Ухвала суду № 39721306, 26.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2014 р. м. Київ К/800/34158/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" (далі - ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі - СДПІ у м. Одесі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у задоволенні позову ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" задоволено частково. Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі №0001231630/2 від 03 грудня 2010 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції СДПІ у м. Одесі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року.

ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" подало письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Одесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Одесі проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01 травня по 31 травня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №472/16-3/13881657/65 від 29 липня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" пп. "д" пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акта перевірки СДПІ у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001231630/0 від 11 серпня 2010 року про нарахування ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" податку на додану вартість на суму 250007, 00 грн. та штрафних санкцій у сумі 75002, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження СДПІ у м. Одесі прийняті податкові повідомлення-рішення №0001231630/1 від 15 жовтня 2010 року та №0001231630/2 від 03 грудня 2010 року, яким ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 250007, 00 грн. та застосовано штрафні санкцій в сумі 75002, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" та ПП "Експо-Груп-08" укладено договір купівлі-продажу комплектуючих та матеріалів №0505/10 від 05 травня 2010 року. На виконання умов договору ПП "Експо-Груп-08" у травні 2010 року передало ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" товар, що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними. Оплата товару ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" проведена у червні-жовтні 2010 року, що підтверджено платіжними дорученнями.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" правомірно включено сплачені суми ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки законодавством України не передбачено необхідності надання платником податків доказів отримання податкової накладної у певний період та у червні 2010 року контрагентом ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" підтверджені відомості про юридичну особу, в тому числі про перебування за місцем реєстрації. Висновки СДПІ у м. Одесі про нікчемність укладених ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що СДПІ у м. Одесі безпідставно визначено ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" податкове зобов'язання з податку на додану вартість та про застосовано штрафні санкції. З урахуванням вимог п. 5.3 Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21 червня 2001 року, скасуванню підлягає тільки податкове повідомлення-рішення № 0001231630/2 від 03 грудня 2010 року, яким визначений граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров