Ухвала суду № 39717113, 19.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/7833/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд», Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» до про Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 березня 2012 року № 0000352320 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 276054,00 грн. від 03.03.2012 року № 0000362320 за формою «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 355998,00 грн., від 03.03.2012 року № 0000372320 за формою «В4» про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18436,00 грн., від 18.06.2012 року №0000262210 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149017,25 грн. (т.1, а.с.3-12)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/7833/12. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Трубопласт Україна», ПП «Артаніа», ПП «Хармарт» були отримані належним чином оформлені податкові накладні з ПДВ. Факт здійснення господарських операцій засвідчено належними та дійсними первинними документами (господарські договори, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні тощо).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000352320 від 03.03.2012 року за формою «Р» про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 276054,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000362320 від 03.03.2012 року за формою «П» в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у сумі 36388,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000372320 від 03.03.2012 року за формою «В4» про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18436,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000262210 від 18.06.2012 року за формою «Р» про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149017,25 грн. В решті позовних вимог відмовлено. (суддя -Ляшко О.Б.) (т.3, а.с.132-137)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не доведені обставини, встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо. В той же час позивачем не дотримані вимоги податкового законодавства в частині відображення у податковому обліку обсягів авансів, виданих до 01.04.11 та повернутих після такої дати.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що пов'язуючи повернення передплат на адресу позивача протягом перевіряємого періоду з фактом переривання строків позовної давності, наслідком чого, на думку суду, є порушення позивачем вимог абз.4 п.1 підрозділу 4 Розділу XX ПК України, суд фактично допустив невідповідність висновків обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права - ч.2 ст.1, ст.ст.256. 264 Цивільного кодексу України.

Відповідач - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області державної податкової служби, також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що лише наявності первинних документів, за умови відсутності доказів реального здійснення господарських операцій недостатньо, для спростування висновків про нікчемність правочину.

06 серпня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№67460/13 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу відповідача, в яких він вказує, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки в частині задоволення позовних вимог є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

17 вересня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№75661/13 надійшли заперечення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на апеляційну скаргу позивача, в яких зазначена особа вказує, що повернення передплати від ТОВ «Фірма «Модем ЛТД» здійснювалося на протязі всього перевіряємого періоду, що відповідно до положень Цивільного кодексу України свідчило про переривання терміну позовної давності. Крім того, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну відповідача по справі.

У судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області державної податкової служби на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні також підтримав вимоги власної апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 17 січня 2012 року по 06 лютого 2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, результати якої оформлено актом №122/232/34124403 від 13 лютого 2012 року.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 134, 185, 188 Податкового кодексу України, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Нікопрогресбуд» в частині взаємовідносин з ТОВ «Трубопласт Україна» у травні 2011 року, ПП «Артаніа» у червні 2011 року, ПП «Хармарт» у липні 2011 року та по ланцюгу поставки придбаних у вказаних контрагентів товарів покупцям: ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» у травні 2011 року, у липні 2011 року, ПП «НВФ «Метал-Інвест» у травні 2011 року, у червні 2011 року та липні 2011 року, ТОВ «ІВК Промспецмаш» у липні 2011 року, ТОВ «Пріоритет Трейд» у червні 2011 року. Встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення ТОВ «Нікопрогресбуд» правочинів з постачальниками та покупцями товарів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами.

Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Нікопрогресбуд» абз.4 п.1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України в частині відображення у податковому обліку обсягів виданих авансів до 01.04.11 та повернутих після такої дати, що призвело до завищення обсягу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2-3 квартали 2011 року на суму 319 610 грн.

Також встановлено порушення вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з тим, що протягом жовтня 2010 року в рахунок виданого контрагенту ТОВ «Далат» у попередньому періоді авансу у розмірі 105 280 грн. було здійснено поставку робіт. При цьому ТОВ «Нікопрогресбуд» включило до складу податкового кредиту жовтня 2010 року виписану за фактом «другої події» податкову накладну №11050 від 01.10.2010 року на загальну суму 105 280 грн., у т.ч. ПДВ 17 546,67 грн., що у свою чергу призвело до завищення складу податкового кредиту за жовтень 2010 року на вказану суму ПДВ.

У сукупності вищевказані порушення за своїми наслідками призвели до:

- заниження позивачем у перевіряємому періоді податку на прибуток підприємств на загальну суму 276 054 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 254 363 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 276 054 грн.;

- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 355 998 грн.;

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 120 197 грн., у тому числі за квітень 2011 року на суму 15 796 грн., за травень 2011 року на суму 23 617 грн., за червень 2011 року на суму 43 978 грн., за липень 2011 року на суму 36 806 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 18 436 грн.

03 березня 2012 року на підставі акту перевірки №122/232/34124403 від 13 лютого 2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 03.03.2012р. №0000342320 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 160012,25 грн.;

- від 03.03.2012р. №0000352320 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 276054,00 грн.;

- від 03.03.2012р. №0000362320 за формою "П" про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 355998,00 грн.;

- від 03.03.2012р. №0000372320 за формою "В4" про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18436,00 грн.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Нікопрогресбуд» в межах процедури адміністративного оскарження Державна податкова служба у Дніпропетровській області рішенням від 24.05.2012р. №11269/10/10-014 скасувала податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 03 березня 2012 року №0000342320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 995 грн. (в частині встановлення порушення вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» по контрагенту ТОВ «Далат»).

З урахуванням Рішення ДПС у Дніпропетровській області від 24.05.2012р. №11269/10/10-014 про результати розгляду скарги Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012р. №0000262210 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149 017,25 грн.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення адміністративного позову.

Також протягом 2-3 кварталів 2011 року на розрахункові рахунки ТОВ «Нікопрогресбуд» надходили грошові кошти від ТОВ фірми «Модем ЛТД» з призначенням платежу «повернення передплати за товар згідно договору №24 від 07.05.07».

Загальний обсяг повернутих грошових коштів за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. склав 668 310,96 грн. (з ПДВ), у т.ч. за 2 квартал 2011 року - 284 779 грн., за 3 квартал 2011 року - 383 531,96 грн.

Дані первинних банківських документів та відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку позивача наведені на стор. 38-40 акту перевірки.

Особливості відображення у податковому обліку обсягів виданих авансів до 01.04.11 та повернутих після такої дати врегульовано абз.4 п.1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України. Зокрема, у разі повернення авансів (інших платежів), виданих до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу та врахованих у складі валових витрат, на суму такого повернення відбувається коригування витрат звітного податкового періоду, в якому такі аванси (інші платежі) були повернуті, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

У податковому обліку у 2 кварталі 2011 року позивач здійснив коригування обсягу показника рядка 05.1 СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на обсяг авансів, повернутих протягом вказаного податкового періоду, на суму "-" 237315,84 грн. та відобразив таке коригування по рядку 05.1.16 Податкової декларації «інші прямі витрати».

Враховуючи, що протягом 3 кварталу 2011 року на розрахунковий рахунок позивача також надходили грошові кошти від ТОВ фірма «Модем ЛТД» в якості повернення передплати за договором №24 від 07.05.07 у сумі 383 531,96 грн., загальна сума витрат за 2-3 квартали 2011 року, що підлягає коригуванню у відповідності з вимогами абз.4 п.1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України у зв'язку із фактом повернення авансів, виданих до 01.04.2011р., становить "-" 556 926 грн.

У податковому обліку у 2-3 кварталі 2011 року позивач відобразив коригування обсягу показника рядка 05.1 СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на обсяг авансів, повернутих протягом вказаного податкового періоду, на загальну суму "-" 556 925,81 грн. та відобразив таке коригування по рядку 05.1.16 Податкової декларації «інші прямі витрати».

Проте у подальшому ТОВ «Нікопрогресбуд» шляхом надання Уточненої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року неправомірно зменшило показник рядка 05.1.16, з огляду на що вірним є висновок суду першої інстанції про порушення вимоги абз.4 п.1 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України, що призвело до завищення обсягу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, на суму 319 610 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 16 жовтня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. ст.160, 195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/7833/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 30 травня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко