Постанова № 39705519, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5371/14 Головуючий у 1-й інстанції:Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменко В.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014 № 0003821701, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є, на його переконання, підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильність нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.02.2014 року № 241.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 гл. 4 р. ІІ ПК України, відповідно до п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішеннями №0003821701, відповідно до якого до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 124100,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішеннями податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати дане податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем в порушення вимог п. 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не було забезпечено збереження контрольних стрічок, а посилання позивача стосовно того, що він був позбавлений можливості надати податковому органу контрольні стрічки у зв'язку з їх викраденням до уваги не беруться, оскільки до органів внутрішніх справ позивач звернувся лише через два місяці.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що в перевіряємий період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_2 займався роздрібною торгівлею продуктами харчування, алкогольними та безалкогольними напоями, тютюновими виробами. Розрахунки з покупцями проводились за готівкові грошові кошти.

В період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. розрахунки зі споживачами за готівкові грошові кошти проводилися через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та приведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, що відповідає вимогам ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з Акту перевірки, за перевіряємий період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. надав на перевірку Книги обліку розрахункових операцій, які містять щоденні звіти, складені на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів відносно розрахунків за товари (послуги). Книги обліку розрахункових операцій прошнуровані і належним чином зареєстровані в ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві та мають цілісні засоби контролю, що не суперечить вимогам ст. 3 вищезазначеного Закону.

У відповідності з вимогами п. 2 та п. 5 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) із змінами та доповненнями, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №106/5297 та п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів державної податкової служби за місцем реєстрації «Звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

В ході документальної перевірки встановлено, що за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. позивач своєчасно подав до ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві «Звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», що не суперечить вимогам вищезазначених законодавчих актів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є добросовісним виконувачем обов'язків, покладених на нього податковим законодавством України.

Однак, відповідач дійшов до висновку, що позивач, в порушення вимог п. 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не забезпечив збереження контрольних стрічок.

Згідно п. 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у позивача були поважні підстави не надання податковому органу контрольних стрічок, а саме у зв'язку з тим, що їх було викрадено.

Як свідчать матеріали справи, 07.03.2014 року позивачем було видано наказ №9, яким було наказано товарознавцю провести інвентаризацію магазину по вул.. Заньковецькій, 4, під час проведення якої, позивачем було встановлено відсутність 4 картонних коробок, в яких знаходились контрольні стрічки та різні товари магазину.

У зв'язку з крадіжкою майна, позивач, 27.03.2014 року звернувся із заявою до органів внутрішніх справ. На підставі вказаної заяви, було проведено перевірку та з метою розшуку вищезазначених речей здійснено обстеження прилеглої території, проведено бесіду з громадянами, які працюють на прилеглій території. Перевіркою встановлено, що в період з 26.11.2013 року по 20.02.2014 року відбулися масові порушення громадського порядку, за час яких вчинялися різного роду кримінальні порушення, по фактам яких були відкриті кримінальні провадження, які розглядаються Генеральною прокуратурою України. Вжитими заходами розшукати втрачені речі, встановити обставини при яких вони могли зникнути не надалось можливим.

Враховуючи те, що позивач є добросовісним платником податків, який чітко виконує покладені на нього Податковим законодавством України обов'язки, та те, що магазин позивача знаходиться в центрі міста, де відбувались масові порушення громадського порядку, колегія суддів вважає причини не надання податковому органу контрольних стрічок, у зв'язку з їх викраденням, поважними, та приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0003821701 від 12.03.2014 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.03.2014 року № 0003821701.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.