Ухвала суду № 39692317, 01.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р.Справа № 816/1268/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. по справі № 816/1268/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

03.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Мілк" (далі-позивач) звернулося до суд з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000432205/791 від 05.12.2013 року,що було прийняте на підставі акту перевірки № 4808/16-03-22-05-11/31847512 від 21.11.2013 року частково, на суму 3210,96 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000432205/791 від 05.12.2013 року в частині 2568,77грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуване рішення та прийняти нове рішення,яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 03.10.2010 року по 08.11.2013 року, яка оформлена актом від 21.11.2013 року №4808/16-03-22-05-11/31847512.

Порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року виявлено під час перевірки по сплаті за контрактом від 14.10.2010 року № 61/10 по якому - оплата надійшла в встановлені строки розрахунків в частині 300 000,00 руб. РФ/74 820,00 грн. простроченням законодавчо встановленого терміну на 5 днів та в частині 341 250,00 руб. РФ/84868,88 грн. з простроченням законодавчо встановленого терміну на 8 днів; - ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні імпортного контракту № 78 від 03 жовтня 2010 року з "Termofin GmbH" Німеччина - здійснено несвоєчасну поставку продукції на суму 21 000,00 євро з простроченням законодавчо встановленого терміну на 6 днів.

На основі відповідного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2013 року № 0000432205/791 та нарахована пеня за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 7135,69 грн.

Задовольняючи частково заявлені вимоги, суд першої інстанції керувався Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та дійшов до висновку про прострочення позивачем з врахуванням дати подачі позову до суду на один день.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно ч.ч.2, 3 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та ОСОБА_1 (далі - нерезидент) укладений експортний контракт №61/10 від 14.10. 2010 року на продаж обладнання для харчової промисловості,загальною вартістю товарів 1000000,00 руб. РФ терміном дії договору до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов контракту позивач відвантажив товар та надав послуг на загальну суму 11 961 167,00 руб РФ./ 3 119 780,92 грн., згідно наступних вантажно-митних декларацій:

- № 13014 від 09 листопада 2010 року на суму 117 600,02 руб. РФ або 30 224,38 грн. з граничним терміном надходження оплати - 08 травня 2011 року;

- № 3970 від 28 березня 2011 року на суму 2 172 792,00 руб. РФ або 612 792,53 грн. з граничним терміном надходження оплати - 24 вересня 2011 року;

- № 9983 від 21 липня 2011 року на суму 110 800,00 руб. РФ або 31 490,47 грн. з граничним терміном надходження оплати - 17 січня 2012 року;

- № 13844 від 12 жовтня 2011 року на суму 353 200,01 руб. РФ або 89 603,31 грн. з граничним терміном надходження оплати - 09 квітня 2012 року;

- № 10446 від 03 вересня 2012 року на суму 1 307 539,99 руб. РФ або 320 909,54 грн. з граничним терміном надходження оплати - 02 березня 2013 року;

- № 2472 від 01 березня 2013 року на суму 5 821 250,00 руб. РФ або 1 524 934,65 грн. з граничним терміном надходження оплати - 30 травня 2013 року;

-№ 9894 від 12 серпня 2013 року на суму 55 800,00 руб. РФ або 13572,79 грн. з граничним терміном надходження оплати - 10 листопада 2013року;

- акт виконаних робіт № 09/09-13 від 09 вересня 2013 року на суму 421 000,00 руб. РФ або 100 648,47 грн. з граничним терміном надходження оплати за надані послуги - 08 грудня 2013 року;

- № 14092 від 06 листопада 2013 року на суму 1 601 185,00 руб. РФ або 395 604,78 грн. з граничним терміном надходження оплати - 04 лютого 2014 року (а.с. 12-14).

Нерезидент здійснив оплату в загальній сумі 4 061 932,00 руб. РФ. /1 068 015,00 грн. на р/р № 2600405000 в АКБ "Індустріалбанк" (МФО 313849) на користь позивача згідно наступних платіжних документів:

- від 28. 10.2010 року на суму 117 600,00 руб. РФ або 30 437,23 грн.;

- від 25.11. 2010 року на суму 1 350 000,00 руб. РФ або 342 481,50 грн.;

- від 25.03. 2011 року на суму 670 000,00 руб. РФ або 187 727,30 грн.;

- від 04.04.2011 року на суму 152 792,00 руб. РФ або 42 871,91 грн.;

- від 20.07.2011 року на суму 110 800,00 руб. РФ або 31 374,13 грн.;

- від 24.10.2011 року на суму 353 200,00 руб. РФ або 89 896,46 грн.;

- від 04.04.2012 року на суму 630 000,00 руб. РФ або 171 788,40 грн.;

- від 27.08.2012 року на суму 577 540,00 руб. РФ або 145 701,79 грн.;

- від 30.11.2012 року на суму 100 000,00 руб. РФ або 25 737,00 грн.;

- від 30.11.2012 року на суму 2 450 000,00 руб. РФ або 630 556,50 грн.;

- від 27.11.2013 року на суму 2 730 000,00 руб. РФ або 713 349,00 грн.

Станом на 31.05.2013 року встановлена прострочена дебіторська заборгованість по експортному контракту № 61/10 від 14 жовтня 2010 року з нерезидентом в сумі 641 250,00 руб. РФ (а.с.9).

Матеріли справи також містять докази направлення позивачем від 01.06.2013 року до арбітражного суду Брянської області Російської Федерації позову до нерезидента про стягнення простроченої заборгованості за контрактом №61/10 від 14.10.2010 року тоді як останній день оплати за відповідним контрактом 30.05.2013 року,а 31.05.2013 року день виникнення права на звернення до суду з вимогою сплати заборгованості (а.с.-23,59).

Ухвалою Арбітражного суду Брянської області Російської Федерації від 03.09.2013 року задоволено клопотання позивача про відмову від позову в повному обсязі.

Колегія суддів зауважує,що у зв'язку з вищевказаним суд першої інстанції правомірно задовольнив лише частину позовних вимог,скасувавши податкове повідомлення-рішення в частині 2568,77грн., оскільки позивачем пропущено один день для звернення до суду за який була нарахована пеня в розмірі 642,19 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача з приводу прострочення законодавчо встановлених термінів розрахунків суми 300000 рос.руб/74820 грн. від 04.06.2013 року,колегія суддів вважає хибними, оскільки позивачем ця частина податкового-повідомлення рішення № 0000432205/791 від 05.12.2013 року не оскаржується.

За наведених обставин,колегія суддів дійшла до висновку,що постанова суду першої не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Колегія суддів вважає,що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства.

Згідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а постанову суду-без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. по справі № 816/1268/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.