Рішення № 39737016, 09.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6640/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.Провадження № 22-ц/780/3580/14 Доповідач у 2 інстанції ЛащенкоКатегорія 58 09.07.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.,

при секретарі Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства "Київобленерго" та ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Київобленерго", третя особа - експлуатаційна дільниця Васильківського РП ПАТ "Київобленерго", про зобов`язання вчинити дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановила:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про зобов`язання вчинити дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вона є власницею двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та з 2002 року вона користується електроенергією, яка надається відповідачем, регулярно сплачуючи вартість спожитої електроенергії на підставі фактично знятих розрахункових показників приладу обліку (лічильника).

У 2003 року позивачем було укладено договір про користування електричною енергією побутовим споживачем, дія якого закінчилась 11 листопада 2007 року. Починаючи з січня 2003 року позивач стала отримувати усні погрози про відключення електроенергії з надуманих, на її думку, підстав, нібито тому, що вона нерегулярно здійснює оплату за спожиту електроенергію, при цьому точна сума заборгованості не була озвучена. Жодних офіційних попереджень про відключення електроенергії за несплату вартості спожитої електроенергії від відповідача вона жодного разу не отримувала.

На її чисельні усні та письмові звернення з цього приводу на адресу відповідача та прохання укласти з нею новий договір про користування електричною енергією, здійснити перерахунок фактично спожитої електроенергії за 2009-2012 роки, вона отримує звичайні відписки.

Так, відповідачем повідомлено, що договір про користування електроенергією, укладений з нею в паперовому варіанті не зберігся, в біліговій системі відповідача на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, на якому є борг за використану електроенергію, який виник в результаті систематичної несплати за використану електроенергію.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, позивач просила суд: визнати дії (бездіяльність) відповідача по відмові в укладанні з нею договору про користування електричною енергією та здійсненню перерахунку сплати вартості нею за спожиту електроенергію за період 2009-2012 років незаконними та такими, що порушують права споживача; зобов'язати відповідача укласти з нею новий договір про користування електричною енергією та здійснити перерахунок фактично спожитої нею, як власником квартири АДРЕСА_1, електроенергії за 2009-2012 роки; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.; стягнути судові витрати з відповідача, а також зобов'язати відповідача компенсувати їй витрати, пов'язані зі зверненням до суду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним дії (бездіяльність) ПАТ «Київобленерго» по відмові в укладенні з ОСОБА_1 договору про користування електричною енергією та здійсненню перерахунку сплати вартості нею за спожиту електроенергію за період 2009-2013 років.

Зобов'язано ПАТ «Київобленерго» укласти з ОСОБА_1 новий договір про користування електричною енергією, здійснити перерахунок фактично спожитої ОСОБА_1, як власником квартири АДРЕСА_1, електроенергії за 2009-2013 роки, підключити незаконно відключене електропостачання до її квартири.

Стягнуто з ПАТ «Київобленерго» на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПАТ «Київобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій просили рішення Києво-Святошинського районного суду від 08 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго»відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що рішення прийнято із порушенням норм процесуального та матеріального права, просила його скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким заявлені нею позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга ПАТ «Київобленерго» підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є, зокрема, неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача укласти з позивачкою новий договір про користування електроенергією, суд першої інстанції виходив з того, що в типовий договір були внесенні зміни постановою КМ України № 4 від 11 січня 2006 року. За таких обставин та відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов'язаний укласти із споживачем новий договір.

З таким висновком не може погодитися колегія суддів, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та судом неправильно застосовані норми права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 і користувалася електричною енергією, яку надавав відповідач. Між сторонами укладено договір про користування електричною енергією № 230200638 від 12.11.2003 року (т.1 а.с. 61-63).

Відповідно до п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26 липня 1999 року № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

В матеріалах справи відсутні відомості про розірвання укладеного між сторонами договору. Крім того ОСОБА_1 26 грудня 2012 року відповідачем направлено лист в якому пропонувалося у зв'язку з введенням в дію нової форми договору, переоформити договір, для чого необхідно звернутися до Васильківської РП з необхідними документами (паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного податкового номера, витяг про право власності з БТІ) ( т.1 а.с. 16-17).

З урахуванням зазначеного колегія суддів не погоджується з висновком суду про бездіяльність відповідача та необхідність укладення нового договору відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Рішення в цій частині необхідно скасувати, а в позові відмовити.

Також колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про бездіяльність відповідача і покладення обов'язку провести перерахунок сплати вартості за спожиту електроенергію та підключення квартири позивача до електропостачання.

Відповідно до наданої апеляційному суду детальної розшифровки нарахувань по особовому рахунку, починаючи з 01 січня 2009 року по день відключення від електропостачання, позивачка має заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію на 01 березня 2013 року в сумі 3 247 грн. 01 коп. ОСОБА_1 про відключення від електроенергії була попереджена 15 лютого 2013 року. Копія самого попередження та докази отримання його позивачем містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 9-10). З наряду про відключення вбачається, що відключення від електропостачання квартири позивача проведено 26 березня 2013 року. Наданні позивачкою до суду копії квитанцій про сплату за спожиту електричну енергію не спростовують існуючу заборгованість по сплаті за електроенергію.

Згідно п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26 липня 1999 року № 1357, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 35 Правил енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил.

За таких обставин підстави для покладення обов'язку на відповідача по проведенню перерахунку сплати вартості за спожиту електричну енергію та підключенню квартири позивача до електропостачання - відсутні. Відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України рішення в цій частині необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи рішення в частині відшкодування моральної шкоди суд виходив з того, що відключення від електропостачання квартири позивачки відбулося неправомірно та порушено право позивачки на отримання достовірної інформації щодо заборгованості по сплаті за спожиту електроенергію.

Оскільки матеріали справи свідчать про правомірність дій відповідача, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні. Рішення в цій частині також підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про застосування тарифів за спожиту електроенергію для населення, яке проживає в містах. З матеріалів справи вбачається, що в селищах міського типу для розрахунків плати за використану електричну енергію встановлено тариф для міського населення, а позивачка проживає саме в с.м.т. Дослідницьке.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 307, 308, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Київобленерго" задовольнити, апеляційну скаргу та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2014 року в частині визнання незаконними дій по відмові в укладенні договору та здійснення перерахунку сплати вартості за спожиту електроенергію та стягнення 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про зобов'язання укласти договір про користування електроенергією, здійснити перерахунок за фактично спожиту електроенергію за 2009-2013 роки, підключити електропостачання відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Київобленерго», п/р 26000010517301 в ПАТ «Альфа Банк» МФО 300346, код ЄДРПОУ 23243188 судовий збір в сумі 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді