Ухвала суду № 39698706, 18.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2014 р. м. Київ К/9991/69562/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року

у справі № 2а-15645/10/9/0170

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000240700/0 від 01 листопада 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим від 01 листопада 2010 року № 0000240700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 148619,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Кримський ТИТАН» 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим провела позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у червні, липні 2010 року, за результатами якої був складений акт № 355/07-00/32785994 від 25 жовтня 2010 року.

За висновками акту перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на на розрахунковий рахунок у банку, на 148619,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що позивач не може претендувати на відшкодування коштів з державного бюджету у вказаній вище сумі, у зв'язку з тим, що: була встановлена розбіжність між показниками ЗАТ «Кримський ТИТАН» та показниками ТОВ «Айронкомпані» на суму податку на додану варітьсь 146925,00 грн.; встановлено укладення позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Мегатранс-Авто», оскільки зазначений контрагент не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, з огляду на що позивач неправомірно вкелючив до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 1693,58 грн. По господарських операцій із вказаним товариством.

01 листопада 2010 року СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000240700/0, яким згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила ЗАТ «Кримський ТИТАН» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2010 року на 148619,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 148619,00 грн. згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки ЗАТ «Кримський ТИТАН» правомірно включило до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду вказану суму податку на додану вартість, які були сплачені товариством в складі вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Айронкомпані» та ТОВ «Мегатранс-Авто», які, в свою чергу, задекларували податкові зобовязання по господарських операціях з позивачем, що підтверджується копіями податкових декларацій та розшифровок податкових зобовязань, з урахуванням того, що несплата податку продавцем в ланцюгу постачання (в тому числі в разі ухилення від сплати) несе негативні наслідки лише для цієї особи та при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість у сумі 148619,00 грн. при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Айронкомпані» та ТОВ «Мегатранс-Авто» податковим органом не заперечувався та підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями (арк. справи 61-75, 89).

Також, матеріали справи містять податкові декларації ТОВ «Айронкомпані» та ТОВ «Мегатранс-Авто» з податку на додану вартість за липень 2010 року з роз шифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також реєстрами виданих податкових накладних, згідно яких вказані суб'єкти господарювання задекларували податкові зобов'язання з податку на додану варітьсь за господарськими операціями з позивачем у сумах, які відповідають показникам податкового кредиту ЗАТ «Кримський ТИТАН» (арк. справи 77-81, 84-87).

Крім іншого, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що факт незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням не є підставою для визнання договору нікчемним, з урахуванням того, що матеріали справи містять повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення ТОВ «Мегатранс-Авто» за адресою, вказаною у його свідоцтві про реєстрацію платником податку на додану вартість (арк. справи 92, 83).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 148619,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відзначили, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна