Постанова № 39751409, 10.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року 17 год. 00 хв. Справа № 808/8747/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представника позивача Дерманської К.О.

представника відповідача Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (далі - позивач або ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт № 1299/08-28-15-03/36020655 від 21.10.2013, а також про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003641503 від 05.11.2013 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4022969 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 2011485 грн.

Посилаючись на відсутність встановлених підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, позивач вважає дії щодо проведення такої перевірки протиправними.

Також позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 4022969 грн., які обґрунтовані завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон», які не є виробниками поставленої позивачу сільськогосподарської продукції, у зв'язку з чим не мали права на вписування податкових накладних за ставкою 20 %.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, та пояснила, що вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято правомірно, у зв'язку із встановленими у ході проведеної перевірки порушеннями вимог податкового законодавства. Також вважала, що перевірка призначена та проведена у відповідності до норм діючого податкового законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 07.08.2009, видами його діяльності за КВЕД-2010, зокрема, є: виробництво олії та тваринних жирів (10.41), складське господарство (52.10), оптова торгівля молочними продуктами,яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33), що підтверджується Довідкою № 809979 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданою Головним управлінням статистики у Запорізькій області (т. 1 а.с. 128-129).

Судом встановлено, що у період з 08.10.2013 по 14.10.2013 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон» за період з 01.02.2012 по 31.08.2013, за результатами якої складено Акт від 21.102013 № 1299/08-28-15-03/36020655, у висновках якого зазначено про встановлені порушення:

1. пункту 198.6, пункту 198.4, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 15 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 200.1, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 4022969 грн., у тому числі:

за лютий 2012 року - 1997500 грн.;

за грудень 2012 року - 1575301 грн.;

за квітень 2013 року - 211134 грн.;

за травень 2013 року - 239034 грн.

2. пункту 198.6, пункту 198.4, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 15 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України та пункту 200.1, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у сумі 4022969 грн., у тому числі:

за листопад 2012 року - 825614 грн.;

за січень 2013 року - 1575301 грн.;

за квітень 2013 року - 1171886 грн.;

за травень 2013 року - 211134 грн.;

за червень 2013 року - 239034 грн. (т. 1 а.с. 168-200).

Подані позивачем заперечення на Акт перевірки залишені без задоволення, висновки Акту - без змін (т. 1 а.с. 20-223).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 05.11.2013 № 0003641503, яким ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4022969 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2011485 грн. (а.с. 248-250).

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що контрагенти позивача ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон», які здійснили постачання соняшника, не є його виробниками, у зв'язку з чим не мали право виписувати податкові накладні за ставкою 20 %, оскільки таке постачання не є першим постачанням зернових культур сільськогосподарським підприємством-товаровиробником, що обумовлено відсутністю у достатній кількості власних або орендованих земельних ділянок, договори оренди яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для вирощування таких культур.

Суд вважає зазначені висновки необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Черняхів-Агротрейд» (продавець) та ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) укладено Договір поставки № М 138 від 21.02.2012, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - соняшник, врожаю 2011 року. Поставка товару: EXW (склад продавця) -ТОВ «Вільнянський елеватор», 70002, Запорізька область, Вільянський район, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, 3. Загальна кількість товару складає суму партій, кількість кожної партії та ціна на товарах зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Кількість переданого товару визначається шляхом зважування на ваговій ТОВ «Вільнянський елеватор», якість товару повинна бути підтверджена посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), що видана лабораторією ТОВ «Вільнянський екватор». Покупець здійснює оплату вартості отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту передачі товару (т. 3 а.с. 1-3).

На виконання умов укладеного договору та відповідно до Специфікацій № 1 від 21.02.2012, № 2 від 22.02.2012, № 3 від 23.02.2013, № 4 від 28.02.2012, № 5 від 29.02.2012 ТОВ «Черняхів-Агротрейд» поставлено позивачу соняшник врожаю 2011 у кількості 3000 т., загальною вартістю 11985000 грн., у тому числі ПДВ 1997500 грн., про що виписані податкові накладні від 21.02.2012 № 25/2,від 22.02.2012 № 26/2, від 23.02.2012 № 27/2, від 28.02.2012 № 28/2, від 29.02.2012 № 29/2, видаткові накладні № 49 від 21.02.2012, № 50 від 22.02.2012, № 51 від 23.02.2012, № 52 від 28.02.2012, № 53 від 29.02.2012 та рахунки на оплату товару № 23 від 21.02.2012, № 24 від 22.02.2012, № 25 від 23.02.2012, № 26 від 28.02.2012, № 27 від 29.02.2012 (т. 3 а.с. 3-7, 8-10, 13-15, 17-19, 22-24, 27-29).

Отримання товару підтверджується зазначеними видатковими накладними, на яких є підпис уповноваженої особи про прийняття товару.

Поставка товару шляхом перепису здійснювалась відповідно до умов Договору та Специфікацій на ТОВ «Вільнянський елеватор», за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, 3, з яким у позивача укладено Договір складського зберігання № 43 від 23.08.2011, що підтверджується складськими квитанціями про прийняття соняшника на зберігання, які місять відомості про його переоформлення від ТОВ «Черняхів-Агротрейд», та картками аналізу зерна форми № 47 (т. 3 а.с. 11-12, 16, 20-21, 25-26, 30-31, 37-40).

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (т. 3 а.с. 32-36).

В подальшому товар був переданий позивачем ТОВ «Агропроінвест-08» відповідно до укладеного Договору на переробку давальницької сировини № М39 від 03.01.2012 (т. 3 а.с. 207-211).

Перевезення товару з ТОВ «Вільнянського елеватору» на ТОВ «Агропроінвест-08» (Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22) здійснювалось ТОВ «Компанія спецресурс», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, Селянським (фермерським) господарством «Скорпіон», ТОВ «АТК «Владіс» відповідно до укладених договорів на перевезення вантажу, що підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та реєстром з вагової книги ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (т. 3 а.с. 49-206).

05.12.2012 між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та ПП «Агрофірма «Хлібодар» (продавець) укладено Договір поставки № М717, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - соняшник, врожаю 2012 року. Поставка товару EXW - ТОВ «Павлоградзернопродукт», 51325, Дніпропетровська область, Юрївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, 26а. Загальна кількість товару складає суму партій, кількість кожної партії та ціна на товарах зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Кількість переданого товару визначається шляхом зважування на ваговій ТОВ «Павлоградзернопродукт», якість товару повинна бути підтверджена посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), що видана лабораторією ТОВ «Павлоградзернопродукт». Покупець здійснює оплату вартості отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту передачі товару (т. 2 а.с. 91-92).

На виконання умов укладеного договору та відповідно до Специфікацій № 1 від 05.12.2012, № 2 від 12.12.2012, № 3 від 13.12.2012, № 4 від 20.12.2012 ПП «Агрофірма «Хлібодар» поставлено соняшник врожаю 2012 у кількості 1919,557 т., загальною вартістю 9451806 грн. 17 коп., у тому числі ПДВ 1575301 грн. 03 коп., про що виписані податкові накладні від 06.12.2012 № 3/2, від 07.12.2012 № 4/2, від 10.12.2012 № 6/2, від 12.12.2012 № 7/2, від 12.12.2012 № 8/2, від 13.12.2012 № 9/2, від 17.12.2012 № 10/2, від 21.12.2012 № 14/2, від 24.12.2012 № 15/2, видаткові накладні № 3 від 06.12.2012, № 4 від 07.12.2012, № 6 від 10.12.2012, № 7 від 12.12.2012, № 8 від 12.12.2012, № 9 від 13.12.2012, № 10 від 17.12.2012, № 14 від 21.12.2012, № 15 від 24.12.2012, на яких є підпис уповноваженої особи про прийняття товару, та складені акти приймання-передавання зерна № 340 від 06.12.2012, № 348 від 07.12.2012, № 349 від 10.12.2012, № 354 від 12.12.2012, № 358 від 12.12.2012, № 360 від 13.12.2012, № 365 від 17.12.2012, № 372 від 21.12.2012, № 374 від 24.12.2012, які підписані позивачем, ПП «Агрофірма «Хлібодар» та ТОВ «Павлоградзернопродукт» (т. 2 а.с.93-98, 101-103, 106-108, 111-113, 116-118, 121-123, 126-128, 131-133, 136-138, 141).

Поставка товару шляхом перепису здійснювалась відповідно до умов Договору та Специфікацій на ТОВ «Павлоградзернопродукт», за адресою: Дніпропетровська область, Юрївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, 26а, що відображено в актах приймання-передавання зерна, а також підтверджується складськими квитанціями про прийняття соняшника на зберігання, які місять відомості про його переоформлення від ПП «Агрофірма «Хлібодар», та картками аналізу зерна форми № 47 (т. 2 а.с. 99-101, 104-106, 109-111, 114-116, 119-121, 124-126, 129-131, 134-136, 139-141).

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (т. 2 а.с.142-158).

В грудні 2012 року товар переданий позивачем ТОВ «Агропроінвест-08» відповідно до укладеного Договору на переробку давальницької сировини № М39 від 03.01.2012 (т. 3 а.с. 207-211).

Перевезення товару з ТОВ «Павлоградзернопродукт» на ТОВ «Агропроінвест-08» (Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22) здійснювалось ТОВ «Павлоградзернопродукт» відповідно до укладеного договору на перевезення вантажу від 06.12.2012, що підтверджується відповідним договором, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними та реєстром з вагової книги ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (т. 2 а.с. 163-247).

10.04.2013 між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та ФГ «Тритон» укладено Договір поставки № М 299, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - соняшник, врожаю 2012 року. Поставка товару: СРТ - ТОВ «Агропроінвест-08», 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільянянськ, пров. Матросова, 22. Загальна кількість товару складає суму партій, кількість кожної партії та ціна на товарах зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Кількість переданого товару визначається шляхом зважування на ваговій покупця, якість товару повинна бути підтверджена посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), що видана лабораторією ТОВ «Агргопроінвест-08». Покупець здійснює оплату вартості отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту передачі товару. Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно Специфікації за рахунок продавця (т. 2 а.с. 57-58).

На виконання умов Договору та відповідно Специфікацій № 1 від 10.04.2013, № 2 від 16.04.2013 ФГ «Тритон» поставлено соняшник врожаю 2012 року у кількості 261,196 т., загальною вартістю 1266801 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ 211133 грн. 61 коп., про що ФГ «Тритон» виписані податкові накладні від 11.04.2013 № 26/2, від 16.04.2013 № 29/2, від 17.04.2013 № 31/2, накладні № 26 від 11.04.2013, № 29 від 16.04.2013, № 31 від 17.04.2013, на яких є підпис уповноваженої особи про прийняття товару, та рахунки-фактури № 26 від 11.04.2013, № 29 від 16.04.2013, № 31 від 17.04.2013 (т. 2 а.с. 59-63, 66-69, 73-76).

Перевезення товару на ТОВ «Агропроінвест-08» (Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22) відповідно до умов укладеного договору здійснено за рахунок ФГ «Тритон», що підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких як замовник та вантажовідправник зазначено ФГ «Тритон» (т. 2 а.с. 64-65, 70-72, 77-78).

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (т. 2 а.с. 79-87).

12.04.2013 між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та ФГ «Амфіра» (продавець) укладено Договір поставки № М308, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - соняшник, врожаю 2012 року. Поставка товару: СРТ - ТОВ «Агропроінвест-08», 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільянянськ, пров. Матросова, 22. Загальна кількість товару складає суму партій, кількість кожної партії та ціна на товарах зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Кількість переданого товару визначається шляхом зважування на ваговій покупця, якість товару повинна бути підтверджена посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), що видана лабораторією ТОВ «Агргопроінвест-08». Покупець здійснює оплату вартості отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту передачі товару. Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно Специфікації за рахунок продавця (т. 2 а.с. 11-12).

На виконання умов Договору та відповідно до Специфікацій № 1 від 12.04.2013, № 2 від 29.05.2013 ФГ «Амфіра» поставлено соняшник врожаю 2012 року у кількості 296,051 т. загальною вартістю 1434206 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ 239034 грн. 08 коп., про що ФГ «Амфіра» виписані податкові накладні від 17.04.2013 № 28/2, від 18.04.2013 № 29/2, від 19.04.2013 № 39/2, від 20.04.2013 № 40/2, від 31.05.2013 № 36/2, видаткові накладні № РН-0000072 від 17.04.2013, № РН-0000073 від 18.04.2013, № РН-0000083 від 19.04.2013, № РН -0000084 від 20.04.2013, № РН-0000148 від 31.05.2013, на яких є підпис уповноваженої особи про прийняття товару, та рахунки-фактури № СФ-0000072 від 17.04.2013, № СФ-0000073 від 18.04.2013, № СФ-0000083 від 19.04.2013, № СФ-0000084 від 20.04.2013, № СФ-0000151 від 31.12.2013 (т. 2 а.с. 13-19, 21-24, 30-33, 37-40, 43-44, 46).

Перевезення товару на ТОВ «Агропроінвест-08» (Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22) відповідно до умов укладеного договору здійснено за рахунок ФГ «Амфіра», що підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких як замовник та вантажовідправник зазначено ФГ «Амфіра» (т. 2 а.с. 19-20, 25-29, 34-36, 41-42, 45).

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (т. 2 а.с. 47-56).

Таким чином, судом встановлено, що придбаний позивачем соняшник у ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон» був переданий ТОВ «Агропроінвест-08» відповідно до укладеного Договору на переробку давальницької сировини, що також не заперечується Актом перевірки.

Поставка соняшнику ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон», його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом видатковими та податковими накладними, рахунками фактурами, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі товарів, виписками банківських установ про перерахування коштів в рахунок оплати за товар, які також були дослідженні під час проведеної перевірки, що відображено в Акті перевірки.

Сплачені позивачем у ціни товару суми ПДВ у розмірі 4022969 грн. включені до складу податкового кредиту:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Черняхів-Агротрейд» суму ПДВ у розмірі 1997500 грн. включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 року;

- по взаємовідносинам з ПП «Агрофірма «Хлібодар» суму ПДВ у розмірі 1575301 грн. включено до складу податкового кредиту за грудень 2012 року;

- по взаємовідносинам з ФГ «Тритон» суму ПДВ у розмірі 211134 грн. включено до складу податкового кредиту за квітень 2013 року;

- по взаємовідносинам з ФГ «Амфіра» суму ПДВ у розмірі 239034 включено до складу податкового кредиту за травень 2013 року.

Понесені позивачем у зв'язку з придбанням товарів витрати підтверджуються дослідженими судом первинними документами, що свідчить про дотримання ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентами складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні».

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22 січня 2009 року «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Доводи відповідача про те, що ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон», які здійснили постачання соняшника, не є його виробниками, у зв'язку з чим не мали право виписувати податкові накладні за ставкою 20 %, оскільки таке постачання не є першим постачанням зернових культур сільськогосподарським підприємством-товаровиробником, що обумовлено відсутністю у достатній кількості власних або орендованих земельних ділянок, договори оренди яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для вирощування таких культур, суд вважає необґрунтованими.

Пунктом 15 розділу підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно з підпунктом 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Питання регулювання відносин зі справляння фіксованого сільськогосподарського податку врегульовані главою 2 розділу ХІV Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України, платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому, згідно з пунктом 302.1 статті 302 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності.

Тобто, кваліфікаційною вимогою для особи, яка претендує на набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання. Для визначення частки враховується дохід від операцій з сільськогосподарською продукцією.

Відповідно до пункту 308.4 статті 308 Податкового кодексу України, дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від: реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Згідно з підпунктом 14.1.233 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Відповідно до підпункту 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

Таким чином, відповідно до норм Податкового кодексу України, для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку землі, що використовується сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника, при цьому Кодексом не встановлено обов'язкової вимоги щодо наявності у товаровиробника правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

Отже, для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що можуть враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від продажу продукції рослинництва, вирощеної (виробленої) на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах.

Нормами Податкового кодексу України не встановлено обмежень та заборони щодо використання земельних ділянок, незалежно від того, чи пройшли державну реєстрацію договори оренди таких земельних ділянок

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору, при цьому, водночас, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходить у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку, а відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, у зв'язку з чим продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу ХІV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої земельної ділянки, а тому відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника і за таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда інше право користування яким оформлені з недоліками.

Отже, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України і цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.

Як встановлено судом, ТОВ «Черняхів-Агротрейд» зареєстровано як платник фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2011 та має відповідне свідоцтво, його видами діяльності за КВЕД-2100, зокрема, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11) (т. 4 а.с. 40-41, 50, 51-52).

Згідно з довідкою відділу Держкомзему у Черняхівському районі Житомирської області, станом на 01.01.2011 за ТОВ «Черняхів-Агротрейд» обліковувались земельні ділянки загальною площею 556,1071 га, в тому числі на території Ксаверівської сільської ради сільськогосподарські угіддя площею 162,4471 га та на території Салівської сільської ради сільськогосподарські угіддя площею 403, 6600 га (т. 6 а.с. 144).

Відповідно до довідки Ксаверівської сільської ради Черняхівського району Житомірської області від 19.11.2012, ТОВ «Черняхів-Агротрейд» орендує зареєстровані 62 земельні паї та 83 земельні паї не зареєстровані (т. 6 а.с. 130).

ПП «Агрофірма-Хлібодар» також зареєстроване як платник фіксованого сільськогосподарського податку та має відповідне свідоцтво, одним із його видів діяльності за КВЕД є вирощування зернових та технічних культур (т. 4 а.с. 2-3, 18, 22)

ПП «Агрофірма-Хлібодар» орендує на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області земельні части (паї) загальною площею 2168, 48 га., з яких відносно 1256,2432 га договори оренди зареєстровані, відносно 911,7568 га - перебувають на погодженні відділі Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області (т. 4 а.с. 20-21).

ФГ «Амфіра» зареєстроване як платник фіксованого сільськогосподарського податку та має відповідне свідоцтво, одним із видів його діяльності за КВЕД-2100 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11) (т. 4 а.с. 75, 105, 107).

Згідно з довідкою Відділу Держземагенства у Бериславському районі Херсонської області від 11.02.213 № 02-21/9-842, загальна площа земельних ділянок, що знаходяться у користуванні у ФГ «Амфіра» відповідно до укладених договорів оренди становить 151,575 га. Також у Відділі Держземагенства у Бериславському районі знаходяться договори оренди на перевірці на відповідність чинному законодавству для подальшої реєстрації в кількості 130 шт. на площу 1776,0076 га. (т. 4 а.с. 106).

ФГ «ТРИТОН» також зареєстроване як платник фіксованого сільськогосподарського податку та має відповідне свідоцтво, одним із видів його діяльності за КВЕД-2100 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11) (т. 4 а.с.135-136, 149, 157).

Відповідно до Довідки Відділу Держземагенства у Софіївському районі Дніпропетровської області, у користуванні ФГ «Тритон» перебувають земельні ділянки загальною площею 938 га. (т. 4 а.с. 148).

Перебування ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон» у статусі платників фіксованого сільськогосподарського податку також підтверджено актами перевірки контрагентів позивача (т. 1 а.с. 238-246).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що доводи відповідача про завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон», які не є сільськогосподарськими товаровиробниками, є необґрунтованими, а відтак, оскаржуване рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 05.11.2013 № 0003641503 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Право контролюючого органу проводити перевірки платників податків передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової виїзної перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Дій по проведенню перевірки пов'язані з реалізацією покладених на органи державної податкової служби обов'язків, у зв'язку з чим оскарженню підлягає рішення, яке прийнято за наслідками проведеної перевірки, у разі, якщо платник податків вважає його протиправним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 05.11.2013 № 0003641503.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» судові витрати у сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша