Постанова № 39714450, 10.07.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2612/2012

Провадження № 1/344/71/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування

10 липня 2014 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Макаранюк М.М.

прокурорів Витрикуша І.Я.,

Кутинської Н.Я., Романова Н.В.

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого помічником машиніста відокремленого підрозділу "Моторвагонне депо Коломия", раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.276 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4, органами досудового слідства обвинувачується у порушенні працівником залізничного транспорту правил безпеки руху та експлуатації транспорту, що створило небезпеку для життя людей та настання інших тяжких наслідків.

Так, 04 грудня 2011 року близько 05.15 год. дизель-поїзд Д1 566-3/629-3 в складі 3 вагонів слідував сполученням Івано-Франківськ - Стрий під керуванням локомотивної бригади відокремленого підрозділу "Моторвагонне депо Коломия" (РПЧ-4) в складі машиніста ОСОБА_5 та помічника машиніста, підсудного ОСОБА_4, який прибув на станцію Стрий. Цього ж дня о 15.46 даний дизель-поїзд в цьому ж складі прослідував графіком сполученням Стрий - Івано-Франківськ.

Помічник машиніста, підсудний ОСОБА_4, знаючи, що контроль за роботою локомотивної бригади здійснюється за допомогою швидкостемірної стрічки, після зупиночного пункту Лісовичі зайшов в дизель-поїзд Д1№566 МВ-3 (хвостовий) та в 16.22 год. здійснив протягування швидкостемірної стрічки. Однак, грубо порушуючи п.п.4.2.1 Інструкції з забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та моторовагонному рухомому складі №ЦТ-0067, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 04.03.2003 року № 61-ЦТ та п.п.3.19.1; 3.19.2 Інструкції локомотивної бригади ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22.11.2006 року №876/ЦЗ, неналежно виконуючи свої обов'язки, не оглянув дизельне приміщення, не звернув увагу на стан пожежонебезпечних вузлів, не відкрив люки та не перевірив стан роботи дизельного двигуна. В подальшому, під час руху дизель-поїзда, утворилась тріщина вихлопного колектора 4-6 циліндрів в районі коліна до 5 циліндрової кришки з правої сторони дизеля, через яку стали попадати іскри та вихлопні гази на дюритові рукава масляної системи від коробки зміни швидкостей до теплообмінника з правої сторони дизеля та в місця накопичення бруду, з мастилом на рамі моторного візка з лівої сторони. Внаслідок чого розпочалася пожежа з наступним поширенням вогню на турбонагрівач, промаслені касети та маслоплівковий фільтр. З місця виникнення пожежі став виділятися дим, який побачили машиніст та його помічник, коли під'їздили до світлофора станції Болехів у зв'язку із заокругленням дороги. Після повідомлення машиніста ОСОБА_5 про виникнення пожежі по радіозв'язку, останній зупинив дизель-поїзд шляхом службового гальмування на 24 км. пікету №3 за 150 м. від станції Болехів о 16.29 год. та провів евакуацію пасажирів. Після чого, разом з підсудним ОСОБА_4 та локомотивною бригадою намагалися погасити пожежу вогнегасниками та повідомили про подію в ПЗЧ ОП ДПО м.Болехів, а самі в той час провели розчеплення рухомого складу та відвели решту вагонів дизель-поїзда на безпечну відстань від моторного вагона в якому виникла пожежа. Після того, за допомогою пожежних машин о 17.08 год. пожежу було локалізовано, а в 17.27 год. - ліквідовано. Внаслідок неналежного виконання помічником машиніста ОСОБА_4, своїх обов'язків, зокрема, п.п.4.2.1 Інструкції з забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та моторвагонному рухомому складу №ЦТ-0067 та п.п.3.19.1; 3.19.2 Інструкції локомотивної бригади ЦТ- 0106, порушилось нормальне функціонування в технічній системі транспорту, створилась реальна небезпека для життя людей, а пошкодженням дизель-поїзду, відокремленому підрозділу «Моторвагонного депо Коломия» ДТГО «Львівська залізниця» спричинено матеріальну шкоду на суму 4231,26 грн.

Під час судового розгляду справи захисник підсудного ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

Підсудний ОСОБА_4 підтримав дане клопотання, просить його задоволити.

Прокурор заперечив щодо направлення справи на додаткове розслідування, просить відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання про направлення справи на додаткове розслідування підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в суді встановлено, що органами досудового слідства, всупереч вимогам ст.ст.22 та 64 КПК України 1960 року, не вжито всіх необхідних заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, що входять до предмету доказування у даній кримінальній справі, внаслідок чого, залишились недослідженими такі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Не виконано органами досудового слідства й вимог КПК України 1960 року про належну перевірку доводів обвинуваченого про непричетність останнього до вчинення інкримінованого йому злочину, винуватцем якого він себе не визнає та причетність до його скоєння інших осіб.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, суду пояснив, що 04.12.2011 року він разом з машиністом ОСОБА_5 слідували поїздом Д1 566-3 сполученням Стрий - Івано-Франківськ. Відправившись зі станції Моршин підсудній пішов до заднього моторного вагону поїзда та протягнув швидкостемірну стрічку, а також здійснив візуальний огляд поїзда та доповів машиністу, що все в нормі. Приблизно через 3-4 хвилини розпочалась пожежа в задньому вагоні поїзда. Машиніст ОСОБА_5 зупинив поїзд і вони стали гасити пожежу вогнегасниками. Підсудний зазначив, що він діяв у відповідності до інструкції, а пожежа виникла внаслідок того, що на дизель-поїзді не працювала друга швидкість та пожежна сигналізація.

Так, порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту полягає у вчиненні конкретних дій, заборонених такими правилами, чи, у невиконанні дій, які належить вчинити відповідно до нормативно закріплених вимог. Такі дії чи бездіяльність, повинні входити у конкретно визначені обов'язки особи, однак, посилання на вчинення ОСОБА_4 саме таких конкретних дій чи бездіяльності, що входять у його безпосередні обов'язки та перебувають в причинному зв'язку з тими чи іншими конкретними порушеннями правил безпеки руху та експлуатації транспорту, які створили небезпеку для життя людей та настання інших тяжких наслідків, органом досудового слідства не вказано.

ОСОБА_4 поставлено у вину невиконання загальних вимог нормативних актів, а конкретних нормативних актів, які регулюють його функціональні обов'язки в даній ситуації органом досудового слідства не встановлено та в обвинуваченні не зазначено.

Поверхневим, незрозумілим та немотивованим доказами є і те в чому виразилось, і чим підтверджується, створення небезпеки для життя або здоров'я людей або настання інших тяжких наслідків, чи являється спричинення матеріальної шкоди в сумі 4231 грн. 26 коп. настанням інших тяжких наслідків (великою шкодою), оскільки по обвинуваченню саме така сума заподіяної шкоди зазначається і ставиться у вину обинуваченому ОСОБА_4, і яку слід розуміти, як інші тяжкі наслідки, що в свою чергу, унеможливлює надання судом належної оцінки, виходячи з вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.276 КК України, порушення має бути таким, внаслідок якого можуть статися загибель людей або настати інші тяжкі наслідки (зокрема, спричинено тяжкі тілесні ушкодження, заподіяна велика матеріальна шкода, мала місце перерва у роботі транспорту чи інше), а отже, такі кваліфікуючі ознаки мають бути конкретними, а не викладеними в загальних фразах, зокрема, органом досудового слідства не з'ясовано в чому полягала небезпека для життя людей та чим це підтверджується, не встановлено та не допитано жодного із пасажирів дизель-поїзда.

Окрім того, ОСОБА_6 ставиться у вину порушення п.п.4.2.1. Інструкції з забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та мотрвагоному рухомому складу №ЦТ-0067, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 04.03.2003 року № 61-ЦТ відповідно до якої помічник машиніста локомотива зобов'язаний періодично, згідно місцевих інструкцій, що затверджується начальником служби локомотивного господарства залізниці, оглядати дизельні (машинні) приміщення обох секцій, звертаючи особливу увагу на стан пожежонебезпечних вузлів і про результати огляду доповісти машиністу, однак, як доказ, не вказано, які саме місцеві інструкції з цього приводу було затверджено начальником служби локомотивного господарства залізниці, та в яких би вказувалось, що саме в той час мав робити ОСОБА_4, як помічник машиніста, та всупереч цьому зробив не так або взагалі не зробив.

В ході досудового слідства не проведені виїмка вихлопного колектора 5 циліндра з правої сторони дизеля, у якому виникла тріщина. Вказаний колектор не долучений до матеріалів кримінальної справи, як речовий доказ. Що викликає в суду сумніви про його наявність, які неможливо усунути в процесі судового слідства.

Крім цього, досудовим слідством не проведена виїмка дизель-поїзда Д1№556-3 та він не долучений до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ, що в свою чергу унеможливлює проведення судової пожежно-технічної та судової транспортно-залізничної експертиз з відсутністю вихідних даних, які б давали суду достатні підстави усунути наявні суперечності, щодо осередку пожежі (місце виникнення початкового горіння).

Так, відповідно до Акту пожежі від 04.12.2011 року (т.1 а.с.12-14) вказано, що причина пожежі - це попадання відпрацьованих газів через тріщину вихлопного колектора на рукава масляної системи та місця накопичення бруду з мастилом на рамі.

Однак, відповідно до довідки ВП «Івано-Франківський загін воєнізованої охорони» №НОРП-37/1032 від 12.12.2011 року (т.1.с.121), наданої на вимогу органу досудового розслідування, пожежа виникла внаслідок попадання іскор від гальмівної колодки в місця накопичення бруду з мастилом на рамі моторного візка з наступним поширенням вогню на рукава масляної системи дизеля та коробки зміни швидкостей, турбонагнітача, тобто в самих матеріалах кримінальної справи закладені суперечності щодо місця і причин виникнення пожежі.

Вказані суперечності в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_7, заступник начальника відокремленого підрозділу «Івано-Франківський загін воєнізованої охорони» з пожежного нагляду.

Також, необхідним по даній справі є проведення судової транспортно-залізничної експертизи, оскільки дизель поїзд випускався в рейс, як встановлено в процесі судового слідства та на чому наголосили ряд свідків, з несправною пожежною сигналізацією, з несправною коробкою швидкостей та нестандартною системою змащення коробки швидкостей, однак в процесі судового слідстві проведення такої експертизи являється неможливим, оскільки як вказав державний обвинувач даний дизель-поїзд знову випущений в рейс.

Так, відповідно до п.3.5 Інструкції з забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та моторовагонному рухомому складі, затвердженої наказом Мінтранспорту України №61-ц від 04.03.2003 року, забороняється випуск в експлуатацію з усіх видів технічного обслуговування і ремонту локомотивів і моторовагонного рухомого складу, що не мають повного комплекту засобів пожежогасіння згідно з нормами підрозділу 2.2 цієї інструкції, з несправними або незарядженими установками пожежогасіння, а також з несправною пожежною сигналізацією.

Крім цього, відповідно до п.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтранспорту України №411 від 20.12.1996 року, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Забороняється випускати в експлуатацію локомотиви, моторо-вагонний та спеціальний самохідний рухомий склад, у яких є хоча б одна з таких несправностей: зокрема, несправність або відключення хоча б одного тягового електродвигуна, несправність приводу переміщення.

Однак, згідно книги машиніста ТУ-152 (а.с.44-46 т.1) на дизель-поїзді не працювала 2-га швидкість, глохне дизель по тиску масла, розходує масло КПШ, несправна система змазки коробки переключення швидкостей.

Це також в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Таким чином, дизель-поїзд Д1№566-3, 03 грудня 2011 року був випущений в рейс з несправностями, з якими, згідно з вищевказаними нормативно-правовими актами його заборонено випускати в експлуатацію.

Таким чином, досудовим слідством, в порушення ст.22 КПК України 1960 року, не були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме не досліджено на підставі чого та які функціональні обов'язки здійснював ОСОБА_4, будучи помічником машиніста, та чи входили в коло його обов'язків дії (бездіяльність), які в результаті неналежного виконання або невиконання призвели до негативних наслідків, які настали та причинний зв'язок між ними, не проведено ряд експертиз, не допитано потерпілих та не долучено речові докази.

З огляду на викладене, така неповнота у з'ясуванні істотних обставин даної справи, яка допущена досудовим слідством не може бути усунута при розгляді справи судом, так як для її усунення потрібно провести значний обсяг слідчих дій направлених на встановлення вищевказаних обставин, що на даний час позбавляє суд можливості належного розгляду даної справи та прийняття однозначного рішення про винуватість, або невинуватість підсудного ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.276 КК України.

Судом також встановлено, що досудовим слідством не вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України 1960 року та роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства зі стадії судового розгляду допускається тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

За таких обставин, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що дану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 64, 273, 281 КПК України 1960 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Повернути кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.276 КК України Івано-Франківському прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства, вказаної в мотивувальній частині постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя І.І.Болюк