Постанова № 39761217, 10.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа № 922/3646/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (свідоцтво №981, від 23.05.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (вх. №1243Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року у справі №922/3646/13

за позовом ОСОБА_2, с. Прислуч Полонського району Хмельницької області,

до ПАТ "Миропільська паперова фабрика", м. Харків,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - розпорядник майна ПАТ "Миропільська паперова фабрика" ОСОБА_1

про стягнення 62 676,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2014 у справі №922/3646/13 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 62676,25 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року у справі №922/3646/13 скасувати, у задоволенні позову - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення господарським судом норм Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексу законів про працю України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) від 16.05.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 03.06.2014 року.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 року у зв'язку з хворобою судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

03.06.2014 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4326).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року відкладено розгляд справи на 08.07.2014 року.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

У судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 підтримав вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів, заслухавши третю особу, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

З 12.09.2005 року по 27.04.2011 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ "Миропільська паперова фабрика" та був звільнений з даного підприємства за власним бажанням.

У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з ПАТ "Миропільська паперова фабрика" заборгованість у вигляді індексації та компенсації в сумі 3021,60 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку станом на 28.03.2012 року в сумі 41077,05 грн. та моральну шкоду в розмірі 12000 грн. завдану ПАТ "Миропільська паперова фабрика" невиплатою заробітної плати.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 28.08.2012 року у справі № 2-1185/11 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9000,00 грн., індексацію в сумі 2420,61 грн., компенсацію в сумі 600,99 грн., а всього 12021,60 грн. з відрахуванням з нього податкових та інших обов'язкових платежів, 1200 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.

29.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПАТ "Миропільська паперова фабрика" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 10.02.2012 року по 30.05.2013 року в розмірі 62676,25 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що до часу фактичного розрахунку, з вини ПАТ "Миропільська паперова фабрика", право позивача на вчасне отримання належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу законів про працю України, було порушено, оскільки рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 28.08.2012 року по справі № 2-1185/11 встановлено лише факт невиплати в день звільнення позивачеві належної йому заробітної плати та стягнуто на користь позивача індексацію зарплати за час роботи в ПАТ "Миропільська паперова фабрика" з 12.09.2005 року по 27.04.2011 року в сумі 2420,61 грн., компенсацію за невчасну виплату зарплати в сумі 600,99 грн. За таких обставин позивач вважає, що відповідач повинен сплатити йому 62676,25 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.02.2012 року по день фактичного розрахунку - 30.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2013 року порушено провадження у справі № 922/3646/13 за вказаним позовом.

10.09.2013 року ухвалою господарського суду Харківської області провадження у справі № 922/3646/13 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року у справі № 922/3646/13 ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі № 922/3646/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 року у справі № 922/3646/13 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року у справі № 922/3646/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2014р. у справі № 922/3646/13 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, що стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідач зазначає що відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" та статті 117 Господарського процесуального кодексу України нарахування суми стягнення з роботодавця виплати середнього заробітку за час затримки належних працівнику заробітної плати можливо до моменту винесення судом рішення про стягнення належних працівнику при звільненні сум заборгованості заробітної плати, в якому одночасно вирішено питання про задоволення зазначених виплат.

В даному випадку, на думку апелянта питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку було вже вирішено рішенням суду від 28.08.2012 року, а після його винесення настала стадія виконання цього рішення, де вини відповідача у затримці виконання судового рішення про виплату заробітної плати немає, бо така затримка мала місце через відсутність грошових коштів у відповідача, що стало підставою для порушення справи про банкрутство.

Відповідно до 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 28.08.2012 року у справі №2-1185/11 встановлено факт непроведення фактичного розрахунку по заробітній платі з ОСОБА_2 з вини ПАТ "Миропільська паперова фабрика" у зв'язку з її звільненням в розмірі 3021,60 грн. та стягнення у зв'язку з цим середнього заробітку за час затримання заробітної плати до 09.02.2012 року.

Статтею 21 Закону України "Про оплату праці" визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Стаття 117 Кодексу законів про працю України встановлює, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.02.2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Положення наведених норм матеріального права, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №4-рп/2012, встановлює, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визнати остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що складне фінансове становище та відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не виключає його відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по заробітній платі у розмірі 3021,60 грн. виплачена позивачеві 31.05.2013 року, що підтверджується довідкою ВДВС Романівського РУЮ від 15.08.2013 року № 2660/1. Отже, фактичний розрахунок відповідача з позивачем відбувся 31.05.2013 року.

Оскільки рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 28.08.2012 року у справі №2-1185/11 частково задоволені заявлені вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 27.04.2011 року по 09.02.2012 року, то це не позбавляє ОСОБА_2 права на пред'явлення до відповідача вимоги щодо виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 10.02.2012 року по день фактичного розрахунку - 30.05.2013 року.

Також, апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на порушення справи про банкрутство стосовно ПАТ "Миропільська паперова фабрика", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 05.04.2013 року по 31.05.2013 року, та вказує на відсутність підстав для нарахування середнього заробітку за час затримки по сплаті заробітної плати за цей період.

Щодо зазначеного твердження апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Згідно з ст. 94 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому вигляді, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України "Про оплату праці" включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

За змістом Кодексу законів про працю України стаття 117 (якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) відноситься до розділу VII "Оплата праці".

Таким чином, затримка розрахунку при звільненні за своєю природою пов'язана з трудовими відносинами, є оплатою праці та відноситься до структури заробітної плати.

Згідно з п. 2.2, 2.2.7, 2.2.8 наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду заробітної плати зокрема входять: суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, індекс інфляції, нарахований на невиплачену суму заробітної плати відноситься до фонду додаткової заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2014 року у справі № 905/242/13-г.

Враховуючи, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 28.08.2012 року у справі №2-1185/11 встановлено, що середній заробіток ОСОБА_2 за час роботи на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" складає 192,85 грн. на день, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.02.2012р. по 30.05.2013р. у сумі 62676,25 грн. (192,85 х 325 робочих днів затримки).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. А тому, рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року у справі №922/3646/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2014 року у справі № 922/3646/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 10.07.2014 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль