Ухвала суду № 39818753, 18.07.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

18.07.2014 Справа № 5008/151/2012

Господарський суд у складі головуючого судді Ушак І.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород (далі - ПАТ „Закарпатгаз") на дії віділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області (далі - орган ДВС) щодо стягнення з ПАТ «Закарпатгаз» як боржника виконавчого збору при примусовому виконанні рішення господарського суду Закарпатської області від 08.05.12 у даній справі за позовом публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України", м. Київ (далі - НАК „Нафтогаз") до заявника про стягнення суми 383541 грн., в т.ч. пені - 308678,37 грн., інфляційних нарахувань - 15258,03 грн. та 3% річних - 59604,80 грн.,

за участю представників:

скаржника-відповідача та боржника у справі - Коцур Т.Б, представник за довіреністю

позивача - не з"явився

орган ДВС - Вудмаска М.Ф., представник за довіреністю

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.05.2012 у даній справі позовні вимоги НАК „Нафтогаз " задоволено частково та присуджено до стягнення з ПАТ „Закарпатгаз" суму 318333,67 грн., яка включає 243470,84 грн. - пені, 15258,03 грн. - інфляційних втрат, 59604,80 грн. - 3 % річних, та у відшкодування судових витрат - 6366,82 грн. Рішення суду набрало законної сили, після чого 12.06.2012р. господарським судом видано наказ на його примусове виконання.

Щодо зазначеного наказу органом ДВС відкрито виконавче провадження № 34068637.

Боржник - ПАТ „Закарпатгаз" - звернувся до суду із скаргою, що урахуванням уточнень є предметом даного судового розгляду, вважаючи, що постанова органу ДВС від 10.06.14 у межах зазначеного виконавчого провадження (далі - оскаржувана постанова) про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 32470,05 грн., прийнята незаконно та безпідставно.

У ході судового розгляду представники боржника наполягають на задоволенні заяви про визнання незаконними дій органу ДВС з винесення зазначеної постанови від 10.06.14 та про її скасування, вважаючи відсутніми підстави для стягнення виконавчого збору з огляду на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до винесення оскаржуваної постанови боржником не був пропущений строк для добровільного виконання рішення суду, оскільки виконавче провадження було зупинено, примусове виконання рішення не відбувалося, виконавчий документ повернутий за заявою стягувача.

Стягувач у справі - НАК „Нафтогаз" - належним чином повідомлений про розгляд даної справи, участі уповноважених представників у її розгляді не забезпечив, жодних пояснень по суті скарги боржника суду не надав.

Орган ДВС письмовими запереченнями та його представник у ході судового розгляду заперечує проти скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена правомірно, а скарга стягувача є безпідставною.

Вважає стягнення виконавчого збору з боржника правомірним з огляду на приписи ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких виконавчий збір стягується з боржника у разі невиконання останнім рішення майнового характеру у строк встановлений для самостійного виконання, в тому числі, також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача. Посилається на п. 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Мін'юсту України 2.04.12 № 512/5), згідно якого постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку наданого боржнику для самостійного виконання рішення. Вважає, що боржник мав достатній строк для самостійного виконання судового рішення у період після припинення процедури його банкрутства з 20.02.14, однак до 10.06.14 не виконав рішення суду, у зв'язку з чим було винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору.

Суд, розглянувши скаргу, заслухавши пояснення представників боржника та органу ДВС у ході судового розгляду, дослідивши матеріали справи, виконавчого провадження № 34068637, керуючись законом, дійшов висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Виконавче провадження № 34068637 з примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 08.05.2012 у даній справі та виданого на його виконання наказу від 12.06.12, у межах якого прийнято оскаржувану постанову, було відкрито 30.08.12 на підставі заяви стягувача, про що винесено відповідну постанову органу ДВС від 30.08.12. Цією постановою боржнику надано можливість самостійного виконання рішення суду та встановлено строк - до 06.09.12.

7.09.12 зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 34220114.

7.09.12 боржник звернувся до органу ДВС із заявою про зупинення виконавчого провадження у зв"язку з тим, що боржник перебуває у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

10.09.12 постановою органу ДВС виконавче провадження зупинено до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

3.01.13 постановою органу ДВС поновлено виконавче провадження за минуванням обставин у зв'язку з якими було зупинено провадження

4.01.13 постановою органу ДВС виконавче провадження зупинено у зв'язку з порушенням щодо боржника провадження процедури банкрутства

4.06.14 постановою органу ДВС поновлено виконавче провадження у зв'язку з припиненням процедури банкрутства щодо боржника.

10.06.14 до органу ДВС надійшла заява стягувача у справі - НАК «Нафтогаз України» - про повернення виконавчого документа.

10.06.14 постановою органу ДВС - оскаржуваною у даній справі - стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 32470,05 грн.

11.06.14 постановою органу ДВС повернуто виконавчий документ стягувачеві без виконання та завершено виконавче провадження № 34068637, а постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження.

Спірні відносини учасників процесу у даній справі виникли у ході виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду, тому регулюються приписами Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) за змістом ст. 1, 2 Закону - це сукупність дій органів і посадових осіб державної виконавчої служби, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України та на яку покладається примусове виконання рішень в Україні, спрямованих на примусове виконання, зокрема, рішень судів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

За приписами ст. 25 Закону прийняття виконавчого документа до виконання здійснюється шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій,передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно приписів ст.27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.

Законом визначено заходи примусового виконання рішень, якими згідно ст. 32 є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права)боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Системний аналіз наведених норм Закону свідчить про те, що стягнення з боржника виконавчого збору обумовлено початком примусового виконання рішення органом ДВС після спливу строку наданого для добровільного виконання та за відсутності документального підтвердження виконання рішення боржником.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, зокрема, що виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово; суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі встановленими Законом строками і був нереальним.

Наведені вище фактичні обставини даної справи свідчать про те, що у межах спірного виконавчого провадження органами ДВС не здійснювалися заходи примусового виконання рішення суду, що визначені ст. 32 Закону.

Так, органом ДВС встановлено строк для добровільного виконання рішення боржником - 06.09.12, боржник заявою від 7.09.12 повідомив орган ДВС про обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, чим виконав обов'язок сторони виконавчого провадження передбачений ч. 5 ст. 12 Закону щодо письмового повідомлення державного виконавця протягом трьох робочих днів про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. За постановою державного виконавця від 10.09.12 виконавче провадження було зупинено з наведеної боржником підстави. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що таке було поновлено 03.01.13, а 4.01.13 - знову зупинено з інших підстав (у зв'язку з порушенням щодо боржника провадження процедури банкрутства) до 4.06.14, коли органом ДВС поновлено виконавче провадження у зв'язку з припиненням процедури банкрутства щодо боржника. При цьому, матеріали справи не містять належних доказів надіслання боржнику постанови від 4.06.14, з урахуванням чого не є можливим аргументовано стверджувати, що станом на 10.06.14, коли винесено оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, боржник прострочив строк на добровільне виконання рішення суду. До того ж, у цей же день до органу ДВС надійшла заява стягувача у справі - НАК «Нафтогаз України» - про повернення виконавчого документа і 11.06.14 постановою органу ДВС виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання та завершено виконавче провадження.

За таких обставин стягнення виконавчого збору на підставі оскаржуваної постанови органу ДВС за змістом вищенаведених приписів Закону не може вважатися обґрунтованим, відтак - скарга боржника підлягає задоволенню, оскаржувану постанову органу ДВС належить скасувати.

При цьому, посилання органу ДВС на те, що боржник мав достатній строк для самостійного виконання судового рішення у період після припинення процедури його банкрутства з 20.02.14, але до 10.06.14 не виконав рішення суду, як на підставу прийняття оскаржуваної постанови, судом не може бути прийнято, оскільки у зазначений період - з 20.02.14 по 4.06.14 - виконавче провадження було зупинено.

З огляду на вищезазначене, керуючись Законом України „Про виконавче провадження", ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Задоволити скаргу публічного акціонерного товариства "Закарпатгаз", м. Ужгород та визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Закарпатській області при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 08.05.2012р. у справі № 5008/151/2012 щодо стягнення з боржника виконавчого збору.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Закарпатській області від 10.06.2014р. ВП № 34068637 про стягнення з ПАТ «Закарпатгаз» виконавчого збору.

Дана ухвала може бути оскаржена в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ушак І.Г.