Вирок № 39793980, 17.07.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-КП/359/327/2014

359/6539/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 17» липня 2014 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Криворучка І.В.

прокурора Григоренка В.С.

підозрюваного ОСОБА_1

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Наманган, Республіка Узбекистан, з середньою освітою, не працюючого, на території України раніше не судимого, громадянина Республіки Узбекистан, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

З 02.07.2013р., ОСОБА_1 проживав на території України, а саме у м. Київ. Оскільки, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 150 від 15.02.2012 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» термін перебування на території України для іноземців не має перевищувати 90 днів, він мав залишати територію України для продовження терміну перебування.

На початку серпня 2013 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1 знаходився у невстановленому досудовим розслідуванням місці, що в м. Київ. Там зустрів невстановлену досудовим слідством особу. Під час бесіди останній запропонував, за грошову винагороду у розмірі 400 грн., поставити в його паспорті підроблені відбитки штампів Державної прикордонної служби України, адже у ОСОБА_1 закінчувався законний термін перебування на території України.

В цей час у ОСОБА_1, не бажаючого залишати територію України і не маючи можливості офіційно і на законних підставах отримати у відповідних органах дозвіл на продовження терміну перебування в Україні, маючи намір на використання завідомо підробленого документу, виник умисел на підроблення документу шляхом внесення до нього неправдивих відомостей, наявність яких у паспорті останнього, дала право на незаконне перебування на території України, а саме: проставляння на документі відбитків підроблених штампів, з метою продовження терміну перебування в Україні, не продовживши його в Державній Міграційній службі України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, ОСОБА_1 передав невстановленій досудовим розслідуванням особі свій паспорт та грошові кошти в розмірі 400 грн., тим самим пообіцявши придбати даний документ, усвідомлюючи при цьому, що паспорт буде підроблений, оскільки підроблений відбиток штампу є необхідним реквізитом документу, так як під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, тим самим, сприяючи у пособництві вчиненню кримінального правопорушення.

В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановленому місці та періоді часу, підробила відбитки штампів, тобто підробила документ, оскільки вказані відбитки є необхідним реквізитом документа.

Через декілька днів, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у м. Київ, зустрілись вдруге, де невстановлена досудовим розслідуванням особа повернула ОСОБА_1 підроблений паспорт, в якому знаходилися підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України в пункті пропуску «Харків-пасажирський».

ОСОБА_1 відразу ж після цього, діючи умисно та з метою подальшого використання завідомо підробленого документа, паспорт серії НОМЕР_1, на своє ім'я, залишив на зберігання при собі.

Продовжуючи свої злочинні дії, отримавши від невстановленої досудовим слідством особи свій паспорт, в якому знаходилися завідомо підроблені відбитки штампів про перетин державного кордону України, тобто підроблений документ, ОСОБА_1 продовжував проживати на території України.

Так, 01.05.2014, біля, 12 год. 50 хв., гр. ОСОБА_1, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, який надає право або звільняє від обов'язків, і реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів рейсу № 742, сполученням «Київ-Ташкент», при проходженні паспортного контролю в терміналі «Д» ДПМА «Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль- 7, Київської області, діючи умисно та з корисливих мотивів, для посвідчення своєї особи та підтвердження факту перетину Державного кордону України, пред'явив підроблений документ, а саме паспорт гр. Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 на своє ім'я. У зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом.

Відповідно листа Державної прикордонної служби України ОКПП «Київ» № 5/1298 від 08.05.2014р., згідно бази даних підсистеми «Оцінка Ризиків» відсутні дані, щодо перетину Державного кордону України громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у наступні дати: 05.08.2012 та 20.10.2013.

Згідно висновку експерта Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України № 168/368 від 29.05.2014 «відмітки Державної прикордонної служби України про перетинання державного кордону України пункту пропуску для залізничного сполучення «Харків-пасажирський»: № 008 від 05.08.2013 та № 015 від 20.10.2013, які проставлено на сторінці № 31 паспорта громадянина Узбекистану серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за своєю формою не відповідають формі відміток про перетинання державного кордону України «В'їзд» та «Виїзд», яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.01.2011 № 22».

Під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про винесення вироку за угодою з підозрюваним.

Підозрюваний на досудовому слідстві та в судовому засіданні свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та ч.4 ст.358 КК України, визнав у повному обсязі та просив суд винести вирок на підставі угоди.

Дії підозрюваного досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у пособництві в виготовленні підробленого документа.

Дії підозрюваного досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним було укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої:

Прокурор прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юрист 3 класу Григоренко В.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110110000220 від 02.05.2014р., з одного боку, та підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:

Підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування та в суді повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і сприяв розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо пособництва у виготовленні підробленого документа та використанні завідомо підробленого документа, а саме паспорта громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 гривень) в дохід держави, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень) в дохід Держави.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в сумі 1700 гривень в дохід Держави.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, йому роз'яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів йому роз'яснено і є зрозумілими.

Обвинувачений розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Укладена під час досудового розслідування угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, міра покарання узгоджена в угоді, відповідає ступеню тяжкості вчиненого підозрюваним злочину, і є необхідною й достатньою для його виправлення, покарання та попередження вчинення ним нових злочинів, а також, відповідатиме принципам справедливості та гуманності.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику після сплати суми штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 374; 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

ОСОБА_1, визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юристом 3 класу Григоренком В.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110110000220 від 02.05.2014р., з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України

ОСОБА_1, призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1ст. 358 КК України у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 1700 (одну тисячу сімсот) грн.

ОСОБА_1, призначити покарання за ч. 4ст. 358 КК України у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На підставі ст..70 КК України, ОСОБА_1, , остаточно призначити покарання шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 1700 (одну тисячу сімсот) грн., стягнувши ці кошти з засудженого на р/р 31112106700004, одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, код ЗКПО 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, КБК 21081100.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику після сплати суми штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.

Суддя І.В.Криворучко