Ухвала суду № 39698654, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2014 р. м. Київ К/800/12279/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової службина постановуДонецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013у справі № 2а/1270/9473/2012за позовомПриватного підприємства «Орієнс»доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової службипровизнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Орієнс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності розрахунків з бюджетом, достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності за період з 01.01.2009 по 09.04.2012, за результатами якої складено акт №362/22/32371874 від 12.04.2012;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 10.04.2012 за №169, яким було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності розрахунків з бюджетом, достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності за період з 01.01.2009 по 09.04.2012;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС щодо викладення в акті позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності розрахунків з бюджетом, достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності ПП «Орієнс» за період з 01.01.2009 по 09.04.2012 висновків про нереальність та безтоварність господарських операцій між ПП «Орієнс» та його контрагентами.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 скасовано, позов Приватного підприємства «Орієнс» задоволено частково та зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Орієнс», оформленої актом № 362/22/32371874 від 12.04.2012, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем, на виконання постанови старшого слідчого ОВС СВ ДПС в Луганській області від 10.04.2012 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Орієнс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 09.04.2012, на підставі наказу №169 від 10.04.2012 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Орієнс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 09.04.2012» проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №362/22/32371874 від 12.04.2012.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач здійснив оскаржувані дії правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в той час як позивачем не доведено обставин в обґрунтування своїх вимог.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанцій про відсутність підстав задоволення заявлених позовних вимог, проте зазначив, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи щодо внесення відповідачем до автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПС України даних, якими позивачу зменшено суму податкових зобов'язань з ПДВ на 45 309 152 грн. та зменшено суму податкового кредиту з ПДВ на 26 740 913 грн., з огляду на що скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким, частково задовольнивши позов, зобов'язав відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Орієнс», оформленої актом № 362/22/32371874 від 12.04.2012.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у випадках коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11 п.71.1 ст.78).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було надіслано, а головою ліквідаційної комісії ПП «Орієнс» Двуличанським П.М. отримано копію спірного наказу про проведення перевірки та повідомлення № 10/22 від 10.04.2012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Орієнс».

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, у даному випадку право контролюючого органу, передбачене пп.20.1.1 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, щодо проведення позапланової виїзної перевірки є реалізованим на підставі спірного наказу, який після проведення перевірки є виконаним та вичерпав свою правову дію, а отже, його скасування та визнання протиправних дій відповідача щодо проведення перевірки не може призвести до правових наслідків відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Отже, у випадку прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення саме вчинення податковим органом дій по складанню акту перевірки за результатами проведення позапланової перевірки у випадках встановлення під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків.

Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки, включення до акту перевірки певних висновків) має бути об'єктом оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та підстав для складання акту перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що викладені в акті перевірки факти та висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо вчинення ним дій та рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних порушень, допущених платником податку.

Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом за наслідками проведення перевірки позивача податкове повідомлення-рішення не приймалось. Проте, матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної перевірки податковим органом в автоматизованій системі обліку були зняті показники податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в акті перевірки, в результаті чого зменшено суму податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій по анулюванню в автоматизованій системі показників податкової звітності позивача за період з 01.01.2009 по 09.04.2012 без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акту №362/22/32371874 від 12.04.2012.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про необхідність (з посиланням на ч.2 ст.11 КАС України, для повного захисту прав та інтересів позивача) зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки приватного підприємства «Орієнс», оформленої актом № 362/22/32371874 від 12.04.2012.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення и.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.02.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний