Постанова № 39717118, 12.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2014 рокусправа № 804/1396/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013р. у справі № 804/1396/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - позивач, ПАТ «Марганецький ГЗК») звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 11 січня 2013 року № 0000038814, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 56100046,07грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що звичайні ціни визначені податковим органом невірно, всупереч порядку, встановленому законодавством, та без належного обґрунтування заниження рівня звичайних цін. В акті перевірки відсутні будь-які докази того, що ціна на феросплави, визначена в договорі (контракті), не є звичайною ціною відповідно до вимог податкового законодавства.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому в постанові зазначено, що до суду не надано доказів на підтвердження факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини спору, не надав їм належної правової оцінки, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт наполягає на тому, що не допускав порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, нарахування доходу та податку на прибуток за операціями з поставки феросплавів здійснювалось ним за справедливими ринковими цінами контрактів, які відповідають рівню звичайних цін, що вказує на протиправний характер спірного податкового повідомлення-рішення. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив перевірку ПАТ "Марганецький ГЗК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 25.12.2012 року №594/17-0/00190911. В акті зазначається про порушення позивачем п.1.32 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПАТ "Марганецький ГЗК" доходу на суму 56100046,07 грн. в результаті реалізації феросплавів на експорт за цінами нижче ніж рівень звичайних цін в тому числі за 3 квартал 2011 року - на суму 1451469,29грн., 1 квартал 2012 року - на суму 9961864,88 грн. та 2 квартал 2012 року - на суму 44686711,90грн.

На підставі акту перевірки від 25.12.2012 року №594/17-0/00190911 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000038814 від 11.01.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 56100046,07грн.

Спірні правовідносини пов'язані з наступними обставинами.

ПАТ "Марганецький ГЗК", яке не є виробником продукції, уклало договори з поставки феросплавів на експорт до Австрії, Греції, Єгипту, Ізраїлю, Ірану, Мексики, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, США. Тайвань, Туреччини, Японії. При укладанні договорів на продаж феросплавів сторони визначили договірну ціну товарів. При встановленні ціни ураховувались кількість (обсяг) товарів, що придбаються у позивача контрагентами, умови поставки за ІНКОТЕРМС, фізичні характеристики товару (вміст марганцю та інших речовин, фракційний склад), ціни на ідентичні товари з ідентичними фізичними характеристиками на відповідних ринках у співставлених умовах, строки виконання зобов'язань, умови платежів за такими контрактами, рівень попиту та пропозиції аналогічної продукції на ринках та інші об'єктивні умови, які впливають на формування ціни на ринку феросплавної продукції. Продукція, яку експортувало ПАТ "Марганецький ГЗК" , не є біржовим товаром, прилюдно до продажу не пропонується. Феросплави (феромарганець, феросилікомарганець, феросиліцій, маргенаць металевий) відносяться до переліку товарів, на які Урядом встановлюються ідентифікаційні ціни.

Суду першої інстанції надані письмові докази, а саме: копія виписки з протоколу наглядової ради ВАТ "Марганецький ГЗК" від 05.12.2007 року; копія статуту ПАТ "Марганецький ГЗК" від 2012 року; копія акту про результату планової перевірки ПАТ "Марганецький ГЗК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 3006.2012 року № 594/17-0/00190911 від 25.12.2012 року; копія заперечення № 1/14 від 08.01.2013 року на акт перевірки від 25.12.2012 року № 594/17-0/00190911; копія листа про надання відповіді щодо результатів розгляду заперечення № 928/10/17-11 від 11.01.2013 року; копія податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 року № 0000038814; копія журналу реєстрації вхідної кореспонденції № 218; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "Марганецький ГЗК" серії А01 № 747289; копія довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стосовно ПАТ "Марганецький ГЗК" серії АБ № 561495; копія додатку до акту перевірки з розрахунком зменшення суми від'ємного значення; копії первинних документів стосовно придбання та продажу феросплавів (договори, акти, платіжні документи, вантажно-митні декларації); копії висновків ДП "Укрпромзовнішекспертиза" щодо цін феросплавів; копії документів щодо членства ПАТ "Марганецький ГЗК" в УкрФА; копія листа Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську ДПС від 14.09.2012 року № 21208/10/17-011; копія листа ПАТ "Марганецький ГЗК" від 28.09.2012 року № 1/724; копія листа Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську ДПС від 12.10.2012 року № 24940/17-011; копія листа ПАТ "Марганецький ГЗК" від 01.11.2012 року № 1/859; копія додатку 2.2. до акту перевірки Аналіз експортних цін реалізації основних видів товарів ПАТ "Марганецький ГЗК" з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року; копія листа ДП "Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 41/1996 від 11.10.2012 року; копія акту про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (код ЄДРПОУ 00186520) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01. 10.2011 року по 30.06.2012 року; копія листа ПАТ "Марганецький ГЗК" від 18.02.2013 року № 2/140; копія листа ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 19.02.2013 року № 1730-6601/4017; копія висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 19.02.2013 року № 701; копія листа ПАТ "Марганецький ГЗК" від 18.02.2013 року № 2/139; копія листа ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 19.02.2013 року № 1729-6601/4017; копії вантажно-митних декларацій на відвантаження на експорт продукції за лютий, квітень-червень 2012 року; копія додатку № 11 до акту перевірки від 25.12.2012 року № 594/17-0/00190911; динаміка цін на феросплави на ринку СНД згідно інформації з видання "Металл Експерт"; копія листа ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 22.08.2012 року; копія листа ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 28.08.2012 року; копія листа ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 06.03.2013 року № 2386-6601/4017 щодо нездійснення поставок феросилікомарганцю у червні 2012 року на ринок Росії; копії вантажно-митних декларацій та контрактів ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", на підставі яких підприємство поставляло феросплави до Белорусії; копія з інформаційного листа ВАСУ від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби"; копія наказу про зупинення документальної планової перевірки ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 01.02.2013 року № 70; копія наказу про проведення документальної планової перевірки ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 10.12.2012 року № 571; копія наказу про поновлення документальної планової перевірки ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 11.03.2013 року № 155; копія наказу про продовження строку проведення документальної планової перевірки ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 11.03.2013 року № 156.

Правовідносини сторін щодо встановлення звичайних цін регулюються нормами Конституції України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 року, Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно із п. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 1.20.1, 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно із п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Виходячи з аналізу зазначених положень, слід врахувати, що для отримання інформації щодо звичайних цін порівнянню підлягають співставні умови договорів на певній території ринку ідентичних (однорідних) товарів. Зокрема, враховуються такі умови договорів, що впливають на ціну, як: кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.

Крім того, на формування ціни реалізації феросплавної продукції впливають, у тому числі, наступні складові:

- вміст марганцю як основного елементу та вміст фосфору як шкідливого хімі чного елементу в марганцевих сплавах в залежності від їх марки;

- вміст кремнію як основного елементу;

- фракційний склад.

Визначення "звичайних цін" здійснено СДПІ без урахування хімічних та фізичних характеристик феросплавів, які реалізовувались ПАТ "Марганецький ГЗК".

При визначенні СДПІ рівня "звичайних цін" для феросплавів, що реалізовувались ПАТ "Марганецький ГЗК", жодні характеристики продукції не були враховані податковим органом всупереч пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проте, судом першої інстанції не надана належна правова оцінка фактичним обставинам справи з урахуванням вищевказаних норм.

Так, при укладенні договорів на продаж феросплавів сторони визначили договірну ціну товарів. При встановленні ціни враховувались кількість (обсяг) товарів, що придбаваються контрагентами у позивача, умови поставки ІНКОТЕРМС, фізичні характеристики товару (вміст марганцю та інших речовин, фракційний склад), ціни на ідентичні товари з ідентичними фізичними характеристиками на відповідних ринках у співставних умовах, строки виконання зобов'язань, умови платежів за такими контрактами, рівень попиту та пропозиції аналогічної продукції на ринках та інші об'єктивні умови, які впливають на формування ціни на ринку феросплавної продукції.

Ціни на феросплави відповідають звичайним цінам в розумінні п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому нарахування доходу за результатом здійснення таких операцій здійснювалось позивачем, виходячи з ціни товару, визначеної сторонами контрактів.

Відповідність цін на феросплави рівню звичайних ринкових цін підтверджується висновками Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" стосовно періоду перевірки, які були надані на запити Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА). Наведені висновки надавалися під час перевірки податковому органу та надані до матеріалів справи (а.с.14-17 т.4). У зазначених висновках містяться ринкові ціни на феросплавну продукцію з урахуванням її хімічного складу, ринку збуту та базисних умов поставки. Проте дані документи не були враховані ані податковим органом під час перевірки, ані судом першої інстанції в ході розгляду справи, що призвело до помилкових висновків.

Як вбачається з додатку 2.2 до акту перевірки, для визначення рівня звичайної ціни податковим органом використана інформація ДП "Держзовнішінформ", викладена в листі від 11.10.2012р., а також ціна реалізації феросплавів ПАТ "Нікопольський завод феросплавів". Податковим органом не наведені умови поставки феросплавів, відносно яких були визначені ціни феросплавів ДП "Держзовнішінформ" та по яким формувалась ціна ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Так, в листі ДП "Держзовнішінформ" від 11.10.2012 року № 41/1996 зазначено, що марка феросплавів визначалась по кодам УКТ ЗЕД, тому встановити вміст фосфору та розмір фракції неможливо. Викладена у запиті СДПІ інформація щодо іншої продукції не відповідає предмету постійного моніторингу, який здійснює ДП "Держзовнішінформ", тому така інформація не може бути врахована. ДП "Держзовнішінформ" у своєму листі від 11.10.2012 року № 41/1996 зазначає про неможливість встановити характеристики товару, щодо якого запитується інформація, і вказує про неможливість надати інформацію на запит СДПІ. В додатку 1 до листа ДП "Держзовнішінформ" від 11.10.2012 року № 41/1996 наводиться інформація про експортні ціни на три марки феросплавів незрозумілого фізичного та хімічного складу, умов та країн поставки, які поставлялись на «Ближнє» та «Дальнє» зарубіжжя, проте таке поняття відсутні в законодавстві України. Таким чином лист ДП "Держзовнішінформ" від 11.10.2012 року № 41/1996 не дає можливості встановити, ціни на яку саме продукцію, на яких ринках і на яких умовах поставки досліджувались.

З додатку 2.2 до акту перевірки позивача від 25.12.2012 року №594/17- 0/00190911 та наданих позивачем суду первинних документів вбачається, що відповідачем при визначенні звичайної ціни на феросплавну продукцію використовувалась така одиниця виміру як базова тонна, у той час як при визначенні обсягу поставки позивачем використовувалась метрична тонна, у висновках ДП "Укрпромзовнішекспертиза" використовується метрична тонна. Наведені показники виміру суттєво відрізняються один від одного за вагою та об'ємом.

Таким чином, інформація, надана ДП "Держзовнішінформ" в листі від 11.10.2012 року № 41/1996, не може бути підставою для визначення рівня звичайної ціни, оскільки вона не враховує жодних суттєвих умов контрактів ПАТ "Марганецький ГЗК", що впливають на ціноутворення, зокрема, щодо кількості (обсягу) товарів, що придбавався у нашого підприємства контрагентами, умов поставки за ІНКОТЕРМС, фізичних характеристик товару (вміст марганцю, фосфору та інших речовин, фракційний склад), цін на ідентичні товари з ідентичними фізичними характеристиками на відповідних ринках у співставних умовах, строків виконання зобов'язань, умов платежів за такими контрактами, рівня попиту та пропозиції аналогічної продукції на ринках та інших об'єктивних умов, які впливають на формування ціни на ринку феросплавної продукції.

Стосовно інших висновків Укрпромзовнішекспертизи, які надані відповідачем до суду слід зазначити, що позивач здійснював поставки феросилікомарганцю МНС17 (Мп (марганец) - 65,0% min, Si (кремний) - 15,0-20,0%) до Росії на умовах DAF. У висновку ж від 18.07.2012 року № 2845 міститься інформацію про ціни феросплавів при поставках на умовах FOB порти Китаю, поставках на Європейський ринок, внутрішні ціни поставки на умовах DDP, ціни на внутрішньому ринку України з ПДВ та доставкою до заводу споживача, на умовах поставки FOB порти Росії. Отже даний висновок не стосується предмета спору по справі, оскільки не містить інформації, необхідної для порівняння умов поставок та рівня цін.

Висновок від 28.03.2013 року № 1307 містить інформацію про ціни феромарганцю ФМН78 при поставках в країни Європи та Північної Америки, на умовах поставки DDU Росія, феромарганцю ФМН88 на умовах поставки DDU Європа та Росія, феросилікомарганцю МНС17 fSi 65-75%. Mn 14-25%) «а умовах поставки DDU Росія, феросилікомарганцю МНС17 та феромарганцю ФМН78 на Європейському ринку та на умовах поставки FOB порти Росії. Отже даний висновок також не містить інформації стосовно поставок ідентичного товару феросилікомарганцю МНС17 (Мп (марганец) - 65.0% min. Si (кремний) - 15.0-20.0%) до Росії на умовах DAF. За умовами поставки DDU Росія продавець має нести всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця у Росії, яке вказане покупцем, що на відміну від умов поставки DAF (поставка до кордону) передбачає суттєво більші витрати продавця на доставку товару.

Таким чином, висновки Укрпромзовнішекспертизи від 18.07.2012 року № 2845 та від 28.03.2013року № 1307 не були підставою для винесення спірного рішення відповідача, тому не є належними доказами у даній справі.

Стосовно обґрунтування рівня звичайних цін рівнем ціни ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" слід зазначити, що ціна на експорт феросплавів зазначеного підприємства не підтверджує рівень звичайних цін, тому що ціна на експорт товарів одного підприємства не може свідчити про загальний рівень цін на ринку на експорт аналогічних товари. Відповідачем не досліджувався рівень цін на аналогічні товари на ринку, а лише визначений рівень звичайних цін на підставі ціни іншого підприємства.

Така позиція податкового органу ґрунтується на даних додатку № 5 до акту перевірки ПАТ "НЗФ" від 05.11.2012 року № 486/17-0/00186520. Проте, як вбачається з додатку № 5 до акту перевірки ПАТ "НЗФ" від 05.11.2012 року №486/17-0/00186520, ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" в лютому, квітні, травні та червні 2012 року не поставляло на ринок Росії феросилікомарганепь МнС17. Окрім того, листами ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" від 19.02.2013 року №1730-6601/4017 та від 06.03.13р. № 2386-6601/4017 було повідомлено, що ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" у вказаних періодах не здійснювало продаж феросплавів з такими характеристиками на ринки Росії та Японії. Відповідно, порівнювати ціни на товари, які поставлялись ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" та ПАТ "Марганецький завод феросплавів" (далі - ПАТ «НЗФ») на різні ринки збуту неможливо. Такі умови поставки не є співставними, оскільки на різних ринках збуту ціни на ту саму продукцію можуть суттєво відрізнятись, а тому порівняння таких цін не відповідає вимогам п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення розміру звичайної ціни. І

Крім того, в додатку № 5 до акту перевірки ПАТ "НЗФ" не зазначено фізичний та хімічний склад продукції, яка поставлялась ПАТ "Нікопольський завод феросплавів". Тобто такі товари не можна вважати ідентичними в розумінні п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". До того ж, такі характеристики як вміст марганцю, фосфору, сірки та фракція феросилікомарганця можуть суттєво відрізнятись, що також впливає на формування ціни товару.

В додатку № 5 до акту перевірки ПАТ «НЗФ» також не вказано умов поставки ІНКОТЕРМС, за якими здійснювалось постачання товарів, що виключає порівняння ціни на ці товари згідно з п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, умови поставки ІНКОТЕРМС розділяють обов'язки постачальника та покупця щодо основних умов здійснення поставки, а саме: визначається, хто несе обов'язки та витрати щодо здійснення транспортування, страхування товару, хто здійснює завантаження, розвантаження, на кого із сторін контракту покладаються обов'язки з митного оформлення товару та сплати всіх необхідних при цьому податків, зборів та інших митних платежів тощо.

Наведені умови мають суттєвий вплив на встановлення ціни товару, тому такі умови не можна не враховувати при визначенні рівня звичайних (ринкових) цін.

З додатку № 5 до акту перевірки ПАТ «НЗФ» також неможливо встановити, в якій кількості поставлявся товар, проте цей показник також необхідно враховувати при визначенні звичайної ціни згідно з п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При здійсненні поставки ПАТ «НЗФ» партії товару, яка є значно меншою від партії, поставленої на експорт за договором з позивачем, ціна ПАТ "НЗФ" може бути об'єктивно значно меншою і не може порівнюватись із ціною позивача або повинна відповідно коригуватись з урахуванням таких розбіжностей.

Таким чином, товари, які поставлялись позивачем та ПАТ "НЗФ" не є ідентичними (однорідними), умови їх постачання не є співставними, а отже протиправно порівнювати ціни на такі товари, які поставлялись в різній кількості на різні ринки збуту.

Крім того, додаток № 5 до акту перевірки ПАТ "НЗФ" є лише суб'єктивною, не підтвердженою первинними документами, інформацією, тому не може прийматись бо уваги як належний доказ рівня цін ПАТ "НЗФ".

Більш того, стосовно використання відповідачем рівня цін ПАТ "НЗФ" необхідно зазначити, що ціна на експорт товарів одного підприємства не може свідчити про загальний рівень цін на ринку та мати якийсь пріоритет перед ціною підприємства позивача. ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" в лютому, квітні, травні та червні 2012 року не поставляло на ринок Росії феросилікомарганець МнС17. Позивач поставляв феросплави до Росії, тоді як ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" здійснював поставки до Білорусії, що виключає будь-яке порівняння цін.

Стосовно додатку № 11 до акту перевірки позивача від 25.12.2012 року № 594/17- 0/00190911 слід зазначити, що наведений додаток містить опис ціни та умов поставки феросплавів ПАТ "Марганецький ГЗК" на експорт у період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, тому не впливає на оцінку спірного податкового повідомлення-рішення.

Дані додатку №14 до акту N° 316/17-3/00186520 від 30.04.2013 року також не можуть бути доказом правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки вказаний акт був складений вже після проведення перевірки позивача та після прийняття судового рішення.

Таким чином, факт порушення позивачем як платником податку на прибуток вищевказаних норм законодавства відповідачем не доведено, у зв'язку з чим підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було.

З урахуванням вищезазначеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду. Апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013р. у справі № 804/1396/13-а задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013р. у справі № 804/1396/13-а скасувати.

Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.01.2013р. №0000038814.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна