Постанова № 39696043, 01.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2014 року №826/5820/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Калайди К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 02.12.2013 №723/26-55-22-07/38390384 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Юр-Макс», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 02.12.2013 №723/26-55-22-07/38390384 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

В судовому засіданні 21.05.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з приватним підприємством «Юр-Макс» за період з 01.05.2013 по 30.06.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» пункту 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 176 017,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 02.12.2013 №723/26-55-22-07/38390384 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 220 021,00 грн. у тому числі: 176 017,00 грн. – основний платіж, 44 004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 02.12.2013 №723/26-55-22-07/38390384 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» та приватним підприємством «Юр-Макс» за типовими договорами щодо надання рекламних послуг від 01.05.2013 №0105-13, від 01.05.2013 №0501-13, від 01.05.2013 №05/01-13.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» (рекламодавець) та приватним підприємством «Юр-Макс» (рекламіст) укладеного типові договори щодо надання рекламних послуг від 01.05.2013 №0105-13, від 01.05.2013 №0501-13, відповідно до яких рекламодавець доручає, а рекламіст зобов’язується виконати роботу з реклами Інтернет ресурсу www.guard-bezpeka.com.ua.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» (сторона 1) та приватним підприємством «Юр-Макс» (сторона 2) укладено договір про надання послуг від 01.05.2013 №05/01-13, відповідно до якого сторона 2 за дорученням сторони 1 виконує її договірні зобов’язання за договорами про надання послуг з охорони об’єктів та збереження майна й матеріальних цінностей за грошу винагороду, що визначена умовами договору.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів щодо надання рекламних послуг від 01.05.2013 №0105-13, від 01.05.2013 №0501-13; договору про надання послуг від 01.05.2013 №05/01-13, додаткових угод від 01.05.2013 №1 та 01.06.2013 №2, додатків №1 та №2 до додаткових угод; актів надання послуг за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з особових рахунків.

Суд звертає увагу, що всі наявні в матеріалах справи зазначені документи дають змогу визначити, які саме роботи були виконані, за якою ціною та між якими контрагентами.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» та приватним підприємством «Юр-Макс» вказано на акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 10.10.2013 №1246/26-59-22-01-18/36592713 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Юр-Макс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2013 по 31.08.2013».

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2013 №826/17744/13-а адміністративний позов приватного підприємства «Юр-Макс» задоволено частково та визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Юр-Макс», за результатами якої складено акт від 10 жовтня 2013 року №1246/26-59-22-01-18/36592713 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Юр-Макс» (код за ЄДРПОУ 36592713) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2013 по 31.08.2013»; зобов’язано державну податкову інспекцію у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта від 10 жовтня 2013 року №1246/26-59-22-01-18/36592713 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Юр-Макс» (код за ЄДРПОУ 36592713) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2013 р. по 31.08.2013»; зобов’язано державну податкову інспекцію у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відновити в інформаційній системі «Податковий блок» дані податкової звітності приватного підприємства «Юр-Макс».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 №826/19532/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2013 №826/17744/13-а залишено без змін.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов’язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 №826/19532/13-а набрала законної сили.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено протиправність дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Юр-Макс», за результатами якої складено акт від 10.10.2013 року №1246/26-59-22-01-18/36592713 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Юр-Макс» (код за ЄДРПОУ 36592713) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2013 по 31.08.2013», то посилання відповідача, на обґрунтування порушень позивачем приписів податкового законодавства, лише на акт від 10.10.2013 року №1246/26-59-22-01-18/36592713 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Юр-Макс»», без наведення конкретних доказів на існування таких порушень є протиправним.

Так, відповідач без дослідження руху активів в процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, без дослідження первинних документів по операціям зроблено висновки про порушення позивачем податкової дисципліни лише на підставі акта перевірки контрагента позивача.

Отже всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Так, відповідачем не надано суду доказів:

- щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» та приватним підприємством «Юр-Макс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 17.12.2013 №106426552207.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.