Ухвала суду № 39788771, 28.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/5129/13-ц 28.05.2014 28.05.2014 28.05.2014

Провадження №22-ц/784/801/14

Провадження №22-ц/784/801/14 Головуючий суду першої інстанції - Вострікова Л.В.

Категорія - 52 Суддя-доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Глущик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Державного підприємства "Вознесенське лісове господарство"

про роз'яснення рішення апеляційного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Вознесенське лісове господарство" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2013 року ОСОБА_3 пред'явив зазначений позов.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2014 року з урахуванням ухвал цього суду від 03 лютого 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконним наказ №47-к від 21 жовтня 2013 року про його звільнення. Поновлено позивача на роботі на посаді майстра лісу Прибузького лісництва ДП «Вознесенське лісове господарство». Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6711 грн.83 коп. та моральну шкоду в сумі 1300 грн. Розподілено судові витрати. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ДП "Вознесенське лісове господарство" подало апеляційну скаргу.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року апеляційну скаргу ДП "Вознесенське лісове господарство" задоволено частково. Вищезазначене рішення районного суду змінено в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до відповідача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також розподілу судових витрат. З ДП "Вознесенське лісове господарство" на користь ОСОБА_3 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3972 грн.07 коп. та на користь держави судовий збір у сумі 458 грн.80 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

11 червня 2014 року ДП "Вознесенське лісове господарство" звернулося до апеляційного суду із заявою про роз'яснення рішення від 28 травня 2014 року в частині поновлення позивача на роботі, посилаючись на те, що рішення є не зрозумілим, оскільки його неможливо виконати.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Зі змісту цієї норми вбачається, що роз'яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю, коли воно є незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» регламентує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду було змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Із заяви відповідача про роз'яснення рішення суду випливає, що заявник розуміє зміст судового рішення, але з ним не згоден, оскільки вважає неможливим його виконання через відсутність посади, на яку був поновлений позивач.

Зазначене свідчить не про незрозумілість рішення, а про непогодження з його висновками.

Рішення апеляційного суду викладено чітко, у відповідності до вимог ст.215 ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його роз'яснення.

Враховуючи викладене, заява ДП "Вознесенське лісове господарство" про роз'яснення рішення підлягає відхиленню.

Керуючись ст.221 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Вознесенське лісове господарство" про роз'яснення рішення апеляційного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді:

У Х В А Л А