Рішення № 39811237, 14.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/4424/13-ц Провадження № 22-ц/772/2194/2014Головуючий в суді першої інстанції:Ковчежнюк В. М.Категорія: 23 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. м. Вінниця

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої судді: Марчук В.С.,

Суддів: Сопруна В.М., Нікушина В.П.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в Гайсинський районний суд Вінницької області з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, площею 3,38 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВН №00292. Разом з тим належна їй земельна ділянка знаходиться в користуванні СВК «Нива». Згодом позивач дізналась про те, що 24 липня 2011 року між нею та СВК «Нива» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки відповідно до якого ОСОБА_2 передала її у платне користування строком на 5 років. Однак, як вказує позивачка, даного договору оренди землі з відповідачем вона не укладала, актів передачі земельної ділянки не підписувала.

Посилаючись на те, що договір оренди, укладений від імені позивачки без її згоди іншою особою, ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,38 га, укладений 27.07.2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Нива». А також зобов'язати відповідача повернути належну позивачці земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області за межами населеного пункту площею 3,38 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН №00292-Н, та стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено за його безпідставністю.

Позивач ОСОБА_2 оскаржила дане рішення в апеляційному порядку, так як вважає, що при його ухваленні суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у позові, суд виходив з тих обставин, що 01.07.2011 р. між позивачкою та відповідачем досягнуто згоди на поновлення дії договору оренди її земельної ділянки площею 3,38 га на території Гранівської сільської ради Гайсинського району шляхом укладення нового договору на строк 5 років; 26.12.2011 р. здійснено його державну реєстрацію і юридично укладено за чинними тоді правилами; протягом всього часу дії договору його умови сторонами виконуються неухильно без порушень відповідачем визначених договором законних прав позивачки; оформлення договору і підпис позивачки з її усно вираженої волі вчинено іншими особами; земельна ділянка за спірним договором знаходиться всередині масиву інших ділянок, окремий під'їзд до неї і безперешкодний її самостійний позивачкою чи іншим, крім СВК «Нива», орендарем є неможливим.

Колегія суддів не згодна з висновком суду, що договір укладено за чинними на час його укладення правилами, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.215 ч.1 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5,6 ст.203 ЦК України.

На час укладення договору, як і на час розгляду справи норма ст. 203 ЦК України була однаковою. І ч.3 ст. 203 ЦК України говорить, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; ч.4 статті говорить, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі», Договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Стаття 207 ЦК України регламентує вимоги до письмової форми правочину і у її ч. 2 зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до висновку експертів судово технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12013010120000062 від 05.06.2013 року, який є письмовим доказом і нічим не спростований, підпис від імені ОСОБА_2, що розташований на договорі оренди землі від 01.07.2011 року в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ», виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою (а/с23-27).

З огляду на викладене, договір укладений з порушенням вимоги ч.4 ст.203 ЦК України.

Не погоджується колегія суддів і з висновком суду про те, що оформлення договору і підпис позивачки з її усно вираженої волі вчинено іншими особами, є законними, так як він суперечить зазначеним нормам права.

Як видно з позовної заяви, позивачка нікого не уповноважувала від її імені укладати договір; ця її позиція не змінилася і у судовому засіданні.

Більше того, ч. 4 ст. 207 ЦК України дозволяє підпис іншої особи на тексті правочину лише у присутності сторони правочину за її дорученням у випадку, якщо ця сторона не може підписатися власноручно у зв`язку з хворобою або фізичною вадою.

З огляду на викладену норму права, посилання суду на те, що відповідно до показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що влітку 2011 року позивачка по телефону просила ОСОБА_4 підписати від її імені і поновити дію договору оренди зазначеної земельної ділянки, оскільки попередній договір відповідач виконував належним чином, а строк його дії закінчувався, то у зв`язку з цими обставинами і на прохання ОСОБА_2 було оформлено новий договір і підписано ОСОБА_4 замість ОСОБА_2, то вимоги позивачки є незаконними і задоволенню не підлягають, не відповідають зазначеним правовим нормам та грубо їх порушують.

Оскільки правочин позивачкою не підписувався, її волевиявлення на вчинення цього правочину відсутнє, що є порушенням вимог ч.3 ст. 203 ЦК України.

Отже, правочин вчинено з порушеннями діючого на час його вчинення законодавства, які вказують на його недійсність.

З огляду на викладене, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права та за невідповідності висновків суду обставинам справи, тому його необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Гайсинського суду Вінницької області від 12 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,38 га, належної ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №00292-Н, укладений 27.07.2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області. Зобов'язати СВК «Нива» с. Гранів Гайсинського району Вінницької області повернути ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,38 га, розташовану на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, належну їй згідно державного акту серії ВН №00292-Н на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 18 грудня 2010 року за № 236.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук