Ухвала суду № 39717164, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2014 рокусправа № 811/2672/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі №811/2672/13-а за позовом приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року частково задоволено позов приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист", а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000402202 від 29 липня 2013 року, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 14.031,40грн. за порушення п.2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004р. №637.

Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована безпідставними висновками податкової служби щодо не підтвердження підприємством належним чином оформленими платіжними документами використання готівкових коштів виданих під звіт.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які відображено в акті перевірки та які, на думку заявника апеляційної скарги, свідчать про допущені позивачем порушення у сфері обігу готівки, що стало обґрунтованою підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16475,30 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Кіровоградтурист" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 01 червня 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт №12/11-23-22-02/02593820 від 18 липня 2013 року, в якому, зокрема, вказано на порушення підприємством вимог пунктів 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

В ході перевірки дотримання підприємством ПАТ "Кіровоградтурист" порядку ведення операцій з готівкою, встановлені випадки подання підзвітними особами звітів про використання готівкових коштів, наданих на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання одержувачем відповідних платіжних документів (касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів. Так «Закупівельні акти», додані до авансових звітів, як підтверджувальні документи, не містять обов'язкових реквізитів, визначених ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистих підписів або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання одержувачем відповідних платіжних документів, які підтверджували б таку сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 16475,30 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402202 від 29 липня 2013 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16475,30 грн. за порушення пункту 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 №637.

Правовою підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 16475,30 грн. визначено абз.6 ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.95р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу штрафних (фінансових санкцій) на суму 14031,40 грн., з огляду на відсутність порушення, яке відображено в акті перевірки. Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем платіжні документи, як до перевірки так і до суду, мають необхідні реквізити, які передбачено ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують використання підзвітних коштів на придбання товарів на суму 14031,4грн.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.2.11 Положення про ведення касових операцій в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 №637 передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 7.41 глави 7 Положення встановлено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів. Пунктом 7.47 Положення передбачено, що для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Пунктом 3.1 Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Отже, суд першої інстанції правильно зазначив те, вказані норми права, вказують на необхідність підтвердження касових операцій відповідними розрахунковими документами, якими підтверджується здійснення витрат готівки, наданої під звіт.

Як зазначено вище, висновку про порушення позивачем пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні податковий орган дійшов через невідповідність документів, наданих на підтвердження здійснених витрат готівкових коштів, виданих під звіт, вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року.

Судом першої інстанцій вірно зазначено, що закупівельні акти, які були складені позивачем на підтвердження проведення закупівлі товарів за підзвітні кошти, є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують використання підзвітних коштів.

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що працівником ПАТ "Кіровоградтурист" - ОСОБА_1 подано звіти про використання коштів, попередньо виданих на закупівлю сільськогосподарських товарів. До таких звітів додано закупівельні акти, які підтверджують використання коштів підзвітною особою на суму 14031,40 грн. оформлені належним чином у відповідності до норм діючого законодавства (а.с. 47, 48 на звороті, 49,50, 51-55, 56 на звороті, 57-62).

У вказаних акта зазначено дату, його складення, номер документу, особу, що здійснювала закупку та особу - продавця, найменування товару, його кількість та вартість, тобто закупівельні акти мають необхідні реквізити, які дозволяють ідентифікувати здійснені господарські операції. Отже, ДПІ безпідставно вказала на відсутність належним чином оформлених документів, які б підтверджували використання коштів підзвітною особою у розмірі 14031,40грн.

Таким чином, наявність належним чином оформлених розрахункових документів, які підтверджують використання коштів підзвітною особою, виключає можливість застосування штрафних санкцій, що передбачені абз.6 ст.1 Указу Президента України №436/95.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі №811/2672/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 04.07.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк