриб» мають безтоварний характер та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а виписані зазначеним контрагентом, первинні бухгалтерські документи не можуть бути прийняті до уваги як первинні бухгалтерські документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

13 квітня 2009 року Вознесенська ОДПІ у Миколаївській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 498/23/30999967/6756, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Українська шкіропереробна компанія» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 129465,00 грн., у тому числі: 86310,00 грн. - за основним платежем, 43155,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаного у ТОВ «Торговий дім Магриб» товару згідно договорів № 13К від 03 вересня 2007 року та № 5К від 01 березня 2008 року на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, виданих належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, з урахуванням того, що: продукція придбавались позивачем у вказаного товариства з метою використання у власній господарській діяльності, з огляду на види діяльності, які здійснює позивач; транспортування товару здійснювалось ПП ОСОБА_1, з яким у позивача укладений договір перевезення вантажу; у позивача наявні ветеринарні свідоцтва форми № 2 на поставлені йому ТОВ «Торговий дім Магриб» партії товару, що підтверджено довідками від 07 серпня 2009 року № 1034/03-07 та від 22 липня 2009 року № 432 ГУ ветеринарної медицини в Черкаській області, з яким у позивача укладений договір про надання ветеринарних послуг суб'єктам господарювання по переробці та реалізації сировини тваринного походження, які підлягають державному та ветеринарному контролю від 21 січня 2008 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податків права на включення сплачених ним у складі вартості придбаних товарів сум податку до складу податкового кредиту із фактичною поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, реальність господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ «Торговий дім Магриб» товару (мокросолених шкур великої рогатої худоби та опойку) підтверджується: податковими накладними (арк. справ 62-69) та платіжними дорученнями, перелік та реквізити яких наведено на 12 аркуші акту перевірки (арк. справи 21); транспортування товару здійснювалось ПП ОСОБА_1, який здійснює діяльність з перевезення вантажів, про що має відповідну ліцензію, видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті (арк. справи 96-99), з яким у позивача був укладений договір перевезення вантажу № 1 від 01 січня 2007 року (арк. справи 93-94), зо підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, рахунками та платіжними дорученнями про оплату послуг перевезення (арк. справи 118-122).

Також, у позивача наявні ветеринарні свідоцтва (форма № 2) серії Б-02 № 628478 та серії Б-02 № 384578, видані ТОВ «Торговий дім Магриб» на шкіри великої рогатої худоби, надані для оформлення партій шкір великої рогатої худоби для ТОВ «Українська шкіропереробна компанія» (арк. справи 125-126), що, крім іншого, підтверджується довідками від 07 серпня 2009 року № 1034/03-07 та від 22 липня 2009 року № 432ГУ ветеринарної медицини в Черкаській області (арк. справ 127, 154), з яким у позивача укладений договір про надання ветеринарних послуг суб'єктам господарювання по переробці та реалізації сировини тваринного походження, які підлягають державному та ветеринарному контролю від 21 січня 2008 року (арк. справи 100-101).

Крім іншого, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що продукція (насіння соняшника) придбавалась позивачем у ТОВ «Торговий дім Магриб» з метою використання у власній господарській діяльності, з огляду на види діяльності, які здійснює позивач, зокрема: 19.10.0 - виробництво шкіри; 51.24.0 - оптова торгівля шкурами та шкірою (арк. справи 71).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Вознесенська ОДПІ у Миколаївській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ О.В. Вербицька

______ Т.М. Шипуліна