Ухвала суду № 39759989, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2014 р. м. Київ К-42627/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Кримвтормет»

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010

у справі №2-а-12554/09/10/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет»

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя

третя особа Інкерманська міська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2010 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя №0001191503/0 від 20.10.2009.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2010 скасовано, прийнято нову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичною підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0001191503/0 від 20.10.2009 про нарахування податкового зобов?язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб за липень-серпень 2009 в сумі 85656,86 грн. стали висновки акта невиїзної документальної перевірки №121/362/15-341/00190638 від 12.10.2009, згідно якого позивачем допущено порушення ст.7 Закону України «Про плату за землю», ст.ст.21, 23 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з пунктом «в» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої та третьої статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання млі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Закону України «Про оренду землі» та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Інкерманською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки №89/04, який 08.12.2004 зареєстрований Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів у книзі реєстрації договорів оренди землі за №4-1-0.

Пунктом 4.5 зазначеного договору передбачено, що розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 1 лютого поточного року залежно від грошової оцінки земельної ділянки, що щорічно індексується. Щорічний розрахунок орендної плати та сплата орендної плати здійснюється орендарем відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Позивачем надано до податкового органу податкову декларацію за 2009 рік з розрахунком орендної плати за земельну ділянку, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлена станом на 01.01.2004, в розмірі 13700929,00 грн., згідно якого загальна сума податкового зобов?язання за рік становить 755698,44 грн., у тому числі щомісячний платіж - 62974,87 грн.

З огляду на те, що Рішенням Севастопольської міської ради від 19.10.2005 №4046 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель м.Севастополя в адміністративних межах міста, на підставі якого Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів видана нова виписка з технічної документації нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки станом на 01.01.2006, яка становить 23824420,00 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем розрахунок орендної плати за земельну ділянку за 2009 рік здійснено без дотримання умов договору, пунктом 4.5 договору, щ остало підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Кримвтормет» та Інкерманська міська рада не вносили змін до договору оренди земельної ділянки від 17.11.2004 №89/04 щодо збільшення розміру орендної плати за землю.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, проте не тягне за собою автоматичної зміни орендної палати та, відповідно, донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет» задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2010 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун