увійти
УКР
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
| 14.05.09 | Справа №2а-5448/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю представника позивача - ОСОБА_1., представника відповідача Територільної державної інспекції праці в АР Крим - ОСОБА_2., відповідача - ОСОБА_2., відповідача - ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ВАТ «Крименерго» до Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, провідного спеціаліста - державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., провідного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_3. про визнання дій неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом ВАТ «Крименерго» до Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, провідного спеціаліста - державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., провідного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_3. про визнання дій відповідачів, які виразилися в відмові надати документи, які підтверджують повноваження відповідачів на проведення перевірки 27.03.2009 року, а саме: посвідчення (направлення) на перевірку, оформлені відповідно до вимог ст.7 Закону України “Про основні засади державною нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року № 877 - V, та підтверджуючі повноваження посадових осіб органу державного нагляду (контроля), а також відмову зареєструватися в журналі реєстрації перевірок неправомірними. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.09 року було відкрито провадження по справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.09 року закінчено підгтовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, зазначив, що 26.03.2009 року від Територіальної державної інспекції праці в АР Крим позивачеві надійшла телефонограма про проведення 27.03.2009 року перевірки дотримання законодавства про працю у зв'язку зі зверненням фізичних осіб про порушення позивачем законодавства про працю. Представник позивача пояснив, що 27.03.2009 року працівники Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2.,ОСОБА_3У. прийшли до позивача з метою здійснення перевірки щодо дотримання законодавства про працю суб'єктами господарювання. Представник позивача зазначив, що уповноважена керівником позивача особа на підставі п.5 ст.7 Закону України “Про основні засади державною нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року № 877 - V попросила посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим надати документи, які підтверджують повноваження на проведення перевірки: посвідчення (направлення) на перевірку. Однак, як зазначив представник позивача, направлення на проведення перевірки не надано, а службові посвідчення посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, які були пред'явлені позивачеві, не містили інформації щодо строку їх дії. Крім того, посадові особи Територіальної державної інспекції праці в АР Крим відмовилися внести запис та зареєструватися в журналі реєстрації перевірок, про що було складено акт про відмову представників Територіальної державної інспекції праці в АР Крим в реєстрації в журналі реєстрації перевірок. Представник позивача підкреслив, що у зв'язку з вищезазначеним представники відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим не були допущені до проведення перевірки. Представник відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, відповідачі проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначили, що представників відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим охороною підприємства, в порушення діючого законодавства, не допущено на територію підприємства, чим створено перешкоду для діяльності Інспекції. Представник відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим зазначив, що деякі положення Закону України “Про основні засади державною нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року № 877 - V не можуть застосовуватись державними інспекторами праці у їх практичній роботі, як такі, що не відповідають нормам ратифікованих конвенцій Міжнародної організації праці. Відповідачі підкреслили, що внесення перед початком перевірки запису до відповідного журналу не відповідає п.п. «а» п.1 та п.2 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці, ратифікованої Законом України № 81 «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 08.09.2004 року № 1985- IV. Відповідачи пояснили, що наявність у державного інспектора праці посвідчення (направлення) на проведення перевірки не відповідають вимогам абзацу 1 п.1 ст.12 зазначеної Конвенції, у зв'язку з чим зазначили, що позивач незаконно не допустив їх до проведення перевірки. Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав. Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.1 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N50 (далі -Положення №50), Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому. Згідно з зазначеним Положенням №50 Держнаглядпраці здійснює державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю та законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю. Пунктом 9 Положення №50 визначено, що для виконання покладених на Держнаглядпраці завдань утворюються за погодженням з Мінпраці територіальні державні інспекції праці в межах граничної чисельності працівників Держнаглядпраці. Відповідно до п. 1.1 Положення про Територіальну державну інспекцію праці в АР Крим, затвердженого 15.04.2003 року Директором Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, Територіальна державна інспекція праці в АР Крим є територіальним органом Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю. Згідно з п.1.2 Положення про Територіальну державну інспекцію праці в АР Крим, затвердженого 15.04.2003 року Директором Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, Територіальна державна інспекція праці в АР Крим підпорядковується Держнаглядпраці, а також Міністерству праці та соціальної політики України. Отже, судом встановлено, що відповідач - Територіальна державна інспекція праці в АР Крим - під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень. Суд зазначає, що відповідачами по справі є також провідний спеціаліст - державний інспектор праці ОСОБА_2., провідний державний інспектор праці ОСОБА_3. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2., ОСОБА_3. є посадовими особами Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, яка є суб'єктом владних повноважень, вони також є суб'єктами владних повноважень. Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо. Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання дій відповідачів, які є суб'єктами владних повноважень, неправомірними, суд зобов'язаний встановити, чи діяли відповідачі на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними. Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання. Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 007466 від 11.08.2008 року ВАТ «Крименерго» 31.12.1999 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00131400. Таким чином, судом встановлено, що ВАТ «Крименерго» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне. Предметом адміністративного позову є підстави та порядок реалізації Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим своїх повноважень в частині здійснення перевірок суб'єктів господарювання, до яких належить ВАТ «Крименерго». Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особини зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом встановлено, що Держнаглядпраці та його територіальні державні інспекції праці є органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на підставі норм нижчезазначених законів України: Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Статтею 35 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють Міністерство праці України та його органи. Статтею 27 Закону України «Про відпустки» також зазначено, що нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те державні органи та інспекції, які є незалежними у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Суд зауважує, що вищевказані нормативні акти є загальними актами законодавства, що визначають орган та наділяють його повноваженнями здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Спеціальним законом, який передбачає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007року N 877-V (надалі - Закон N 877-V). Суд зазначає, що саме Законом України N 877-V встановлений порядок реалізації владних повноважень, наданих Територіальній державній інспекції праці в АР Крим загальними законами, а саме: Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про відпустки» тощо. Судом встановлено, шо відповідач - Територіальна державна інспекція праці в АР Крим також у своїй діяльності керується Конвенцією Міжнародної організації праці, ратифікованої Законом України № 81 «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 08.09.2004 року № 1985- IV (надалі - Конвенція). Перевіряючи доводи представника відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим про неможливість застосування до нього норм Закону України N 877-V у звязку з його невідповідністю Конвенції суд зазначає наступне. Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Суд зазначає, що дійсно, згідно з українським законодавством виконання міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачає його пріоритет перед національним законом та іншими актами законодавства, крім Конституції України. Однак, суд підкреслює, що Конвенція встановлює право інспекції праці та її персоналу здійснювати інспекційне відвідування підприємств, а Закон N 877-V визначає порядок реалізації зазначеного права. Суд зауважує, що ст.2 Закону N 877-V визначає правовідносини, на які дія цього Закону не поширюється: на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя. Суд зауважує, що відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим не відносяться до відносин, на які дія Закону N 877-V не розповсюджується. Отже, дія Закону N 877-V розповсюджується на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим. Судом встановлено, що згідно з ч.1 ст.12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. Суд звертає увагу представника відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, що право безперешкодного доступу на будь-яке підприємство та право неповідомлення керівництва підприємства про проведення перевірки, передбачене п. «а» ч.1 ст.12 Конвенції, не виключає необхідності дотримання суб'єктами владних повноважень підстав проведення перевірки та оформлення повноважень представників Територіальної державної інспекції праці в АР Крим на проведення такої перевірки відповідно до Закону N 877-V. Отже, суд зауважує, що Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007року N 877-V не суперечить Конвенції Міжнародної організації праці, ратифікованої Законом України № 81 «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 08.09.2004 року № 1985- IV, доводи представника відповідача - Територіальної державної інспекції праці в АР Крим з цього приводу є безпідставними. Суд також зазначає, що необхідність дотримання суб'єктами владних повноважень норм Закону N 877-V з іншого боку є гарантією прав суб'єкта господарювання від проведення стосовно нього перевірок неповноважними особами. Тому відповідач при проведенні перевірок зобов'язаний керуватися як Конвенцією, так і Законом N 877-V. Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що посадові особи Територіальної державної інспекції праці в АР Крим мали право здійснювати дії, передбачені ст.12 Конвенції, при наявності відповідних документів, що засвідчують їхні повноваження. Щодо посилання відповідачів на Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 50 (надалі - Положення), Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затверджений Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 21.03.2003 N 72, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 червня 2003 р. за N 432/7753 (надалі - Порядок) як на нормативні акти, що визначають порядок проведення перевірок державними інспекторами праці, їх повноваження, права та обовязки при проведенні таких перевірок, суд зазначає наступне. Суд підкреслює, що за юридичними властивостями законом є акт, що має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами. Відповідно до принципу верховенства закону всі інші правові акти повинні видаватися на основі законів і не суперечити їм. Отже, вищевказані Порядок та Положення мають відповідати нормам .Закону N 877-V. Суд зауважує, що Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007року N 877-V визначає саме порядок проведення перевірок державними інспекторами праці, їх повноваження, права та обовязки при проведенні таких перевірок. Зазначений закон є спеціальним у питаннях визначення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноважень органів державного нагляду (контролю). Більш того, суд зазначає, що Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V набрав чинності пізніше, ніж Положення та Порядок, отже, відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, саме Закон України аN 877-V підлягає застосуванню при визначенні порядку проведення перевірок державними інспекторами праці, їх повноважень, прав та обовязків при проведенні таких перевірок. Отже, зазначений Закон N 877-V, як нормативний акт, що має вищу юридичну силу над Положенням та Порядком, є спеціальним та тим, що набрав чинності пізніше, отже, в даному випадку є тим нормативним актом, яким державні інспектори Територіальної державної інспекції праці в АР Крим мають керуватися при здійсненні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Таким чином, Положення та Порядок можуть застосовуватися відповідачем - Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим лише в частині, яка не суперечить Закону N 877-V. Судом встановлено, що відповідачі 27.03.2009 року мали намір провести перевірку додержання законодавства про працю на підставі місячного графіку перевірки у зв'язку із знаходженням звернень ОСОБА_4., ОСОБА_5. та вимоги прокуратури Київського району м.Сімферополя. Суд зауважує, що відповідно до Закону N 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) мають право проводити заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Отже, саме планові та позапланові заходи є заходами державного нагляду, які передбачені Законом N 877-V. Проведення посадовими особами Територіальної державної інспекції праці в АР Крим перевірки лише на підставі графіку не передбачено Законом N 877-V. Суд зауважує, що планові заходи відповідно до вимог Закону N 877-V здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. У зв'язку з відсутністю у посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим зазначених річних або квартальних планів, які є підставою для проведення планових перевірок, суд приходить до висновку, що перевірка, яку мали намір провести відповідачі, є позаплановою. Суд зауважує, що підстави для здійснення позапланових заходів передбачені статтею 6 Закону України №877-V, ними є: - подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; - виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; - перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); - звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; - неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів. У зв'язку з тим, що підставою для проведення перевірки позивача стали звернення фізичних осіб, суд звертає увагу представника відповідача -Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, що згода центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки є обов'язковою. Однак, судом встановлено, що відповідач - Територіальна державна інспекція праці в АР Крим в порушення вимог Закону України №877 згоди центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки не отримували. Суд підкреслює, що відповідно до ст.6 Закону України №877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Судом встановлено, що посадові особи Територіальної державної інспекції праці в АР Крим мали намір провести перевірку додержання законодавства про працю взагалі, без зазначення конкретних питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Отже, в порушення ст.6 Закону України №877-V відповідачем - Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки, не встановлені. Проведення загальної перевірки дотримання законодавства про працю суперечить вимогам Закону України №877-V. Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.7 Закону України №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Згідно з ч.2 ст.7 Закону України №877-V на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Згідно з ч.5 ст.7 Закону України №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Отже, суд підкреслює, що Закон України №877-V вимагає належне оформлення повноважень посадових осіб органу державного нагляду (контролю) для проведення позапланової перевірки. Суд зауважує, що законодавець в Законі України №877-V передбачив захист прав суб'єктів господарювання під час проведення перевірок посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та визначив принципи здійснення державного нагляду. Відповідно до ст.3 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю); відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян.
Крім того, статтею 10 Закону України №877-V визначені права суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) відносно них, які полягають в наступному: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: - він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання; одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю); оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Таким чином, суд зауважує, що право суб'єктів господарювання вимагати належним чином оформлених повноважень посадових осіб органу державного нагляду (контролю) під час здійснення відносно суб'єктів господарювання державного нагляду (контролю) кореспондує обов'язку посадових осіб органу державного нагляду (контролю) щодо підтвердження наявності в них належним чином оформлених повноважень.
Більш того, у випадку порушень з боку посадових осіб органу державного нагляду (контролю) - не пред'явлення документів, підтверджуючих їх повноваження на проведення перевірки, Закон України №877-V передбачає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу.
Судом встановлено, що у відповідачів- посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., ОСОБА_3. 27.03.2009 року були відсутні наказ, направлення на проведення перевірки, копія направлення позивачеві не надавалася.
Отже, суд зауважує, що у відповідачів - посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., ОСОБА_3. взагалі були відсутні відповідні документи, що засвідчують їхні повноваження для проведення позапланової перевірки позивача, що свідчить про те, що відповідачі - - посадові особи Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., ОСОБА_3. взагалі не мали права проводити перевірку позивача. Таким чином, позивач мав законне право не допускати посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим для проведення перевірки, що ним й було правомірно здійснено.
Відповідно до п.12 ст.4 Закону України №877-V перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності). Судом встановлено, що посадові особи Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., ОСОБА_3. відмовилися внести запис в журнал реєстрації перевірок ВАТ «Крименерго», факт відмови посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., ОСОБА_3. внести запис в журнал реєстрації перевірок позивачем відображено в акті від 27.03.2009 року. Доводи посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., ОСОБА_3. про те, що внесення перед початком перевірки запису до відповідного журналу суперечить Конвенції, яка надає право безперешкодно проходити на підприємство та у разі потреби не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві, не знайшли підтвердження, у зв'язку з тим, що запис в журнал реєстрації перевірок не є перешкодою для проведення перевірки.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем - Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим в порушення вимог Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V не дотримано порядок проведення перевіки ВАТ «Крименерго», так: - відповідач намагався провести перевірку без підстав, визначених Законом України №877-V; - відповідачем не видано Наказ для здійснення позапланового заходу ВАТ «Крименерго» з зазначенням питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення такої перевірки; - відповідачем не оформлені посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки ВАТ «Крименерго» посадовими особами Територільної державної інспекції праці в АР Крим.
Отже, дії Територільної державної інспекції праці в АР Крим щодо невидання Наказу на проведення 27.03.2009 року перевірки ВАТ «Крименерго», невидачі направлень посадовим особам Територільної державної інспекції праці в АР Крим для проведення перевірки суд визнає протиправними. Суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.8 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом. Однак, судом встановлено, що посадовими особами Територільної державної інспекції праці в АР Крим - провідним спеціалістом - державного інспектора праці ОСОБА_2., провідним державним інспектором праці ОСОБА_3. в порушення вимог Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V: - не надано позивачеві направлення на проведення 27.03.2009 року перевіки ВАТ «Крименерго»; - не зроблено запис в журналі реєстрації перевірок ВАТ «Крименерго». Таким чином, суд вважає необхідним визнати дії провідного спеціаліста - державного інспектора праці ОСОБА_2., провідного державного інспектора праці ОСОБА_3. щодо ненадання позивачеві направлень на проведення 27.03.2009 року перевірки позивача, нездійснення запису в журналі реєстрації перевірок ВАТ «Крименерго» протиправними. Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання дій відповідачів неправомірними, а не про визнання їх протиправними як передбачено законодавством, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі. Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, позивачу підлягає повергненню судовий збір у розмірі 3,40 гривень. У зв'язку зі складністю справи судом 14 травня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 19 травня 2009 року постанова складена у повному обсязі.
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 2. Визнати протиправними дії Територільної державної інспекції праці в АР Крим, провідного спеціаліста - державного інспектора праці Територільної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_2., провідного державного інспектора праці Територільної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_3. у зв'язку з неоформленням та ненаданням направлень на проведення 27.03.2009 року перевірки ВАТ «Крименерго», відмовою зареєструватися в журналі реєстрації перевірок ВАТ «Крименерго». 4.Стягнути на користь позивача ВАТ «Крименерго» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 3971699 ?
Документ № 3971699 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3971699 ?
Дата ухвалення - 14.05.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3971699 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3971699 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 3971699, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки КримСудове рішення № 3971699, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості. Судове рішення № 3971699 відноситься до справи № 2а-5448/09/1/0170Це рішення відноситься до справи № 2а-5448/09/1/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 3957131
YouScore API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення Firefox, Google Chrome
YouScore API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення Firefox, Google Chrome |