Ухвала суду № 39770200, 07.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Справа № 876/11485/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року у адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень-липень 2013 року в сумі 6474,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період з квітеня по липень 2013 року не здійснював компенсацію таких витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував позивачу 6474,74 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що сам лише поданий розрахунок пільгових пенсій не дає змоги встановити обов'язок відшкодування таких апелянтом. Крім цього, зазначає, що кооператив не має коштів на відшкодування вказаних витра, оскільки перебуває в стані ліквідації та відсутні кошти на це.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Мрія", зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області як платник страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням ПФУ в Любешівському районі Волинської області було здійснено доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам кооперативу.

Позивачем надіслано та вручено СВК "Мрія" розрахунок сум фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з квітня по липень 2013 року, що підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення рекомендованих відправлень №4425300042118, №4425300041790, №4425300041851 та №4425300041766.

Розрахунком суми позовних вимог з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 підтверджується наявність заборгованості СВК "Мрія" перед управлінням ПФУ в Любешівському районі Волинської області у сумі 6474,74 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суми заборгованості відповідачем добровільно не сплачено, такі підлягають стягненню судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними та зазначає наступне.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.1 зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України в таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2013 року.

Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п.6.4, 6.8 п.6 Інструкції).

Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Докази погашення боргу за період квітень-липень 2013 року відповідачем суду не представлені.

Оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в користь управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області 6474,74 грн.

Що стосується доводів апелянта про те, що кооператив не має коштів на відшкодування вказаних витра, оскільки перебуває в стані ліквідації та відсутні кошти на це, тому не несе обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, то такі не підтверджуються будь - якими доказами.

Окрім цього, п.8.8 згаданої Інструкції передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач отримував розрахунки УПФ України в Любешівському районі Волинської області про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, проте зазначені вимоги ним не оскаржувались.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року у адміністративній справі №803/1691/13а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко