Вирок № 39793977, 17.07.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-КП/359/316/2014

359/6493/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 17» липня 2014 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Криворучка І.В.

прокурора Григоренка В.С.

підозрюваної ОСОБА_1

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Республіки Узбекистан, з середньою освітою, не працюючої, на території України раніше не судимої, громадянки Республіки Узбекистан, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В 2013 році, точної дати досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1, вперше приїхала на територію України до своїх родичів, а саме в Чернігівську обл., Ніжинський р.н., с. Вертіївка.

Так як термін перебування на території України для іноземців не повинен перевищувати 90 днів, то вона повинна була залишати Україну для продовження терміну перебування. У грудні 2013 ОСОБА_1 знаходячись в продовольчому магазині, який розташований в с. Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, познайомилася з невстановленою досудовим слідством особою. У ході розмови ОСОБА_1 повідомила останню, що у неї закінчується термін перебування на території України. Після чого невстановлена досудовим слідством особа повідомила ОСОБА_1, що може допомогти їй, а саме поставити в паспорті відмітки штампів про перетин державного кордону України за грошову винагороду в сумі 800 грн.

У цей час ОСОБА_1, не бажаючи залишати територію України і не маючи можливості офіційно і на законних підставах отримати у відповідних органах дозвіл на продовження терміну перебування в Україні, маючи намір на використання надалі завідомо підробленого документу, в останньої виник умисел на підробку документа шляхом внесення до нього неправдивих відомостей, наявність яких в паспорті ОСОБА_1, дали право на незаконне перебування на території України, а саме: проставлення в документі відбитків підроблених штампів з метою продовження терміну перебування в Україні, не продовживши його в Державній міграційній службі України.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, передала невстановленій досудовим розслідуванням особі належний їй паспорт громадянина Узбекистану № НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, усвідомлюючи при цьому, що паспорт буде підроблений, оскільки зазначений відбиток штампа є необхідним реквізитом документа, так як під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує або посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили або можуть спричинити наслідки правового характеру, може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються або засвідчуються повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно - правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною або службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів , що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Грошові кошти в сумі 800 гривень, за отримання завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 передала невстановленій досудовим розслідуванням особі. Через деякий час невстановлена ??досудовим розслідуванням особа повернула ОСОБА_1 підроблений паспорт, в якому на 31-й сторінці перебували відбитки штампів про перетин державного кордону України в пункті пропуску «Конотоп». Відразу після цього ОСОБА_1, діючи умисно та з метою подальшого використання завідомо підробленого документа, паспорт громадянина Узбекистану № НОМЕР_1 на своє ім'я залишила при собі на зберігання і продовжувала проживати на території України.

Так, 11.03.2014, гр. ОСОБА_1, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, який дає право або звільняє від обов'язків, і реалізуючи свої злочинні наміри, під час оформлення пасажирів рейсу № 402 сполученням «Київ-Алма-Ати», при проходженні паспортного контролю в терміналі «Д» ДПМА «Бориспіль», що розташований у м. Бориспіль-7 Київської області, діючи умисно та з корисливих мотивів, для посвідчення своєї особи та підтвердження факту перетину державного кордону України, пред'явила підроблений документ, а саме паспорт громадянина Узбекистану № НОМЕР_1 на своє ім'я, у зв'язку з чим була затримана прикордонним нарядом.

Згідно висновку експерта № 73/273 від 10.04.2014: «Відмітки Державної прикордонної служби України на ст. 36 паспорта громадянина Узбекистану № НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1, 01.02.1967 року, а саме: № 051 від 25.12.2013 р. ППр «Конотоп» та № 051 від 02.12.2013 р. ППр «Конотоп» не відповідають формі, затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України».

Під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про винесення вироку за угодою з підозрюваною.

Підозрювана на досудовому слідстві та в судовому засіданні свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України та ч.4 ст.358 КК України, визнав у повному обсязі та просив суд винести вирок на підставі угоди.

Дії підозрюваної досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у пособництві в виготовленні підробленого документа.

Дії підозрюваної досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваною було укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої:

Прокурор прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юрист 3 класу Григоренко В.С., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110110000082 від 12.03.2014, з одного боку, та підозрювана у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:

Обвинувачена під час досудового розслідування та в судовому засіданні повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні та сприяла розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо пособництва у виготовленні підробленого документа та використанні завідомо підробленого документа, а саме паспорта громадянина Узбекистану № НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 гривень) в дохід держави, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень) в дохід держави.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони погоджуються призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в сумі 1700 гривень в дохід держави.

Обвинувачена розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, їй роз'яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого їй кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів їй роз'яснено і є зрозумілими.

Обвинувачена розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання нею Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Обвинувачена розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Укладена під час досудового розслідування угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, міра покарання узгоджена в угоді, відповідає ступеню тяжкості вчиненого підозрюваною злочину, і є необхідною й достатньою для її виправлення, покарання та попередження вчинення нею нових злочинів, а також, відповідатиме принципам справедливості та гуманності.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Узбекистану № НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику після сплати суми штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 374; 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

ОСОБА_1, визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України.

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області юристом 3 класу Григоренком В.С., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110110000082 від 12.03.2014, з одного боку, та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України

ОСОБА_1, призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1ст. 358 КК України у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 1700 (одну тисячу сімсот) грн.

ОСОБА_1, призначити покарання за ч. 4ст. 358 КК України у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

На підставі ст..70 КК України, ОСОБА_1 , остаточно призначити покарання шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді стягнення штрафу в доход Держави Україна у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 1700 (одну тисячу сімсот) грн., стягнувши ці кошти з засудженого на р/р 31112106700004, одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, код ЗКПО 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, КБК 21081100.

Речові докази по провадженню, а саме - паспорт громадянина Узбекистану № НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути власнику після сплати суми штрафу - повернути власнику після сплати суми штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і засудженій негайно, після оголошення.

Суддя І.В.Криворучко