Рішення № 39751987, 01.07.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р. Справа № 917/2437/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, в особі Кременчуцької філії, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62

про стягнення 82653,18 грн.

Головуючий суддя Гетя Н.Г.

Суддя Погрібна С.В.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Лещенко Г.М.

від відповідача: Назаренко В.К.

В судовому засіданні 01.07.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 82653,18 грн. вартості спожитої без договору теплової енергії.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та наданих до суду відзиві на позов № 163/18-84 від 13.01.2014 року (т. 1, а.с. 39-41) та доповненні до відзиву за № 163/18-84 від 20.01.2014 року (т. 1, а.с. 136-138) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що теплова енергія постачалась позивачем на підставі договору № 712 від 01.10.2002 року з урахуванням додаткової угоди за № 712/1 від 01.04.2003 року та повністю оплачена відповідачем, а також на те, що позивачем не доведено факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний період. Крім того, відповідач прохає застосувати позовну давність до вимог про стягнення вартості теплової енергії за жовтень 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (відповідач) вартості теплової енергії, спожитої без відповідного договору, в розмірі 82653,18 грн. (як вартості безпідставно набутого майна).

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 573346 від 11.12.2003 року (т. 1, а.с. 8) відповідач є власником приміщення загальною площею 398,9 м2 по вул. Ватутіна, 7 у м. Кременчуці, до складу якого входять вбудовані в житловий будинок приміщення № 49 площею 137,3 м2, № 50 площею 160,7 м2 та № 51 площею 100,9 м2.

Положеннями ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" (№ 2633-IV від 02.06.2005 року) передбачено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання з теплопостачальною організацією договору на постачання теплової енергії.

Згідно вимог п. 24 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Разом із тим, всупереч вищевказаним нормам відповідач допустив споживання теплової енергії в належних йому приміщеннях без укладення відповідного договору.

Як зазначається у позовній заяві, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про надання інформації щодо розміщення у спірному приміщенні споживачів, які зобов'язані здійснювати оплату спожитої теплової енергії та про необхідність договірного врегулювання відносин. У зв'язку з відсутністю з боку відповідача відповідного реагування на ці звернення листом № 05-03-07-2/239 від 25.03.2013 року (т. 1, а.с. 16) відповідача було повідомлено про необхідність негайного звернення до теплопостачальної організації з метою впорядкування відносин та вирішення питання про погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, а також попереджено про можливість звернення до суду з позовом в разі невиконання цих вимог. Проте вказане звернення було так само залишене відповідачем без відповідного реагування.

27.03.2013 року позивачем було проведено комісійне обстеження системи опалення приміщень, які розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна, 7. За результатами обстеження встановлено, що приміщення загальною площею 223,8 м2 за вказаною адресою має внутрішньобудинкову систему опалення (гаряче водопостачання відсутнє), про що був складений відповідний акт (т. 1, а.с. 17).

Відповідно до здійсненого позивачем з урахуванням теплового навантаження, а також тарифів на теплову енергію (т. 2, а.с. 11-15) розрахунку вартість теплової енергії, спожитої відповідачем у період з жовтня 2010 року по квітень 2013 року, становить 82653,18 грн. (т. 1, а.с. 18).

За таких обставин, приймаючи до уваги, що спожита відповідачем без укладення відповідного договору теплова енергія є майном у розумінні положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року), позивач просить суд стягнути з відповідача вартість даної теплової енергії в розмірі 82653,18 грн. (як вартість безпідставно набутого майна).

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Положення аналогічного змісту містяться у ст. 174 ГК України.

Згідно положень Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; суб'єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" та ст. 275 ГК України споживач теплової енергії використовує теплову енергію на підставі відповідного договору. Обов'язок укладення такого договору споживачем із теплопостачальною організацією встановлено, зокрема, ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п. 24 Правил користування тепловою енергією.

Нормами ст. ст. 19, 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, окрім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової та електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Положеннями п. 1.5. Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 191 від 08.09.2000 року (чинні на момент виникнення правовідносин) передбачено, що приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача і обумовлюються договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.

Згідно із п. 20 Правил користування тепловою енергією в разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря і кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави на набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 ст. 1212 ЦК України зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Нормою ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За змістом ст. 1 ГПК України та ст. ст. 15, 16 ЦК України особа звертається до господарського суду у визначений чинним законодавством спосіб за захистом порушеного права. З аналізу правового регулювання, викладеного у гл. 83 ЦК України вбачається, що порушення права потерпілої особи у спірних правовідносинах пов'язане із позбавленням (втратою) належного йому майна і невиконанням набувачем майна обов'язку, що визначений законодавчо.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог як правомірних та належним чином обгрунтованих.

Доводи відповідача щодо постачання теплової енергії згідно договору № 712 від 01.10.2002 року з урахуванням додаткової угоди № 712/1 від 01.04.2003 року (т. 1, а.с. 42-44), у відповідності до якої перелік об'єктів за цим договором було доповнено приміщенням по вул. Ватутіна, 7 у м. Кременчуці, судом відхиляються, оскільки вказане приміщення було виключене із зазначеного переліку на підставі звернення відповідача № 140-51/11 від 04.12.2003 року (т. 1, а.с. 154).

Заперечення відповідача в частині доведеності факту споживання теплової енергії у заявлений до стягнення період не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи. Спірне приміщення має централізоване опалення, факт постачання позивачем теплової енергії до цього приміщення в періоди опалювальних сезонів підтверджується, зокрема, наданими до справи копіями розпоряджень Кременчуцької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, нарядів на підключення і відключення теплоносія, акта про централізовану систему опалення, а також іншими доказами (т. 1, а.с. 169-192).

Твердження відповідача щодо невірності розрахунку теплового навантаження вартості судом не приймаються до уваги як не підтверджені належними та допустими доказамими. В ході розгляду даної справи судом на підставі клопотань відповідача (т. 1, а.с. 193-195, 207) двічі було призначено судову експертизу з метою визначення теплового навантаження у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна, 7, проте в обох випадках матеріали справи були повернуті до суду через неможливість проведення експертизи.

Стосовно доводів відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось, у 27.03.2013 року позивачем було проведено комісійне обстеження системи опалення приміщень, які розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. Ватутіна, 7. Даним обстеженням було встановлено, що приміщення за вказаною адресою загальною площею 223,8 м2, яке фактично перебуває у володінні відповідача (замість 398,9 м2 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно), має внутрішньобудинкову систему опалення за відсутності гарячого водопостачання. До цього моменту, тобто до проведення обстеження, жодних пояснень з приводу бездоговірного споживання теплової енергії відповідачем позивачеві не надавалось, будь-які докази її надання у справі відсутні.

З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку про те, що лише у березні 2013 року позивачеві достеменно стало відомо про факт порушення його прав з боку відповідача, межі порушень його прав та про вартість втраченого майна (спожитої без договору теплової енергії), внаслідок чого клопотання відповідача про застосування позовної давності судом відхиляється.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, код ЄДРПОУ 25717118) вартість спожитої без договору теплової енергії в сумі 82653,18 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.07.2014 року.

Головуючий суддя Гетя Н.Г.

Суддя Погрібна С.В.

Суддя Кльопов І.Г.