Ухвала суду № 39760053, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ К/9991/23642/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011

у справі №2а-17126/10/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Карлівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов?язання по рентній платі за нафту за жовтень та листопад 2008 року, за результатами якої складено акт №28/15/30019775 від 29.03.2010..

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у порушенні граничних строків сплати узгодженого зобов'язання з рентної плати.

На підставі вказаного акту перевірки та згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.04.2010 №0000101500/0, №0000111500/0 від 16.04.2010 №0000431501/0, від 29.06.2010 №0000101500/1, №0000111500/1, №0000431501/1.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими висновки податкового органу про порушення платником граничних строків сплати узгодженого зобов'язання з рентної плати, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать рентні платежі.

Пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 03.06.2008 №309-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб?єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі і під час геологічного вивчення ) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі і під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами. Вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України: 1) рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ); 2) рентну плату за нафту; 3) рентну плату за газовий конденсат.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві положення» цього Закону визначено, що до 01.01.2010 зупиняється дія Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат» від 05.02.2004 №1456-ІУ, який визначає поняття, розміри та порядок сплати рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні, контроль за правильністю їх обчислення і сплати та відповідальність платників таких платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 року № 59) затверджений Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 і 7 зазначеного Порядку податкові розрахунки рентної плати складаються платниками за звітний (податковий) період і подаються органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (податковим) періодом. Податковий розрахунок рентної плати подається за формою, що затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Платники податків вносять до Державного бюджету України рентну плату авансовими внесками у розмірі однієї третини суми платежу, визначеної у податковому розрахунку, який подано у минулому звітному (податковому) періоді, до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця відповідно за першу, другу та третю декаду. Сума рентної плати за звітний (податковий) період, обчислена відповідно до пункту 4 цього Порядку, вноситься платниками до Державного бюджету України у повному обсязі (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків) протягом 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 5.1 ст.5 названого Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 названого Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 1.3 статті 1 названого Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п.17.1 ст.17 названого Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф; зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що податковим органом обґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з рентної плати.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун