Рішення № 39762109, 09.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/109/14 09.07.2014 09.07.2014 09.07.2014

Провадження №22ц/784/1926/14 Головуюча в першій інстанції Кішковська З.А.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Шаманської Н.О., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Свіщуку О.В.,

без участі сторін.

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу фермерського господарства

«Придніпровський-К»

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року по справі за позовом

ОСОБА_3

до

фермерського господарства «Придніпровський-К»

(далі - «ФГ «Придніпровський-К»)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

12 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ФГ «Придніпроський-К» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 5,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Новотимофіївської сільської ради. В 2004 році він уклав з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років та зі сплатою орендної плати в розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рік. Реєстрацію вказаного договору було здійснено 12 травня 2008 року у Снігурівському реєстраційному окрузі. Між тим, в порушення п. п. 9, 11 вказаного договору відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати у строки зазначені в договорі.

Крім того, відповідач не здійснював виплати до бюджету з його доходу як орендодавця за 2011-2013 роки.

Посилаючись на порушення відповідачем Податкового кодексу України, п. п. 9, 11 спірного договору оренди та Закону України «Про оренду землі» позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року позов задоволено. Ухвалено розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Придніпровський-К». Вирішено питання щодо стягнення судового збору та витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі представник ФГ «Придніпровський-К» - Кондратенко В.В. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов про розірвання договору оренди, суд першої інстанції виходив з того, що укладений сторонами у 2004 році договір оренди землі є чинним, відповідач порушив його умови щодо сплати позивачу орендної плати, а тому є підстави для його розірвання.

Між тим, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд прийшов до них без повного з'ясування обставин, що мають значення по справі, прав та обов'язків сторін у цих правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 11 листопада 2004 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5,00 га на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. У 2004 році між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки на термін 7 років. Відповідно до пунктів 9, 11 договору, орендна плата вноситься до 15 грудня кожного року у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, форма - одна тонна зерна, оранка та культивація присадибної ділянки, солома, силос, сіно при наявності живності, надається транспорт для доставки вугілля, дров та інших послуг (а.с. 6).

Договір зареєстрований у Снігурівському реєстраційному окрузі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2008 року за № 040802300065 (а.с. 8).

За умовами цього договору сторони узгодили строк дії договору, розмір орендної плати за землю і порядок припинення дії договору.

Заперечуючи про задоволення позову, відповідач посилався на те, що у 2011 році позивач частково отримав орендну плату, у 2012 році ОСОБА_3 передав земельну ділянку іншому орендарю, чим унеможливив проведення сільгоспробіт ними, а у 2013 році відмовився від отримання орендної плати. Крім того, відповідач вважав, що строк дії договору закінчився у 2011 році.

Так, зі змісту договору оренди землі вбачається, що він припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 37).

Відповідно до п. 43 договору оренди землі він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено принцип свободи договору. Згідно цього принципу - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон), в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою та договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 06 березня 2013 року по справі № 6-5 цс 13, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі».

Тобто, договір оренди землі вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

Але, дата реєстрації не змінює такої істотної умови договору, як строк його дії, який визначений за домовленістю сторін при підписанні договору, та не продовжує строк його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З договору оренди землі вбачається, що він укладено сторонами строком на 7 корів, а початок перебігу строку його дії розпочався з моменту підписання, а саме з 2004 року. Тобто, цей договір припинив свою дію 31 грудня 2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини справи, а також на те, що розірвано може бути лише чинний договір оренді. Тому, висновок суду про наявність підстав для розірвання договору оренди землі є помилковим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, як незаконне та необґрунтоване, із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Придніпровський-К» задовольнити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до фермерського господарства «Придніпровський-К» про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного у 2004 році, відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді