Рішення № 39698978, 07.07.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/3326/13 Головуючий 1 інстанції - Колодяжна І.М.

Справа № 2020/11935/2012 Доповідач - Коростійова В.І.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Гуцал Л.В., Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом, який уточнив у листопаді 2012 року.

В обґрунтування позову посилався на те, що 27 червня 2012 року між ним і ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач взяв у нього грошові кошти у сумі 159850 гривень, що еквівалентно 20000 доларів США, які зобов`язався повернути не пізніше 15 липня 2012 року. Підписання договору позики та передача коштів у сумі 159850 грн. було здійснено в присутності свідків.

На день подання позову офіційний курс НБУ складає 7,9930 доларів США. А отже сума боргу складає 159860 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 умови договору позики не виконав, у визначений у договорі строк борг не повернув, просив стягнути з нього на його користь: борг у сумі 159860 грн.; передбачені договором позики 50% від простроченої суми - 30220,11 грн.; та 10% штрафу від простроченої суми за кожен день прострочки - 2205961 грн.

Відповідач до суду не з`явився.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 березня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5: борг у сумі 159860 грн.; 30220,11 грн. - 50 % річних від прострочення боргу; 2205961 грн. - штраф у розмірі 10% від суми боргу; 3212 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_5 у позові відмовити. При цьому посилається на: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_5 рішення суду не оскаржив, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважав її безпідставною, а рішення суду - законним і обґрунтованим.

Перевіряючи судове рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції у частині стягнення штрафу - зміні, з підстав, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що 27 червня 2012 року сторони у простій письмовій формі уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_5 у борг 159850 грн., які зобов`язався повернути в строк 15 липня 2012 року.

Згідно п.7 договору позики за прострочення виконання грошового зобов`язання ОСОБА_3 повинен сплатити ОСОБА_5 50% річних від простроченої суми, а у випадку прострочення понад 30 днів від строку, встановленого договором, ОСОБА_3 зобов`язаний сплатити ОСОБА_5 штраф у розмірі 10% від суми позики за кожен день прострочки (а.с.22-25).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 у борг 159850 грн., що підтверджується оригіналом розписки (а.с.24).

Проте у строк, визначений у договорі - до 15 листопада 2012 року борг ОСОБА_5 не повернув, про що свідчить наявність боргового документу (договору позики і розписки ОСОБА_3 про одержання 159850 грн.) у позичальника ОСОБА_5

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки ОСОБА_3 зобов`язання за договором позики не виконав, борг не повернув, суд першої інстанції підставно стягнув з нього на користь ОСОБА_5 суму боргу за офіційним курсом НБУ на час звернення з позовом до суду - 159860 грн. та передбачені п.7 договору позики 50% річних від простроченої суми, що складає 30220,11 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і про те, що відповідно до п.7 договору позики з ОСОБА_3 підлягає стягненню і неустойка у вигляді штрафу.

Проте, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо розмір стягнутої неустойки - штрафу.

За змістом ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Про застосування ч.3 ст.551 ЦК України просить і ОСОБА_3

Встановивши, що сума основного боргу складає 159860 грн., суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_3 штраф у розмірі 2205961 грн., що значно перевищує розмір збитків.

З огляду на наведене, та з урахуванням обставин справи, судова колегія, на підставі ч.3 ст.551 ЦК України вважає за необхідне зменшити розмір штрафу, стягнутого за рішенням суду першої інстанції з 2205961 грн. до суми основного боргу 159860 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що п.7 договору позики не відповідає вимогам ч.2 ст.549 ЦК України є безпідставним.

До того ж позову про визнання п.7 договору позики недійсним з тих підстав, що він не відповідає вимогам ч.2 ст.549 ЦК України ОСОБА_3 не заявляв.

Безпідставними є і посилання на те, що договір позики від 27.06.2012 року є удаваним і вчинений сторонами з метою приховання іншого правочину - сплати авансу за усним договором поставки виробничого комплексу, що складається із преса по виробництву паливних брикетів ПМ-500 та сушки.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2014 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про визнання недійсним договору позики від 27 червня 2012 року як удаваної угоди, визнання факту регулювання відносин між сторонами за правилами щодо договору підряду, визнання недійсним фактично укладеного договору підряду, витребування майна з чужого незаконного володіння - залишено без задоволення (а.с. 218-221).

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.1 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3- ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 березня 2013 року змінити.

Зменшити стягнуті за вказаним рішенням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми: штрафу -з 2205961 (двох мільйонів двохсот п'яти тисяч дев'ятсот шістдесят одної) гривні до 159860 (ста п'ятдесяти дев'яти тисяч вісімсот шістдесяти) гривень; витрат по сплаті судового збору - з 3219 (трьох тисяч двохсот дев'ятнадцяти) гривень до 469 (чотирьохсот шістдесяти дев'яти) гривень 07 копійок.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: