Постанова № 39737021, 14.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4726/14-п Головуючий у І інстанції Левченко О.Я.Провадження № 33/780/517/14 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 429 14.07.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

14липня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурорів Корневої С.А., представника Київської митниці Захарова А.О., справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2014 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн. з конфіскацією в дохід держави України вилученої валюти в розмірі 4800 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

За постановою суду, ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 27.04.2013 року о 12 годині 40 хвилин, відлітаючи з України до Англії, в ДМА "Бориспіль", обрав проходження митного контролю в режимі спрощеного митного контролю "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", на питання про наявність у нього готівки, відповів, що має при собі приблизно 13000 доларів США. Після запрошення до службового приміщення митниці залу «Відліт», ним була видана валюта в розмірі 18 600 доларів США, яка знаходилась в одному з відділень рюкзака без ознак приховування. З виявленої суми пропущено було 13 800 доларів США, за протоколом про порушення митних правил вилучено 4800 доларів США.

В апеляційній скарзі скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову змінити, виключити з резолютивної частини постанови вказівку про конфіскацію валюти в розмірі 4800 доларів США, кошти повернути ОСОБА_3 В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що факт скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення не оспорюється. Прокурор та представник митниці не довели, що стягнення у вигляді штрафу не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Вважає, що конфіскація є втручанням в право ОСОБА_3 на повагу до власності. У матеріалах справи відсутні дані про те, що грошові кошти отримані незаконним шляхом або призначені для використання в незаконній діяльності. Враховуючи практику ЄСПЛ, апелянт вважає, що застосування конфіскації в якості додаткового адміністративного стягнення в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто не є співрозмірним. Просить врахувати, що ОСОБА_3 працює на державній службі та має невисоку зарплату.

Заслухавши прокурора та представника Київської митниці, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою суду першої інстанції встановлено факт порушення ОСОБА_3 вимог ст. 366 МК України. Цей факт ніким оскаржений не був.

У відповідності до ч.2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору, призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Обрання, у відповідності ч. 5 ст. 366 МК України, зеленого коридору вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження.

В даному випадку ОСОБА_3, обравши зелений коридор для проходження митного контролю, заявив про відсутність у нього товарів, що підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони чи обмеження. В даному випадку він задекларував наявність у нього валютних коштів, що не перевищують еквівалент 10 000 євро, суми, що відповідно до постанови НБУ № 148 від 27.06.2008 року (в редакції від 25.07.2012 року № 312), не підлягає обов'язковому письмовому декларуванню.

Однак, вилучені у нього валютні кошти в сумі 18600 доларів США, перевищують встановлені обмеження.

Винуватість ОСОБА_3 у порушенні встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що виразилось у переміщенні через митний кордон України в зоні "зеленого" коридору товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, стверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, протоколом опитування, доповідною запискою працівника митниці, поясненнями ОСОБА_3, описом купюр вилученої валюти.

Доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суд, так як вона суперечить практиці ЄСПЛ, не заслуговують на увагу. Апелянт посилається на рішення ЄСПЛ по справі "Ізмайлов проти Росії". Однак, зазначене рішення стосується кримінальної справи, по якій суд конфіскував речові докази. Зі змісту рішення по справі «Ізмайлов проти Росії», від 06.11.2008 року вбачається, що Ізмайлов, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, вирішив продати квартиру у м. Баку, яку успадкував від матері. Відсутність у нього коштів, на які він розраховував, ставить під загрозу його гідне людське існування.

Обставини порушення митних правил ОСОБА_3 не є аналогічними обставинам встановленим рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» і тому в даному випадку посилання на зазначене рішення вважаю не доречним.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_3 накладено в межах санкції ст. 471 МК України з урахуванням вимог ст.ст.461, 462, 464, 465 МК України.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновку судді щодо конфіскації вилучених коштів не спростовують.

За таких обставин підстави для зміни чи скасування постанови відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2014 року, щодо ОСОБА_3, без змін

СУДДЯ А.І. Орел