Ухвала суду № 39759987, 26.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/9991/68043/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011

у справі № 2а-8656/10/2270/9

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства „Шрубківське"

до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької

області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство „Шрубківське" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0006601701/0 від 18.06.2010.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовниз вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання податкового розрахунку за формою №1ДФ за період з 01.10.2007 по 31.03.2010 та складено акт № 273/1701/34323340 від 03.06.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006601701/0 від 18.06.2010, яким донараховано позивачу податку з доходів найманих працівників в сумі 27765 грн.: основний платіж в сумі 9255 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 18510 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" не утримано та не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходу за надані послуги 2 громадянам в 4 випадках в сумі 9255 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для визначення позивачу зобовязань по податку з доходів фізичних осіб є висновок відповідача про те, що позивач при виплаті доходу за надані послуги 2 громадянам в 4 випадках в сумі 9255 грн. не виконано функції податкового агента, а саме не утримано та не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пп. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунки по укладеним договорам від 08.07.2008. на виконання сільськогосподарських робіт велися позивачем з виконавцем цих угод - ФОП ОСОБА_1, а фізичні особи лише за дорученням отримати ці грошові кошти.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач в даному випадку не є податковим агентом фізичних осіб та у нього відсутній обов'язок по утриманню податку з доходів фізичних осіб при проведенні розрахунку з виконавцем.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 у справі № 2а-8656/10/2270/9 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 у справі № 2а-8656/10/2270/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко