Вирок № 39828302, 21.07.2014, Шевченківський районний суд Харківської області

Шевченківський районний суд Харківської області

9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600

Справа № 637/1362/13-к

21.07.2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року селище Шевченкове

Шевченківський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Стеганцова С.М.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

за участю прокурора - Охрименко А.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове матеріали кримінального провадження №12013220450000204 від 24.05.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харків, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, працюючого головним інженером проектів ТОВ «Інституту Градінвестстрой», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України суд,-

в с т а н о в и в :

24 травня 2013 року близько 13.00 години ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo», по довіреності реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, рухався по автодорозі Чугуїв-Мілове в напрямку міста Харків зі швидкістю 60 км/год. Під час руху на автошляху Чугуїв-Мілове, 40 км+550 м, водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.12.1 «Правил дорожнього руху», згідно яких - «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним». Втративши контроль над автомобілем ОСОБА_1 виїхав за межі проїжджої частини, внаслідок чого відбувся наїзд на перешкоду - відбійник.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля «Chevrolet Aveo», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 99-ШВ/13 від 30.09.2013 року заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого крупноуламчатого перелому діалізу плечової кістки зі зміщенням кісткових уламків.

Порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 полягає в тому, що він, управляючи автомобілем«Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку та не обрав такі прийоми управління транспортним засобом, при яких втратив контроль над його управлінням і допустив його виїзд за межі проїжджої частини з подальшим наїздом на перешкоду - відбійник, внаслідок чого пасажиру ОСОБА_3були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним після роз'яснення суті обвинувачення у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості. Підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті, пояснивши суду, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті період часу, тобто 24 травня 2013 року близько 13.00 години керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», рухався по автодорозі Чугуїв-Мілове в напрямку міста Харків, втратив контроль над автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини та здійснив наїзд на перешкоду - відбійник.

З позовом прокурора обвинувачений не згоден, так як вважає, що всі витрати на знаходженні потерпілого на лікуванні, повинні покриватися державою. З сумою цивільного позову потерпілого, обвинувачений також не згоден, оскільки вважає автомобіль, яким він керував, застрахований та відшкодовувати шкоду має страхова компанія.

Крім визнання вини обвинуваченим його винуватість підтверджується в судовому засіданні наступними доказами.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні, що 24 травня 2013 року близько 13.00 години обвинувачений ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» рухався по автодорозі Чугуїв-Мілове в напрямку міста Харків, грубо порушив вимоги п.12.1 «Правил дорожнього руху», втратив контроль над автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини, здійснив наїзд на перешкоду - відбійник, внаслідок чого він, який був пасажиром в даному автомобілі, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

На даний час обвинувачений йому матеріальні збитки не відшкодував, в зв'язку з чим він просив суд стягнути дані збитки з обвинуваченого і страхової компанії, в ході розгляду справи представник потерпілого від позову відмовився і просив суд залишити позов без розгляду, так як буде звертатися з позовом в порядку цивільного судочинства про стягнення збитків як з обвинуваченого, так і з страхової компанії коли вирок суду набере законної сили.

З пояснень свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні вбачається, що він був присутній відразу після ДТП, обвинувачений визнавав свою вину в ДТП він на своєму авто доставляв потерпілого до Шевченківської ЦРЛ.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.05.2013 року схемою ДТП і фото таблицею до протоколу за підписом обвинуваченого (а.с.123-130).

Висновком експерта судово-автотехнічної експертизи № 333/13 від 18.06.2013 року і фото таблицею, про те, що автомобіль обвинуваченого до ДТП знаходився в технічно працездатному стані (а.с.138-149).

Згідно судово - медичних експертиз № 99-ШВ № 13 від 30.09.2013 року і № 120/99 - ШВ/13 від 24.102013 року, потерпілому ОСОБА_3 були спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с.160-161, 185-186).

Протоколами проведення слідчих експериментів за участю обвинуваченого, потерпілого від 12.10.2013 року (а.с.171-176), в ході яких вони пояснили як сталося ДТП.

Висновком експерта судово-автотехнічної експертизи № 761/13 від 16.10.2013 року, згідно якої обвинувачений в даній дорожній ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 ПДР України і він мав технічну можливість запобігти ДТП. (а.с.179-180).

Повторним протоколами проведення слідчого експеримента за участю обвинуваченого, від 13.11.2013 року в ході якого ОСОБА_1 пояснив, що ДТП сталося внаслідок того, що він не справився з керуванням автомобіля (а.с.212-214).

Висновком автотехнічної експертизи № 879/13 від 20.11.2013 року, згідно якої обвинувачений в даній дорожній ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 ПДР України і він мав технічну можливість запобігти ДТП, його дії не відповідали вимогам п.12.1 ПДР. (а.с.215-216).

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд вважає, що стороною обвинувачення повністю доведено обставину порушення ОСОБА_1 правил безпеки руху, а саме п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

На підставі викладеного, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, повністю доведеною.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставину, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та визнання вини обвинуваченим.

Обставин, що обтяжує покарання, згідно ст. згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів психіатра та нарколога (а.с 190-192), раніше не судимого, позитивну характеристику за місцем роботи (а.с.195).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, визнання своєї вини, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу в максимальному розмірі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Позов прокурора Шевченківського району Харківської області в розмірі 7 563 гривнь 57 копійок (а.с.13-15) про стягнення витрат на лікування потерпілого з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДУ «Інституту неврології, психіатрії та наркології національної академії медичних наук України», задовольнити в повному розмірі, оскільки позов прокурора підтверджується як матеріалами кримінального провадження, так і довідкою даного інституту про витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3(а.с.16).

Відповідно до ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

З відповіді страхової компанії - страхового акту № 5084 від 27.11.2013 року, підстав для відшкодування шкоди на даний час в страхової компанії немає, оскільки ОСОБА_1 як водій транспортного заходу скоївший ДТП несвоєчасно повідомив страховика ПрАТ «Страхову компанію «ВУСО», про настання страхового випадку, що є підставою для відмови в страховій виплаті (а.с.72).

Тому вказану юридичну особу суд не може залучити цивільним відповідачем у рамках даної кримінальної справи і стягнути витрати на лікування потерпілого з страховика.

Виходячи з викладеного, суд стягує дані витрати з підсудного ОСОБА_1 на користь держави в особі ДУ «Інституту неврології, психіатрії та наркології національної академії медичних наук України, на лікування в сумі 7 563,57 гривень.

Позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду з підстав відмови представника потерпілого в суді від позову, так як позов він зазначив буде заявляти в порядку цивільного судочинства, після вступу вироку в законну силу.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України, за проведення автотехнічних експертиз. Враховуючи, що експертизи проведені за рахунок держави, судові витрати за її проведення необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській області..

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДУ «Інституту неврології, психіатрії та наркології національної академії медичних наук України», витрати за лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 7 563,57 гривень на р/р 35210001005095, МФО 851011, КОД ЄДРПОУ 37874947 банк ГУДКСУ у Харківській області.

Витрати, повязані за проведення 3-х судово-автотехнічних експертиз в сумі 1 тисячі 907 гривень 10 копійок необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській області.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд Харківської області.

Копію вироку негайно після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: С.М.Стеганцов