Постанова № 39705523, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/53/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та особи, що до неї приєдналася Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» до Управління Державної казначейської служби у Оболонському районі м. Києва, Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Управління Державної казначейської служби у Оболонському районі м. Києва, Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В свою чергу, позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти нову в цій частині, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві подало клопотання про приєднання їх до апеляційної скарги, яке колегією суддів задоволено.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник апелянта не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представник позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з березня 2008 по серпень 2009 року були подані до податкового органу податкові декларації з ПДВ з зазначеними сумами ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку в наступному розмірі: за березень 2008 року - 96 014,00 грн., за травень 2008 року - 41 736,00 грн., за червень 2008 року - 84 696,00 грн., за липень 2008 року - б 491,00 грн., за серпень 2008 року - 41 085,00 грн., за вересень 2008 року - 12 370,00 грн., за жовтень 2008 року - 136 448,00 грн., за листопад 2008 року - 46 809,00 грн., за грудень 2008 року - 91 822,00 грн., за лютий 2009 року - 202 840,00 грн., за березень 2009 року - 238 904,00 грн., за квітень 2009 року - 319 085,00 грн., за червень 2009 року - 78 898,00 грн., за липень 2009 року - 49 153,00 грн., за серпень 2009 року - 96 449,00 грн. на загальну суму 1 542 801,00 грн.

У свою чергу, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у період з лютого 2009 року по листопад 2009 року були проведені планові та позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, які виникли за рахунок від'ємного значення ПДВ в зазначений вище період, а саме: березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року, за результатами яких були складені відповідні акти перевірок № 69-23-9-30550903 від 11.02.2009 р., № 108-23-8-30550903 від 27.02.2009 р., № 109-23-8-30550903 від 27.02.2009 р., № 280-23-8-30550903 від 20.05.2009 р., № 326-23-8-30550903 від 15.06.2009 р., № 385-23-8-30550903 від 16.07.2009 р., № 580-23-8-30550903 від 12.10.2009 р., № 677-23-8-30550903 від 18.11.2009 р., якими зафіксовані порушення позивачем пп.7.4.2, пп.7.4.3, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено податковий кредит за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року та свідчить про відсутність у позивача права на отримання задекларованого ним бюджетного відшкодування в розмірі 1 542 801,00 грн.

На підставі зазначених актів Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000082308/0 від 24.02.2009 р., № 0000082308/1 від 29.04.2009р., № 0000082308/2 від 21.07.2009р., № 0000082308/3 від 30.09.2009р., № 0000842308/0 від 05.03.2009р., № 0000842308/1 від 29.04.2009р., № 0000842308/2 від 21.07.2009р., № 0000842308/3 від 30.09.2009р., № 0000852308/0 від 05.03.2009р., № 0000852308/1 від 29.04.2009р., № 0000852308/2 від 21.07.2009 р., № 0000852308/3 від 30.09.2009р., № 0001002308/0 від 26.05.2009р., № 0001002308/1 від 16.07.2009 р., № 0001002308/2 від 30.09.2009р., № 0001002308/3 від 10.12.2009р., № 0001062308/0 від 17.06.2009р., № 0001062308/1 від 20.07.2009р., № 0001062308/2 від 30.09.2009р., № 0001062308/3 від 10.12.2009р., № 0001102308/0 від 21.07.2009р., № 0001102308/1 від 27.08.2009 р., № 0001402308/0 від 13.10.2009р., № 0001402308/1 від 10.12.2009р., № 0001402308/2 від 09.03.2010р., № 0001492308/0 від 23.11.2009р., № 0001492308/1 від 23.12.2009р., № 0001492308/2 від 09.03.2009 р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 р., залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. у справі № 2а-5041/11/2670 за позовом ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082308/0 від 24.02.2009р., № 0000082308/1 від 29.04.2009р., № 0000082308/2 від 21.07.2009р., № 0000082308/3 від 30.09.2009р.; № 0000842308/0 від 05.03.2009р., № 0000842308/1 від 29.04.2009р., № 0000842308/2 від 21.07.2009р., № 0000842308/3 від 30.09.2009р.; № 0000852308/0 від 05.03.2009р., № 0000852308/1 від 29.04.2009р., № 0000852308/2 від 21.07.2009р., № 0000852308/3 від 30.09.2009р.; № 0001002308/0 від 26.05.2009р., № 0001002308/1 від 16.07.2009р., № 0001002308/2 від 30.09.2009р., № 0001002308/3 від 10.12.2009р.; № 0001062308/0 від 17.06.2009р., № 0001062308/1 від 20.07.2009р., № 0001062308/2 від 30.09.2009р., № 0001062308/3 від 10.12.2009р.; № 0001102308/0 від 21.07.2009р., № 0001102308/1 від 27.08.2009р.; № 0001402308/0 від 13.10.2009р., № 0001402308/1 від 10.12.2009р., № 0001402308/2 від 09.03.2010р.; № 0001492308/0 від 23.11.2009р., № 0001492308/1 від 23.12.2009р., № 0001492308/2 від 09.03.2010р. та зобов'язання вчинити дії, позовні вимоги були задоволені повністю, визнані протиправними та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва. Тобто, 12.03.2013 р. рішення набрало законної сили.

Таким чином, в судовому порядку були спростовані доводи податкового органу щодо завищення позивачем сум задекларованого бюджетного відшкодування за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень 2009 року в розмірі 1 542 801,00 грн. та, відповідно, підтверджена правомірність його формування.

Враховуючи зазначене, листом від 04.04.2013 р. № 82.4-13 позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за інформацією чи подавався ним до Державного казначейства України висновок із зазначенням суми ПДВ (в розмірі 1 542 801,00 грн.), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача згідно з вимогами п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р., яка набрала законної сили з моменту проголошення.

Зазначений лист отриманий Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 08.04.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте докази надання на нього відповіді відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не виконаний поскладений на нього обов'язок складання та надіслання органам державного казначейства висновку про суми відшкодування податку на додану вартість протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного судового рішення, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком виходячи з наступного.

Пунктами 5 та 7 частини 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 460/2011, передбачено, що територіальні органи Державної казначейської служби України здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У п. 5 розділу 1 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226, зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:

причини повернення коштів з бюджету;

найменування платника, ідентифікаційного коду ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності); суми платежу, що підлягає поверненню;

способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

Тобто, повернення коштів можливе за умови надання наступних документів: заяви платника, подання Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, платіжних доручень, які підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» коштів у розмірі 1 542 801 грн., оскільки для повернення бюджетних коштів існує певна процедура їх повернення, яка не була дотримана позивачем, тому його права в даному випадку не порушені.

Таким чином, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановленням нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та особи, що до неї приєдналася Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 року скасувати та постановити нову, якою в задоволені позову Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-АВІА» до Управління Державної казначейської служби у Оболонському районі м. Києва, Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст постанови виготовлений 10.07.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.