Ухвала суду № 39759997, 26.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/9991/54115/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011

у справі № 2а-1904/09/0870

за позовом Державного підприємства з виробництва алюмінієвої фольги та

пакувальних матеріалів

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001282305/0 від 12.08.2008.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2009 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001282305/0 від 12.08.2008.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 та складено акт № 113/23-5/33210902 від 31.07.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001282305/0 від 12.08.2008, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 53908 грн., та нараховано фінансові санкції в сумі 21702 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а рішення без змін та прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001282305/1 від 17.10.2008, № 0001282305/2 від 25.12.2008, № 0001282305/3 від 13.03.2009.

Перевіркою встановлено, що на час проведення перевірки відповідачем здійснювалось надання послуг з оренди основних засобів.

Однак стан фінансово-господарської діяльності підприємства, досліджений під час перевірки, дозволяє зробити висновок про відсутність спрямованості отриманих послуг для використання у власній господарській діяльності.

Протягом перевіряємого періоду, вищезазначене обладнання підприємством не використовувалось для здійснення фінансово-господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу.

Згідно акту перевірки встановлено завищення валових витрат на суму 924183, 91 грн. в зв'язку з тим, що позивачем необґрунтовано віднесено до валових витрат витрати зі зберігання обладнання для виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів на підставі договорів на зберігання, укладених з Відкритим акціонерним товариством „Запорізький алюмінієвий комбінат".

Державним підприємством з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів оплачені Відкритому акціонерному товариству „Запорізький алюмінієвий комбінат" послуги за збереження обладнання за договорами від 09.12.2004 № 1922 Д; від 15.12.2005 № 1634Д за квітень 2005 року в сумі 25844, 20 грн.; за травень 2005 року в сумі 24867, 71 грн.; за червень - за листопад 2005 року в сумі 25356 грн. щомісячно; за грудень 2005 року в сумі 25762 грн.; за січень - грудень 2006 року в сумі 25762 грн. щомісячно; за січень - грудень 2007 року в сумі 25762 грн. щомісячно; за січень - березень 2008 року в сумі 25762 грн. щомісячно, усього в сумі 924183, 91 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно бізнес плану Міністерства промислової політики України, наявного в матеріалах справи, передбачено створення спільного підприємства разом з Відкритим акціонерним товариством „Запорізький алюмінієвий комбінат", що дозволяє у майбутньому використовувати технологічне обладнання, а також виробничі площі та об'єкти незавершеного будівництва ВАТ „ЗАлК" за їх прямим призначенням.

На період перевірки, за який позивач не мав, ані необхідних виробничих приміщень, ані належного фінансування з боку держави, підприємство з метою забезпечення схоронності обладнання (майна), та забезпечення у майбутньому можливості отримання з нього доходу, було вимушене передати зазначене майно на відповідальне зберігання підприємству, яке має необхідні площі та відповідну охорону для його збереження.

Відповідно до пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії листів Мінпромолітики, якому підпорядковується позивач, №14/7-1-1921 від 27.10.2008 та №14/7-1-304 від 20.02.2009 підтверджують той факт, що за позивачем, разом з іншим закріплено також і функції зі збереження обладнання з виробництва алюмінієвої фольги, а в подальшому і введення в експлуатацію даного обладнання.

Не прийняття підприємством зазначених заходів певно мало б наслідком розкрадання та псування зазначеного обладнання, та виключило будь-яку можливість отримання у майбутньому доходу від його використання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не наведено доводів про фіктивність спірних господарських операцій зі зберігання обладнання, хибними є висновки відносно того, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі № 2а-1904/09/0870 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі № 2а-1904/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко