Ухвала суду № 39817733, 17.06.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21458/13-к

Провадження №11-кп/772/333/2014

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Іванченко Я. М.

Доповідач : Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Судді-доповідача: Дедик В.П.

суддів: Нешик Р.І., Гончарука М.М.

за участю секретаря: Міхневич І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42012010010000068 від 29.11.2012р., за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та представника цивільного відповідача ПП «Віталавто» ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Вінниці, з середньою-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, працюючого майстром СТО ПП «Віталавто», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 271 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 2550 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 - задоволений частково.

Стягнуто з приватного підприємства «Віталавто» вул. Гліба Успенського, 91, код ЄДРПОУ 36407233 на користь ОСОБА_6 1127 грн. 48 коп., у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з приватного підприємства «Віталавто» вул. Гліба Успенського, 91, код ЄДРПОУ 36407233 на користь ОСОБА_6 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

За участю прокурора Кузьміна С.В., обвинуваченого ОСОБА_4, захисника та представника цивільного відповідача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду, 18.10.2012 року об 11:00 годині ОСОБА_4, будучи службовою особою, перебуваючи за місцем роботи по вул. Гліба Успенського, 91, м. Вінниці, де на той час відповідно до наказу директора ПП «Віталавто» № 06/08-12 від 06.08.2012р. займав посаду майстра СТО ПП «Віталавто», дав вказівку водію ОСОБА_8 самостійно заїхати на територію СТО і в подальшому на автопідйомник майстерні для проведення діагностики його автомобіля марки «BMW 318 і» д.н.з. НОМЕР_1.

ОСОБА_4 достовірно знаючи про вимоги п. 1.5 Розділу І Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику № 2, а саме що, «Заїзд автомобіля на підйомник повинен здійснювати майстер СТО» та вимоги п. 14 Розділу II Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, а саме - «Прием автомобилей у клиентов, для проведення (выполнения) работ по их обслуживанию и ремонту, а также установка автомобилей (заезд) на территорию СТО (в т.ч. постов) выполняется мастером лично», допустив щоб водій ОСОБА_8 самостійно заїжджав на автопідйомник, чим порушив вимоги вказаних інструкцій, в результаті чого ОСОБА_9 не впорався з керуванням автомобіля, здійснив з'їзд автомобіля з підйомника, та притиснув ОСОБА_6 до металевого столу переднім бампером автомобіля. В наслідок порушення ОСОБА_4 вимог посадової інструкції та інструкції з охорони праці ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву передньої хрестоподібної зв'язки правого колінного суглобу, гематоми, поверхневої забитої рани та садна правого стегна, які згідно висновку експерта № 206/495 від 28.03.2013р. належать до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно Акту № 1 Форми Н-1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 29.03.2013р. та Акту проведення розслідування нещасного випадку Форми Н-5 від 29.03.2013р. проведення розслідування нещасного випадку, що стався 18.10.2012р. на ПП «Віталавто», затвердженими директором ПП «Віталавто», майстер-приймальник ОСОБА_4 - порушив вимоги п. 12 Розділу II Посадової інструкції майстра СТО, згідно якого повинен контролювати дотримання підлеглим йому робітниками виробничої й трудової дисципліни, виконання ними правил і норм з охорони праці, пожежної безпеки та промсанітарії.

Згідно із заключеням начальника відділу страхових експертів охорони праці та профілактичних заходів відділення ВД ФССНВ у м. Вінниці ОСОБА_10, який входив у склад комісії з розслідування нещасного випадку на ПП «Віталавто», основною причиною настання нещасного випадку є невиконання посадових обов'язків майстром СТО ПП «Віталавто» ОСОБА_4 так як він допустив заїзд на підйомник автомобіля керованого сторонньою особою.

Таким чином, майстер-приймальник СТО ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1.5 Розділу І Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику № 2 та п.п. 12, 14 Розділу II Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, згідно з якими:

п. 1.5 Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику - «Заїзд автомобіля на підйомник повинен здійснювати майстер СТО»;

п. 12 Посадової інструкції майстра-приймальника СТО від 05.05.2009р. - «Контролирует соблюдение работниками норм и правил по охране труда, пожарной безопасности и промсанитарии».

п. 14. Посадової інструкції майстра-приймальника СТО від 05.05.2009р. - «Прием автомобилей у клиентов, для проведения (выполнения) работ по их обслуживанию и ремонту, а также установка автомобилей (заезд) на территорию СТО (в т.ч. постов) выполняется мастером лично».

Порушення вимог вищевказаних Інструкцій ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

В діях ОСОБА_4 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України - порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок скасувати, з підстав невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та постановити новий, яким ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 271 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Захисник ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження, оскільки ОСОБА_4 не давав прямої вказівки комусь заїжджати автомобілем на підйомник СТО, це мав зробити він сам, але ОСОБА_8 без його дозволу самостійно за вказівками ОСОБА_6 та його жестами скерував свій автомобіль на підйомник та з'їхав з підйомника, придушивши ОСОБА_6, що підтверджується показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які необхідно додатково дослідити, як і письмові докази, зазначені в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі представника цивільного відповідача ПП «Віталавто» ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову та відмови в задоволені цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до ПП «Віталавто» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1127 грн. 48 коп. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., так як моральна шкода виникла в наслідок винних дій потерпілого, який сам порушив правила техніки безпеки, та відсутності вини ОСОБА_4 в заподіяні такої шкоди, яка в суді першої інстанції належним чином не була доведена та не підтверджена доказами для визначення і розрахунку моральної та матеріальної шкоди, а також не було враховано факту виплати ОСОБА_6 цивільним відповідачем коштів в сумі 8 000 грн.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній та просить постановити новий вирок, збільшивши розмір штрафу, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який також підтримав апеляційну скаргу з мотивів зазначених в ній і просить скасувати вирок щодо ОСОБА_4 та закрити провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, а також підтримав апеляційну скаргу цивільного відповідача ПП «Віталавто», просить відмовити у цивільному позові, оскільки він не обґрунтований.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу захисника, а також заявив клопотання про застосування амністії до нього, так як у нього на утриманні є неповнолітня дитина, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу прокурора та захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПП «Віталавто» задовільнити частково.

Прокурор просить в апеляційній скарзі призначити покарання ОСОБА_4 в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, але така санкція за ч. 1 ст. 271 КК України почала діяти з 18.12.2013 року, а дане кримінальне правопорушення було скоєно 18.10.2012 року, тому апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах Закону, які зазначені в ч. 2 ст. 5 КК України про недопустимість погіршення становища обвинуваченої особи.

Щодо апеляційної скарги захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, то апеляційний суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки суд першої інстанції повно дослідити всі обставини справи, зібрані докази, та дав належну їм оцінку, про що свідчить прослуховування технічного запису судового засідання, а тому є безпідставними твердження в апеляційній скарзі, що покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та зазначені в апеляційній скарзі письмові докази свідчать про відсутність вини ОСОБА_4

Суд дійшов вірного висновку про недоведеність того, що ОСОБА_6 перебував у відпустці і разом з тим фактично був допущений до здійснення своїх обов'язків, що є також доказом того, що він не перебував на той час у відпустці, а заява була ним написана під час перебування в лікарні.

Хоча й ОСОБА_4 і не дав прямої вказівки ОСОБА_8 заїжджати в бокс, але і не повідомив останнього, що він особисто заведе автомобіль ОСОБА_8 в бокс, що призвело до того, що ОСОБА_8 вирішив самостійно заїхати в бокс, після чого не справився з керуванням і як наслідок потерпілому були спричинені тілесні ушкодження.

Разом з тим апеляційна скарга представника цивільного відповідача ПП «Віталавто» щодо неналежного дослідження всіх обставин при розгляді позову потерпілого ОСОБА_6 є обґрунтованою.

Зокрема, отримані тілесні ушкодження потерпілим не є небезпечними для життя потерпілого, який також не надав доказів того, що лікарями був поставлений діагноз, пов'язаний з больовим шоком чи прийом знеболювальних препаратів, або ж звернення до лікарів з приводу погіршення функціонування нервової системи.

Також ОСОБА_6 не доведено, що він через отримане тілесне ушкодження втратив можливість реалізувати свої наміри та ділові стосунки і які саме.

Також не надано доказів тому, що на час заподіяння шкоди ОСОБА_6 приймав активну участь у громадському житті, або ж були порушені стосунки з оточуючими людьми.

За час перебування на лікарняному ОСОБА_6 була відшкодована шкода втраченого заробітку - 2730 грн., 6900 грн. передано ОСОБА_6 для компенсації витрат на лікування і 1100 гривень грошової допомоги.

Тому суд вірно задовільнив частково позовні вимоги щодо відшкодування лише матеріальної шкоди в розмірі 1627 грн. 48 коп. за проведення обстеження МРТ, яке було пов'язане з отриманою травмою.

Разом з тим є необґрунтованим задоволення позову в частині стягнення 50 тисяч грн. моральної шкоди з підстав, наведених вище.

Судом було зазначено у вироку, що мала місце вина самого потерпілого в отриманні травми внаслідок порушення ним правил техніки безпеки, що доводиться матеріалами, але суд не взяв цього до уваги при задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, що є підставою для часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Також судом не взято до уваги і ті грошові кошти, які вже отримав ОСОБА_6 від «Віталавто», і як пояснив представник цивільного відповідача потерпілий не надав інших письмових доказів щодо витрат на лікування, крім тих, що були стягнуті судом.

Пісня звільнення ОСОБА_6 за власним бажанням він не висловлював жодних матеріальних претензій, трудовлаштувався і працює, це є свідченням того, що не настало тяжких наслідки про які зазначав ОСОБА_6 в позовній заяві.

За таких обставин вирок в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні зі зменшенням розміру морального відшкодування на користь ОСОБА_6

Також підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування до нього амністії на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014р.», враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, на утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 27.04.2006р. та зробленим відповідним актовим записом за № 1239 в книзі реєстрації народжень 27.04.2006р., раніше амністія до ОСОБА_4 не застосовувалась.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПП «Віталавто» ОСОБА_3 задовільнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2014 щодо ОСОБА_4 в частині цивільного позову змінити.

Стягнути з ПП «Віталавто» на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн.

В решті вирок залишити без змін.

Клопотання ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію в 2014р.» задовільнити.

Застосувати до ОСОБА_4 амністію на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014р.», звільнивши його від покарання, призначеного за даним вироком.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 3 місяців.

Судді:

З оригіналом вірно: