Ухвала суду № 39717117, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 року

справа № 804/15152/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 29.11.2013р. у справі №804/15152/13-а

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія»

до:

про:

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

14.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» (далі – ТОВ «Металургійна транспортна компанія») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 3-8/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/15152/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1/.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем у справі документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) за рахунок майбутніх платежів за серпень 2013р., було складено акт №1645/15-1/33115436 від 16.10.2013р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, на підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551505 від 31.10.2013р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за серпень 2013р. на суму 10344840 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що підприємство виконало усі передбачені чинним законодавством умови щодо формування податкового кредиту та документального підтвердження розміру податкового кредиту, висновок податкового органу про відсутність підстав для формування податкового кредиту у зв’язку з невикористанням придбаного товару у власній господарській діяльності є безпідставним, оскільки придбаний підприємством товар – вагони використовуються у господарській діяльності підприємства – здані в оренду на підставі відповідних договорів іншому контрагенту, що не заборонено законом, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000551505 від 31.10.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013р. у справі №804/15152/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000551505 від 31.10.2013р.. (суддя Рябчук О.С.) / а.с.104-106/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 110-114/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 29.11.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 121-122/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини справи та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 29.11.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 29.11.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи, викладені позивачем у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 29.11.2013р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Металургійна транспортна компанія», ідентифікаційний код 33115436, зареєстровано як юридична особа 04.08.2004р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, позивач у справі є платником податків, у тому числі платником ПДВ, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, одним з видів господарської діяльності позивача є надання послуг по організації перевезень вантажів замовників залізницею /а.с. 9-13/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що у період з відповідачем у справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Металургійна транспортна компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок майбутніх платежів за серпень 2013р., за результатами якої було складено акт №1645/15-1/33115436 від 16.10.2013р.. /а.с. 15-36/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки податковим органом, серед іншого, за результатами перевірки, було зроблено висновок про порушення п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів, відображену у рядку 23.2 декларації за серпень 2013р., на загальну суму 1034840 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки №1645/15-1/33115436 від 16.10.2013р.., податковим органом, відповідачем у справі, 31.10.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551505, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за серпень 2013р. на суму 10344840 грн./ а.с. 14/.

З акту перевірки №2753/22-2/32495200 від 23.05.2013р. вбачається, що відповідачем висновок про порушення позивачем вимог п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зроблено з огляду на те, що товар, залізничні вагони-хопери у кількості 20 шт., отриманий позивачем від його контрагента – ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод», у липні 2013р., не було використано позивачем у власній господарській діяльності з здійснення перевезень вантажів замовників залізницею, а були передані ним у оренду іншому підприємству, але колегія суддів вважає, що оскільки податковим органом під час перевірки та під час розгляду даної справи не оспорювався факт реальності здійснення господарської операції з ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод», у позивача у справі наявні усі первинні документи які у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» / а.с. 89-102/, є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов’язання та податковий кредит / а.с. 60-88/, що з урахуванням положень ст. ст. 198, 200 Податкового кодексу України свідчить про те, що позивач у даній справі правомірно у відповідних звітних періодах формував податковий кредит з урахуванням вартості товару отриманого ним від його контрагента – ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод», у липні 2013р. на підставі договору поставки продукції №13 від 28.01.2013р., і нормами чинного податкового законодавства не передбачено позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування ПДВ у майбутньому періоді у зв’язку з невикористанням товару у власній господарській діяльності у зв’язку з передачею раніше придбаного ним майна, з вартості якого (у тому числі ПДВ) формувався податковий кредит, у оренду іншому підприємству.

Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду справи, та приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які визначають порядок формування податкового кредиту та наявність підстав та порядок здійснення бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, позивачем з дотриманням всіх законодавчо встановлених приписів правомірно відображено суми ПДВ в податковому обліку та сформовано податковий кредит, а відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не було доведено порушення позивачем вимог п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000551505 від 31.10.2013р., а тому судом першої інстанції постановлено у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 29.11.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013р. у справі №804/15152/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 01.07.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко