Ухвала суду № 39709392, 03.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 876/11003/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Левицької Н. Г., Хобор Р. Б..

з участю секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

особи, яка подала апеляційну

скаргу (позивача) ОСОБА_1

представника відповідача Кавацюка Я. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано - Франківської області від 24 липня 2013 року по справі №0910/896/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано - Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення дванадцятої сесії Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано - Франківської області шостого демократичного скликання від 04 квітня 2012 року, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Касівського районного суду Івано - Франківської області суду з адміністративним позовом до Вижньоберезівської сільської ради Косівського району і просила прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії Вижньоберезівської сільської ради шостого демократичного скликання від 04 квітня 2012 року щодо дострокового припинення її (позивача) повноважень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2010 році територіальною громадою села Вижній Березів Косівського району її було обрано сільським головою з терміном повноважень до 2015 року. За час перебування на посаді сільського голови жодних порушень не допускала і діяла тільки в межах та у відповідності до Конституції України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте, на пленарному засіданні сесії Вижньоберезівської сільської ради 04 квітня 2012 року депутатами було розглянуто питання щодо дострокового припинення її повноважень і за результатами розгляду сесією прийнято рішення про дострокове припинення повноважень. При цьому, як зазначено у самому рішенні, підставою його прийняття було систематичне порушення Конституції України та законів України, незабезпечення здійснення наданих повноважень. На її неодноразові звернення щодо протиправності та незаконності дій, депутати сільської ради реагували агресивно. Вважає, що у даному випадку були відсутні передбачені ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підстави для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови.

Постановою Косівського районного суду Івано - Франківської області від 24 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано - Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення дванадцятої сесії Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано - Франківської області шостого демократичного скликання від 04 квітня 2012 року відмовлено.

Позивач не погодилася із таким судовим рішенням суду першої інстанції і в порядку апеляційного оскарження подала на вказану постанову суду першої інстанції до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Крім цього, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що суд першої інстанції упереджено і на користь відповідача досліджував докази по справі. Зокрема, депутати сільської ради, з ініціативи яких розглядалося питання дострокового припинення повноважень, неодноразово намагалися прийняти таке рішення, проте судом першої інстанції такі рішення сільської ради визнавалися неправомірними. На сесії сільської ради 04 квітня 2012 року її було безпідставно та всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» усунено від головування і жодних заяв про включення до порядку денного інших питань не поступало. Щодо викладених в оспорюваному рішенні звинувачень у невиконанні вимог Конституції України і Законів України, жодне із наведених звинувачень в ході судового розгляду не підтвердилося, а тому незрозумілими є висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого рішення. Також, вважає безпідставними і посилання суду першої інстанції на вирок по кримінальній справі, так як ця обставина не була підставою для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень. Також вирок у даній справі було скасовано судом апеляційної інстанції, який в свою чергу прийняв рішення про закриття провадження у справі. Контролюючими органами були проведені перевірки використання коштів і жодних порушень в ході перевірки не було виявлено.

В судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, (позивач) підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи і просить задовольнити апеляційну скаргу із зазначених підстав.

Позивач також в порядку ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України подала письмові пояснення у справі, відповідно до змісту яких депутатами при прийнятті оспорюваного рішення порушено порядок формування порядку денного, так як питання на розгляд сесії повинні бути попередньо включені до порядку денного, а також законодавством не передбачено тимчасове обрання секретаря на час проведення однієї із сесій. Відомості, які внесені до журналу розпоряджень, підтверджують виконання нею повноважень у відповідності до законодавства, а суд першої інстанції в свою чергу неповно та однобічно досліджував обставини справи. Крім цього позивач зазначає, що на сесії сільської ради не було необхідної для прийняття такого рішення кількості депутатів, так як двоє із депутатів, які приймали участь у роботі сесії сільської ради, були позбавлені повноважень.

Представник відповідача не погодився з доводами апеляційної скарги, так як вважає, що суд першої інстанції при постановленні судового рішення дотримався норм матеріального та процесуального права і висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Викладені в апеляційній скарзі обставини не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для його скасування.

Вислухавши суддю - доповідача, доводи в судовому засіданні позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність правової оцінки судом першої інстанції обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що згідно відповіді сільського голови від 03 квітня 2012 року за №50\02\ - 24, позивач отримала заяву від депутатів з проханням про включення в порядок денний сесії питання щодо припинення її повноважень та була ознайомлена з обставинами щодо її недовіри, проте жодного рішення з цього приводу не прийняла. Таким чином спірне рішення сесії від 04 квітня 2012 року про дострокове припинення повноважень сільського голови та передачі виконання цих обов'язків іншій особі прийнято відповідно до вимог закону, за його прийняття проголосувало 12 депутатів із 16 обраних, що становить більше двох третин депутатів шляхом таємного голосування. Даний факт підтверджено протоколом №12 сесії 6 демократичного скликання Вижньоберезівської сільської ради від 04 квітня 2012 року, протоколами №№1, 2 засідання лічильної комісії від 04 квітня 2012 року та заявою більшістю депутатів сільської ради, яка була подана до сільської ради ще 22 лютого 2012 року про включення в порядок денний сесії сільської ради питання про дострокове припинення повноважень сільського голови, яка була належним чином зареєстрована. Також, в судовому засіданні сама позивач підтвердила, що за вказаний період вона не скликала сесії, про що повідомляла депутатів. Згідно висновку суду першої інстанції попереднім рішення сільської ради встановлено порядок таємного голосування з даного приводу, проте позивачем проводилися відкриті голосування по земельних питаннях, що підтверджується оглянутим протоколами сесій. До складу виконкому сільської ради включено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без обговорення вказаних кандидатур та розгляду цього питання. Позивачем не вносились на розгляд сесії клопотання інспекції держконтролю по земельних питання про виділення земельних ділянок, що підтверджується її відповіддю. За сприяння позивача прийнято рішення щодо передачі коштів, як субвенцію, Косівській районній раді, в той час як комунальні приміщення які перебувають на балансі села потребують капітальних ремонтів. Практично не виділяються кошти для ремонту доріг на території села, впорядкування сміттєзвалищ та проведення інших робіт по благоустрою, хоча депутати неодноразово намагались включити до порядку денного сесії ці питання. Також, суд першої інстанції зазначив, що під час проведення виборів обрано депутатами сільської ради і з цього приводу виборчою комісією прийнято відповідне рішення. Проте, позивачем без оскарження рішення виборчої комісії, винесено розпорядження про припинення повноважень цих депутатів. За весь час перебування на посаді сільського голови позивач на час відпусток не передала свої повноваження іншій особі, печатка постійно знаходиться в неї вдома і жителі села змушені завіряти довідки безпосередньо в неї по місцю проживання чи перебування її в лікарняному закладі.

Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні депутати, що брали участь у роботі сесії сільської ради 04 квітня 2012 року. У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що оспорюване рішення є законним і підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду щодо позовних вимог позивача з урахуванням наступного.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 обрана Вижньоберезівським сільським головою Косівського району Івано - Франківської області на виборах депутатів місцевих рад та сільських селищних, міських голів 31 жовтня 2010 року. Крім цього, до складу сільської ради обрано 16 депутатів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21. Вказані фактичні обставини підтверджуються рішенням Вижньоберезівської сільської ради №1 (протокол №1) від 16 листопада 2010 року, копією посвідчення позивача.

Згідно цього ж протоколу засідання сесії та рішення від 16 листопада 2010 року утворено виконавчий комітет у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_14., ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_25 та ОСОБА_26.

Рішенням Вижньоберезівської сільської ради від 04 квітня 2012 року, повноваження сільського голови ОСОБА_1 достроково припинено з підстав, передбачених ст. 79 ч. ч. 2. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Цим же рішенням виконання обов'язків сільського голови покладено на секретаря Вижньоберезівської сільської ради ОСОБА_21

Згідно протоколу №2 засідання лічильної комісії Вижньоберезівської сільської ради шостого демократичного скликання від 04 квітня 2012 року та представлених суду першої інстанції бюлетенів для таємного голосування за прийняття даного рішення проголосували 12 депутатів сільської ради із 16 - ти обраних.

Підставами для прийняття такого рішення були порушення позивачем Конституції України, Законів України, прав та свобод громадян, незабезпечення здійснення повноважень, зокрема: відмова у проведенні сесії сільської ради на неодноразові звернення депутатів; невиконання рішення сесії сільської ради від 16 грудня 2010 року щодо ухвалення рішень із земельних питань шляхом таємного голосування; до складу виконавчого комітету включено ОСОБА_5 та ОСОБА_3, щодо яких питання на сесії сільської ради не розглядалося; відмова у прийнятті та постановці на голосування пропозицій до порядку денного по заяві від 22 лютого 2011 року; невнесення на розгляд сесії клопотання державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Івано - Франківській області щодо приведення у відповідність до вимог законодавства рішень сільської ради про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 (позивачу), ОСОБА_27 та ОСОБА_28; нецільове використання коштів, виділених на ремонт приміщень без згоди депутатів; невизнання повноважень депутатів, законно обраних у липні 2011 року і перешкоджання у здійсненні ними депутатської діяльності; не вжиття заходів по благоустрою села; визнання позивача винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 Кримінального кодексу України.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із наступного.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, зокрема: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Згідно ст. 12 цього ж Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження сільського голови, а також покладено обов'язки: по забезпеченню здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організації в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; внесенню на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійсненню керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликанню сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Вищевказаною статтею також встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

Згідно ст. 79. ч. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково якщо він порушує Конституцію України або Закони України, права та свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, а також набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього.

Повноваження сільського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті можуть бути припинені достроково за рішення місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування, не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Як було встановлено судами 22 лютого 2012 року депутати звернулися із заявою до голови сільської ради (позивача по справі) про проведення позачергової сесії та про включення до порядку денного питання про припинення повноважень сільського голови, яка була зареєстрована за вхідним №69 цього ж дня .

Згідно з протоколом засідання сесії, 04 квітня 2012 року в роботі сесії приймали участь 12 депутатів сільської ради із 16 обраних, сесію було скликано сільським головою, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оспорюване рішення прийнято у відповідності до закону, повноваженим складом сільської ради, сесія якого скликана у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також, у відповідності до ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації. У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради. Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Разом з тим позивач не виконувала свої обов'язки по скликанню сесій, що перешкоджало реалізації передбачених ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень депутатів, пов'язаних із представленням інтересів територіальної громади. Копії звернень депутатів сільської ради містяться у матеріалах справи, а позивач у свою чергу не спростувала доводів відповідача про не скликання нею сесій протягом періоду із 05 травня 2011 року по 31 січня 2012 року.

Згідно з рішенням сільської ради від 25 листопада 2010 року всі спірні питання земельних правовідносин підлягали вирішенню на сесіях сільської ради шляхом таємного голосування. Проте, як убачається із копій рішень, наявних у матеріалах справи, рішення з приводу земельних питань приймалися шляхом відкритого голосування. При цьому, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що на сесії 05 травня 2011 року рішення по земельних питаннях приймалися за результатами відкритого голосування, про що сільською радою було попередньо прийнято рішення.

Згідно ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До виключної компетенції сільських, селищних та міських рад відповідно до ст. 26 ч. 1 п. 3 цього ж Закону на окрім іншого належить утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, а також внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

У відповідності до змісту оспорюваного рішення, позивачем включено до складу виконавчого комітету ОСОБА_5 та ОСОБА_3, кандидатури яких не сесії не обговорювалися і депутатами з цього приводу рішення не приймалось. Крім цього, за результатами виборів обрано депутатів Вижньоберезівської сільської ради, що підтверджено протоколами дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, а також прийняті відповідні рішення. Проте позивач шляхом винесення розпоряджень перешкоджає виконанню ними депутатських повноважень.

Відповідач, перебуваючи у відпустці та на лікуванні, не передала свої повноваження іншій особі, печатка постійно знаходиться в неї вдома за весь період перебування.

Ці обставини підтвердили допитані в судовому засіданні депутати сільської ради. В свою чергу позивач жодним чином не спростувала вказані обставини.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в судовому засіданні підтвердилися факти відмови у проведенні позивачем сесій сільської ради за зверненнями депутатів, невиконання рішення сесії сільської ради щодо прийняття рішень із земельних питань шляхом таємного голосування, включення до складу виконавчого комітету осіб, щодо яких питання на сесії сільської ради не розглядалося, а також відмови у включенні для голосування пропозицій до порядку денного по заяві від 22 лютого 2011 року. Вказані фактичні обставини доводяться наявними у матеріалах справи доказами, які були досліджені судами та оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, оспорюване рішення сільської ради прийнято у законний спосіб, у межах наданих повноважень, за наявності підстав для його прийняття, а також обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що у свою чергу дає підстави для висновку про відповідність рішення від 04 квітня 2012 року критеріям, визначеним ст. 2 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи та доказів, представлених сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, доводи апеляційної скарги і посилання відповідача на порушення процедури включення питань порядку денного на розгляд сесії сільської ради, обрання головуючи та секретаря на сесії не підтверджують протиправності прийнятого рішення і не підтверджують заперечень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується і з доводами позивача про не підтвердження фактів, які були підставою для дострокового припинення її повноважень, так як зазначені вище факти, доведені в судовому засіданні і є достатніми для висновку про наявність підстав для дострокового припинення повноважень позивача, як сільського голови. Тому, колегією суддів апеляційного суду не враховуються у своїх висновках, посилання позивача на обставини та положення законодавства, так як вказані доводи не узгоджуються з відповідними нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та не підтверджені в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційного суду виходить також і з того, що оспорюване рішення прийнято більшістю депутатів сільської ради, які є представниками територіальної громади с. Вижній Березів Косівського району, і діяли саме в інтересах територіальної громади.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду Івано - Франківської області від 24 липня 2013 року по справі №0910/896/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано - Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення дванадцятої сесії Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано - Франківської області шостого демократичного скликання від 04 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Н. Г. Левицька

Р. Б. Хобор

Ухвалу у повному обсязі складено 08 липня 2014 року.