ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року Справа № 910/177/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКостенко Т.Ф., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород, Київська обл.на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород, Київська обл.доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", м. Київпровідшкодування шкоди в порядку регресу 10726,89 грн.
за участю представників
позивача: Боклан А.А.,
відповідача: Білинова А.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (далі за текстом - ТДВ "СК "Провіта") до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі за текстом - ТДВ "СК "Альфа-Гарант") про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10 726, 89 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТДВ "СК "Провіта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано відсутністю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою апеляційного господарського суду, ТДВ "СК "Провіта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для прийняття до свого провадження.
ТДВ "СК "Альфа-Гарант" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому за сіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року - скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для її прийняття, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу на рішення господарського міста Києва від 10.02.2014 року (повний текст рішення складено та підписано 12.02.2014 року) було подано 04.03.2014 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що повний текст рішення суду було складено та підписано 12.02.2014 року, а відповідно до наказу директора ТДВ "СК "Провіта" № К/В-2 від 13.02.2014 року юрист товариства - Кендюх Т.В. з 21.02.2014 року по 02.03.2014 року перебувала у відпустці і тому не було можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження; крім того, судовий збір було сплачено 03.03.2014 року, але платіжне доручення ТДВ "СК "Провіта" отримало лише 04.03.2014 року, у зв'язку з чим і було заявлено клопотання про поновлення судом строку на подання апеляційної скарги.
Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ТДВ "СК "Провіта", Київський апеляційний господарський суд в мотивувальній частині ухвали від 24.03.2014 року послався на ст. 93 ГПК України, а саме на відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, однак при цьому не надав оцінку клопотанню про поновлення строку на апеляційне оскарження і в резолютивній частині ухвали взагалі не зазначив про задоволення чи відхилення такого клопотання, що є порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 86 ГПК України.
Згідно з положеннями ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Київський апеляційний господарський суд, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ТДВ "СК "Провіта" на рішення місцевого господарського суду в ухвалі від 24.03.2014 року зазначив, що не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а клопотання скаржника є не обгрунтованим, однак при цьому в резолютивній частині ухвали взагалі не зазначив про задоволення чи відхилення такого клопотання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційному господарському суду слід було надати скаржнику можливість реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Крім того, в силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Згідно з ч. 3 зазначеної статті кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
При винесенні ухвали про повернення апеляційної скарги без розгляду Київським апеляційним господарським судом не було надано оцінку клопотанню ТДВ "СК "Провіта" про поновлення строку на апеляційне оскарження та не зазначено результатів розгляду даного клопотання в резолютивній частині судового рішення, що призвело до порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст. 86, ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду зі стадії прийняття апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року у справі № 910/177/14 - скасувати.
3. Справу № 910/177/14 направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду зі стадії прийняття апеляційної скарги.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді: Т.Ф. Костенко
О.В. Яценко
Судове рішення № 39720377, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 25.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/177/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: