Ухвала суду № 39694762, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 року

справа № 804/15817/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі №804/15817/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, дій та скасовування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ТОВ «Ексімтрейд» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило, з урахуванням змінених позовних вимог, визнати протиправним наказ відповідача від 02.09.2013 року №315 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд»; визнати протиправними дії відповідача по проведенню на підставі наказу документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд» за період березень, квітень, травень, червень 2013 року; визнати протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.11,2013 року №0001232201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року позовні вимоги задоволені.

З постановою суду першої інстанції не погодилась Криворізька південної ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд не врахував того, що при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції у березні, квітні, травні, червні 2013 року по ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт у березні, квітні, травні, червні 2013 року є збиток у загальній сумі 556796,67 грн. Апелянт вважав, що реалізація ТМЦ без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля цих ТМЦ та їх подальша реалізація на експорт, згідно з договором, за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов’язана з його господарською діяльністю. Апелянт зазначив, що судом не враховано положення п.188.1 ст.188 ПК України, згідно якого поставка товарів (послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Судом не враховано, що тільки у межах господарської діяльності платника податку, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, платник податку має право на віднесення таких сум до податкового кредиту звітного періоду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що умови ініціювання проведення перевірки, передбачених податковим законодавством, податковим органом не дотримано, позивачем в межах десяти робочих днів з дня отримання запиту було надано запитувані пояснення та їх документальне підтвердження, а тому суд вважав, що наказ про проведення перевірки є протиправним. Суд першої інстанції вказав, що податковий кредит позивачем був сформований у зв’язку з придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях (постачання товарів на митній території України та вивезення товарів у режимі експорту) у межах господарської діяльності позивача, за результатами якої був отриманий та задекларований дохід. Суд вказав, що при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ по операціях з поставки товарів позивач виходив з договірних цін, які встановлені стороною контракту та відповідають рівню звичайних цін. Суд проаналізувавши господарські операції з поставки та експорту щебеню, вважав, що позивачем одержано фінансовий результат від здійснених у березні 2013 року операцій з купівлі-продажу 9368,73 грн., у квітні 2013 року – 34297,36 грн., у травні 2013 року – 537,01 грн., у червні 2013 року – 10167,90 грн., що підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, первинними документами, фінансовою і податковою звітністю та аналітичною бухгалтерською довідкою позивача. Суд першої інстанції вказав, що господарська діяльність пов'язана із підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях, у зв'язку із непередбачуваними обставинами діяльності господарства, попиту ринку тощо, збитковість господарської діяльності сама по собі не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід. Суд не погодився з донарахуванням податковим органом податкового зобов'язання з ПДВ з причин продажу щебеню позивачем за ціною, нижчою від його придбання, оскільки до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з закупівлею товару, належать рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни. Суд зазначив, що, оскільки, ПДВ згідно з нормами податкового законодавства є непрямим податком і відшкодовується підприємству, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується у складі собівартості товарів. Суд вважав, що сума витрат за операцією по придбанню позивачем (щебінь, відсів) відповідно до первинних документів, без врахування ПДВ 613193,86 грн. складає не 3679163,23 грн., як зазначає відповідач, а 3016969,36 грн., господарську операцію збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить 3071340,36 грн. - 3016969,36 грн. = 54371 грн.

Матеріалами справи встановлено, що з 03.09.2013 року по 09.09.2013 року Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ексімтрейд» з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за березень, квітень, травень, червень 2013 року, за результатами якої 16.09.2013 року було складено акт №166/22.01/25004967. Згідно висновків ТОВ «Ексімтрейд» порушило пп.14.1.179, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, з урахуванням норм пп.14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ за березень 2013 року на суму 91126 грн., за квітень 2013 року на суму 276115,30 грн., за травень 2013 року на суму 66299,40 грн., за червень 2013 року на суму 179653,16 грн. На підставі акту перевірки Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області 04.11.2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0001232201, яким ТОВ «Ексімтрейд» було збільшено розмір грошового зобов’язання за платежем: ПДВ на загальну суму 919789,50 грн., у тому числі за основним платежем – 613193 грн., штрафні (фінансові) санкції – 306596,50 грн.

Встановлено, що проведенню перевірки передувало прийняття відповідачем наказу від 02.09.2013 року №315 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд», який оскаржується.

Встановлено, що відповідач направляв запити від 12.06.13 року №12611/10/15-2, від 13.06.13 року №12827/10/15-2, від 27.08.13 року №3722/10/15.1-10, від 27.08.13 року №3723/10/15.1-10 «Про надання документів та письмових пояснень». ТОВ «Ексімтрейд» в межах десяти робочих днів з дня отримання запиту було надано запитуванні відповідачем пояснення та їх документальні підтвердження.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.73.3 ст.73 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в разі, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз. 1 п.п. 73.1 ПК України).

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятого податковим органом наказу про проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Ексімтрейд» задекларовано у деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2013 року експортні операції. У акті перевірки № 166/22.01/25004967 від 16.09.2013 року податковий орган вказав, що загальна сума реалізації товару по усім іноземним контрагентам за період, що перевірявся складає 3122366,56 грн., в ому числі, у березні 2013 року - 465673 грн., у квітні 2013 року на суму 1414544 грн., у травні 2013 року на суму 333512 грн., у червні 2013 року на суму 908 503 грн. Сума придбання товару, який в подальшому були реалізований на експорт у березні, квітні, травні, червні 2013 року склала 3679163,23 грн., в тому числі по періодам: березень 2013 року - 546756 грн., квітень 2013 року - 1656691,80 грн., травень 2013 року - 397796,45 грн., червень 2013 року - 1077918,98 грн. При порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції у березні, квітні, травні, червні 2013 року по вищезазначеним ВМД і з сукупною сумою вартості (з ВМД), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт у березні, квітні, травні, червні 2013 року, на думку податкового органу, є збитковим на загальній сумі 556796,67 грн.

Встановлено, що ТОВ «Ексімтрейд» (покупець) уклало договір від 24.11.2008 №24/11-08 з ТОВ «Бантишівський щебінь» (постачальник), згідно якого останній поставляв щебінь, відсів.

Позивачем було у березні 2013 року отримано щебінь, відсів на загальну суму 504977,50 грн. (без ПДВ) для подальшого продажу. ПДВ з зазначеної суми складає 100995 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, оплатою за придбаний товар(банківські виписки). ТОВ «Ексімтрейд» у березні 2013 року сформував податковий кредит у розмірі 100995,50грн.

ТОВ «Ексімтрейд» у цьому ж періоді був експортований товар на загальну суму 514346,23 грн., що підтверджується договором поставки від 25.02.2013 року №25/02-13 між позивачем та ТОВ «Славянський граніт» (специфікаціями, рахунками-фактурами; ВМД; накладними; податковими накладними); контрактом від 05.03.2013 року №05/03-13, укладеним між позивачем та ТОВ «НеКо-Трейд» (специфікаціями; рахунками-фактурами; ВМД; накладними; податковими накладними); контрактом від 12.03.2013 року №03-12, укладеним між позивачем та ТОВ «Дорстройпоставка» (специфікаціями, рахунками-фактурами; ВМД, накладними; податковими накладними).

У квітні 2013 року у рамках договору від 24.11.2008 року №24/11-08 з ТОВ «Бантишівський щебінь» ТОВ «Ексімтрейд» отримало щебінь на загальну суму 1376584 грн. (без ПДВ) для подальшого продажу, ПДВ з зазначеної суми складає 275316,80грн., що підтверджується видатковими накладними. Податковий кредит позивачем був у встановленому порядку задекларований.

Придбаний ТОВ «Ексімтрейд» у квітні 2013 року щебінь у цьому ж періоді був експортований на загальну суму 1410881,36 грн., що підтверджується: договором поставки від 25.02.2013 року №25/02-13, укладеним між позивачем і ТОВ «Славянський граніт» (специфікаціями; рахунками-фактурами; ВМД; накладними; податковими накладними); контрактом від 05.03.2013 року №05/03-13, укладеним між позивачем та ТОВ «НеКо-Трейд» (специфікаціями; рахунками-фактурами; ВМД; накладними; податковими накладними) контрактом від 12.03.2012 року №03-12, укладеним між позивачем та ТОВ «Дорстройпоставка» (специфікацією; рахунком-фактурою; ВМД; накладною; податковою накладною); контракт від 27.12.2011 року №19/12-11, (ТОВ «БЕСТ») - специфікація від 18.04.13 №4; рахунок-фактура від 25.04.2013 року №25/04.13.1; ВМД; накладною; податковою накладною). Позивачем був сформований та задекларований податковий кредит.

У травні 2013 року ТОВ «Ексімтрейд» в рамках договору від 24.11.2008 року №24/11-08, укладеного між ТОВ «Бантишівський щебінь» отримано щебінь на загальну суму 412613,86 грн. (без ПДВ) для подальшого продажу. ПДВ з зазначеної суми складає 82522,77грн., що підтверджується видатковими накладними. Позивач сформував податковий кредит та задекларував.

У цьому періоді ТОВ «Ексімтрейд» придбаний щебінь був експортований на загальну суму 413150,87грн., що підтверджується договором поставки від 25.02.2013 року №25/02-13, укладеним позивачем та ТОВ «Славянський граніт» (специфікація; рахунок-фактура; ВМД; накладна; податкова накладна); контрактом від 05.03.2013 року №05/03-13, укладеним між позивачем і ТОВ «НеКо-Трейд» (специфікаціями; рахунками-фактурами; ВМД; накладними; податковими накладними); контрактом від 27.12.2011 року №27/12-11, укладеним між ТОВ позивачем і ТОВ «БЕСТ» (специфікацією; рахунком-фактурою; ВМД; накладною; податковою накладною).

У червні 2013 року ТОВ «Ексімтрейд» в рамках договору від 24.11.2008 року №24/11-08, укладеного між ТОВ «Бантишівський щебінь» отримано щебінь на загальну суму 722794 грн. (без ПДВ) для подальшого продажу. ПДВ з зазначеної суми складає 144558,80 грн., що підтверджується видатковими накладними. Позивач задекларував податковий кредит.

Придбаний ТОВ «Ексімтрейд» у червні 2013 року щебінь на загальну суму 722794 грн., у цьому ж періоді був експортований на загальну суму 732961,90грн., що підтверджується наступними документами: контрактом від 05.03.2013 року №05/03-13, укладеним між позивачем і ТОВ «НеКо-Трейд» (специфікацією; рахунком-фактурою; ВМД; накладною; податковою накладною); контрактом від 27.12.2011 року №27/12-11, укладеним між ТОВ позивачем і ТОВ «БЕСТ» ( специфікаціями; рахунками-фактурами; ВМД; накладними; податковими накладними); контрактом від 01.06.2012 року №06-12, укладеним між позивачем і ТОВ «Ексімтрейд-Бєлгород» (специфікацією; рахунком-фактурою; ВМД; накладною; податковою).

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Ексімтрейд» задекларувало у відповідних періодах податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Бантишівський щебінь» згідно договору від 24.11.2008 року №24/11-08.

Відповідно до п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.14.1.178, 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України ПДВ є непрямим податком. Собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг є витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарська діяльність ТОВ «»Ексімтрейд» з придбання щебеню на території України та його реалізація відповідно до пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПК України на експорт за 0% ставкою, є господарськими операціями з одержанням фінансового результату (доходу).

Згідно п.10 ПБУ-16 (наказ Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року) собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (ПБО-9). Відповідно п.9 ПБО-9 (наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 року) до фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату відносяться: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Оскільки, ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів. Отже, розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, ПДВ із цих витрат не враховується, тому, сума витрат за операцією по придбанню позивачем (щебінь, відсів) відповідно до первинних документів, без врахування ПДВ 613193,86 грн. складає не 3679163,23 грн., як зазначає відповідач, а 3016969,36 грн., отже фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить 3 071340,36 грн. - 3016969,36 грн. = 54371 грн.

Колегія суддів, вирішуючи спір по суті, виходить з положень ст.42 ГК України, згідно якого діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних в соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податковим органом, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірність свого рішення, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін. як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі №804/15817/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук