Ухвала суду № 39721546, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року м. Київ К/800/18831/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р.

у справі № 826/16992/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»

до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - позивач, ПАТ «Креді Агріколь Банк») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне Головне управління Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000264310 від 23.05.2013 р. в частині донарахування ПАТ «Креді Агріколь Банк» податкового зобов'язання з земельного податку за 2010 рік на суму 131 626,85 грн., січень-червень 2011 року на суму 65 813,40грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаний період.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Міжрегіональне Головне управління Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Окружною державною податковою службою проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «Корпоративний та Інвестиційний Банк Креді Агріколь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 28.02.2013 року, за результатами якої складено акт від 07.05.2013 року №494/43-10/19357443.

В акті перевірки зазначено порушення ст. 7 Закону України «Про плату за землю» та пп. 276.3.1 п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України, а саме: позивачем не враховано підвищеня коефіцієнту за землі, розташовані на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-а за період з 01.07.2009 року по 28.02.2013 року, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на землю на суму 378 792,78 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.05.2013 р. №0000264310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб в розмірі 457 308,60 грн., в тому числі основний платіж - 378 792,78 грн. та штрафні санкції - 78 245,82 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Корпоративний та Інвестиційний банк «Креді Агріколь» має в користуванні земельну ділянку за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-а (Шевченківський район), площа якої становить 985,0 м.кв., економіко-планувальна зона №62 (кадастровий №76:014:001) відповідно до даних державного земельного кадастру площа земельної ділянки входить до земель, розташованих на територіях та об'єктах історико-культурного призначення.

Позивачу право користування земельною ділянкою перейшло у зв'язку з придбанням нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 23-а.

В період з 01.07.2009 року по 28.02.2013 року земельний податок за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачувався у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки землі згідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України.

З відповіді від 12.12.2013 р. №066/02-7572 наданої Управлінням охорони культурної спадщини вбачається, що на підставі наказу Міністерства культури України від 05.07.2011 року №511/0/16-11 земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 23-а розташовується в межах Центрального історичного ареалу міста, в охоронній (буферній) зоні об'єкта всесвітньої спадщини: Київ, Собор Святої Софії, в архітектурній та археологічних охоронних зонах.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, відповідно до яких площа земельної ділянки входить на 100% до земель розташованих на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів.

Статтею 276 ПК України визначено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до ст. 274 та ст. 275 Податкового кодексу України із застосуванням таких коефіцієнтів: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що нарахування позивачу за період з 01.07.2009 року по 05.07.2011 року підвищеного коефіцієнту податку за земельну ділянку є безпідставним, оскільки лише з 05.07.2011 року дана земельна ділянка відноситься до земель історико - культурного призначення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним в частині донарахування ПАТ «Креді Агріколь Банк» податкового зобов'язання з земельного податку за 2010 рік на суму 131 626,85грн., січень-червень 2011 року на суму 65 813,40 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаний період.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов