Ухвала суду № 39795448, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/800/34672/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Заповіт Леніна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Заповіт Леніна" до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимог,

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Заповіт Леніна" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд: зобов'язати відповідача офіційно направити до СВК "Заповіт Леніна" акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 17.07.2012 р.; скасувати вимоги до розрахунків розміру шкоди без номеру та без дати про відшкодування позивачем нібито заподіяної шкоди на загальну суму 100 606,16 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року, у задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Заповіт Леніна" до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимоги відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Сільськогосподарський виробничий кооператив "Заповіт Леніна" подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, права просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Харківській області у присутності голови правління СВК "Заповіт Леніна", відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", на підставі листа прокуратури Харківської області від 10.07.12 року №05/3-697 вих.12, проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок державної власності СВК "Заповіт Леніна" на території Зачепилівського району, за результатами якої складені акти від 17.07.2012 року.

В ході проведення даної перевірки відповідачем встановлено, що СВК "Заповіт Леніна" використовує земельні ділянки державної власності площею 19,6 га, 12 га, 58 га та 15 га для вирощення товарної сільськогосподарської продукції на території Новомажарської сільської ради Зачепилівського району Харківської області за відсутності відповідного права власності чи користування та рішення про надання чи передачу зазначених земельних ділянок, що свідчить про їх самовільне зайняття.

На підставі вищезазначених актів відповідачем було складено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Розмір заподіяної шкоди, відповідно до розрахунків складає 18 851,63 грн., 11 541,82 грн., 55 785,44 грн., 14 427,27 грн. , що в загальному розмірі становить 100 606,16 грн.

Зазначені розрахунки були проведені згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 року № 963.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивачем оскаржено розрахунки розміру шкоди щодо відшкодування заподіяної шкоди, які не мають зобов'язального характеру та самі по собі не встановлюють прав чи обов'язків. Приписи чи інші обов'язкові для виконання вказівки контролюючого органу у цій справі не оскаржено.

Розрахунок є носієм інформації про розмір завданих збитків, документом, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення збитків, а тому оцінка розрахунку, у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, може бути надана судом при вирішенні спору щодо стягнення збитків.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача офіційно направити до СВК "Заповіт Леніна" акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 5.3 Наказу Держкомзему від 12.12.2003 року № 312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.

Таким чином, зазначений порядок не зобов'язує вручати та одночасно надсилати акт перевірки. Для виконання обов'язку, зазначеного у наведеній нормі, достатньо виконання лише однієї із зазначених дій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з копій актів перевірки від 17.07.2012 року, долучених до матеріалів справи представником відповідача, вбачається, що голова правління СВК "Заповіт Леніна" Кузнєцов М.Г. з актами був ознайомлений, проте від підпису вказаних актів відмовився, про що державним інспектором зроблено відповідні записи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання відповідача офіційно направити до СВК "Заповіт Леніна" акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н від 17.07.2012 р. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Заповіт Леніна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: