Постанова № 39794904, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ К/9991/40312/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Пилипчук Н.Г. Цвіркун Ю.І., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2011 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 р.

у справі №2а/0570/3801/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест»

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» звернулось до суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 р., позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510 511,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх касувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою, платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 07151364, знаходиться на податковому обліку в Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції.

Як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 510 511,00 грн.

Представниками контролюючого органу було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, за результатами якої 31.12.2008 р. було складено акт №589/23-211-2/30844997, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2009 р.: № 0000012320/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 510 511,00 грн.; № 0000022320/0, яким збільшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 510 511,00 грн.; №0000032320/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 25 345,50 грн., у т.ч. 16 897,00 грн. - основного платежу та 8 448,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку, за наслідками якого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2009 р., у справі № 2-а-717/09/0570 визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 14.01.2009 р. №№ 0000012320/0, 0000022320/0, 0000032320/0.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у суді першої інстанції зазначав про той факт, що справа № 2-а-717/09/0570 знаходиться на касаційному розгляді у Вищому адміністративному суді України.

Між тим, надаючи оцінку обставинам даної справи та задовольняючи позовні вимоги про стягнення з бюджету заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510 511,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що доводи податкового органу щодо неможливості виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не узгоджуються з приписами ст. 255 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, у разі наявності інших причин, ніж визначені приписами вказаної статті, за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Таким чином, у Кодексі відсутнє конкретне положення, яке б зобов'язувало суд у разі оскарження рішення у справі за тими самими правовідносинами зупиняти провадження у справі, що розглядається, у той же час, суд має керуватись принципами адміністративного судочинства, зокрема, виходячи з принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судам слід вживати всіх заходів для встановлення обставин що підтверджують або спростовують законність та обґрунтованість позовних вимог.

Тобто, у разі якщо такі обставини є предметом оскарження іншої адміністративної справи доцільно було б врахувати її результат перед тим, як визначатись із висновками щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, в даному випадку, судам було відомо про наявність адміністративного провадження № 2-а-717/09/0570, розгляд якого не було закінчено станом на час ухвалення рішень як судом першої так і апеляційної інстанцій у даній справі, проте результат такого розгляду безпосередньо впливає на правильність вирішення спору у даній справі.

Між тим, постановою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2011 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2009 р. у справі № 2-а-717/09/0570 скасовано, прийнято нове рішення, яким у частині позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.01.2009 р. №№ 0000012320/0, 0000022320/0, 0000032320/0 у позові відмовлено.

Таким чином, не вжиття судами попередніх інстанцій заходів щодо виявлення результатів спору у справі № 2-а-717/09/0570 призвело до ухвалення помилкових та передчасних судових рішень.

Відтак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що доводи, якими керувались суди у даній справі, як то наявність рішень судів першої та апеляційної інстанції, якими було підтверджено спірну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510511,00 грн., є передчасними, зважаючи на наявність рішення суду касаційної інстанції, яким було встановлено, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 510 511,00 грн. здійснено контролюючим органом цілком обґрунтовано.

Відповідно до статті 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області задовольнити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 р. у справі №2а/0570/3801/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення податку на додану вартість відмовити.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Пилипчук Н.Г. Цвіркун Ю.І.