Ухвала суду № 39709384, 03.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 9104/175829/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Левицької Н. Г. Хобор Р. Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року по справі №2а - 4982/10/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби і просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0000292321/0, прийняте відповідачем 26 травня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки перевірки про порушення вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки не підлягають включенню кошти, отримані у вигляді поворотної фінансової допомоги, до складу валового доходу у зв'язку з тим, що поворотна фінансова допомога (позика) не може бути віднесена до прибутку і не є об'єктом оподаткування.

Відповідач подав письмові заперечення на адміністративний позов, згідно змісту яких операції з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) оподатковуються у порядку, встановленому пунктом 1.22 статті 1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і підлягають включенню до валового доходу. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що у податкового органу були підстави для нарахування податкового зобов'язання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

З таким судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач і в порядку апеляційного оскарження подав до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказану постанову апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Окрім цього, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на ті обставини, що згідно ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу не включаються і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, отримані платником податків від інших осіб - кредиторів, а також у зв'язку з поверненням основної суми фінансових кредитів. Тобто, включення коштів, отриманих позивачем в рамках договору позики №1 від 01 січня 2009 року, до складу валового доходу і їх оподаткування податком на прибуток є неправомірним. Також позивач зазначає, що лист про надання до перевірки письмових пояснень та первинних документів був наданий відповідачем в останній день перевірки, що у свою чергу позбавило позивача можливості навести суду першої інстанції свої аргументи та доводи.

Сторони в судове засідання представників не направили, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

При цьому, від сторін відсутні клопотання про розгляд справи за участі їх представників.

У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність правової оцінки судом першої інстанції обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання договору у спірний період позивачем були отримані кошти у сумі 377 725 гривень 36 коп., а повернуто 275 200 гривень.

Проте, як зазначив суд першої інстанції, в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не було включено до валового доходу суму не поверненої фінансової допомоги і відповідно занижено валові доходи на загальну суму102 525 гривень 36 коп., у тому числі: за ІІ квартал 2009 року - на суму 70 000 гривень і за ІІІ квартал 2009 року - на суму 32 525 гривень.

У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна», зареєстрований Миколаївської районною державною адміністрацією Львівської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №14011020000000371, виданим 28 березня 2006 року та Довідкою АБ №258480 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 02 березня 2010 року.

01 січня 2009 року позивачем, як Позичальником, укладено Договір позики №1 із ОСОБА_1, як Позикодавцем, згідно умов якого позикодавець зобов'язувався надати позичальнику строкову безвідсоткову позику у розмірі 400 000 гривень на строк до 31 грудня 2011 року шляхом внесення готівки на розрахунковий банківський рахунок.

Відповідачем із 19 квітня по 12 травня 2010 року проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої 17 травня 2010 року складено акт перевірки за №460/230/34103692.

Згідно висновків перевірки, викладених у вищевказаному акті перевірки, в ході її проведення виявлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як позивачемзанижено валовий дохід на суму 102 525 гривень, у зв'язку з чим не було нараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток за 2009 рік в сумі 20 397 гривень, у тому числі: за ІІ квартал 2009 року - в сумі 7 969 гривень, за ІІІ квартал 2009 року - у сумі 12 428 гривень та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 59 064 гривні, в тому числі: за ІІ квартал 2009 року - на суму 38 125 гривень, за ІІІ квартал 2009 року - на суму 20 939 гривень.

Крім цього перевіркою встановлено, що на виконання умов договору позики позивач отримав кошти в сумі 377 725 гривень 36 коп. і за періоди, що були охоплені перевіркою, позивачем повернуто 275 200 гривень.

На підставі висновків перевірки та акта перевірки відповідачем 26 травня 2010 року було прийняте податкове повідомлення - рішення за №0000292321/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27 313 гривень, з яких: 20 397 гривень - за основним платежем та 6 916 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону до складу валового доходу включаються суми поворотної фінансової допомоги отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат, на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

В контексті положень пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» отримані позивачем згідно договору кошти є поворотною фінансовою допомогою.

Тобто позивач в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до валового доходу неповернуту фінансову допомогу в сумі 102 525 гривень 36 коп., чим занизив валові доходи на вказану суму, в тому числі: за ІІ квартал 2009 року - на суму 70 000 гривень, за ІІІ квартал 2009 року - 32 525 гривень.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та доказів, представлених сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення позивачем, виходячи з положень вищезазначених нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідачем оспорюване податкове повідомлення - рішення прийнято законно і обґрунтовано, за наявності передбачених законом підстав та у відповідності до визначеної компетенції. Тобто, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відповідність оспорюваного рішення критеріям, визначеним ст. 2 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України і, відповідно, про відсутність підстав для його скасування.

При цьому, доводи апеляційної скарги і посилання позивача на наявність певних фактичних обставин справи, які підтверджують ці доводи, не відповідають матеріалам справи і не узгоджуються із положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції у своїх висновках.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року по справі №2а - 4982/10/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер - Україна» до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі копії ухвали, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Н. Г. Левицька

Р. Б. Хобор