Постанова № 39692318, 03.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 583/1659/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2014р. по справі № 583/1659/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі Сумської області

про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку після смерті годувальника, яка настала з причин хвороби, пов'язаної з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС,

ВСТАНОВИЛА:

06.05.2011 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (далі-відповідач) про визнання дій протиправними про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку,як вдові військовослужбовця,смерть якого настала у зв'язку з хворобою пов'язаною з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС; зобов'язанням призначення пенсії із зниженням пенсійного віку,як вдові військовослужбовця,смерть якого настала у зв'язку з хворобою пов'язаною з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС згідно ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 17.03.2014 року.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2014 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку,як вдові військовослужбовця,смерть якого настала у зв'язку з хворобою пов'язаною з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію із зниженням пенсійного віку,як вдові військовослужбовця,смерть якого настала у зв'язку з хворобою пов'язаною з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС згідно ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 17.03.2014 року.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову,якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

За життя ОСОБА_2 мав статус інваліда I групи та перебував на обліку у відповідача.

Смерть ОСОБА_2 настала у зв'язку з хворобою пов'язаною з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

17.03.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

28.03.2014 року листом відповідача відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зниження віку з підстав передбачених п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з приписів Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців , працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають(перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань).

Згідно ст. 16 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію:чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років;жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Частина 9 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" говорить щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців,осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ,які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання,пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право напризначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Підставою для відмови позивачу у задоволенні призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку зазначено не поширення на дані правовідносини п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", оскільки померлий чоловік був призваний на військові збори як військовозобов'язаний для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Матеріали справи свідчать про те що чоловік позивача отримав статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС саме у зв'язку з виконанням свого обов'язку як військовозобов'язаний призваний на військові збори.

Колегія суддів ,після аналізу викладених вище норм дійшла до висновку про помилковість висновків відповідача про нерозповсюдження до даного спору п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії відповідача оскільки відповідно до ст.11 КАС України,відмова відповідача оформлена рішенням від 28.03.2014 року № 3497/05-12.

Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Колегія суддів зважаючи на зазначене вважає,що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови,якою позов задовольнити частково з визнанням рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі від 28.03.2014 року № 3497/05-12 про відмову у призначенні пенсії протиправним. В іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно ч.1 cт. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198,ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі Сумської області задовольнити частково.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2014р. по справі № 583/1659/14-а скасувати в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирці та Охтирському районі протиправними.

В цій частині прийняти нову постанову,якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі від 28.03.2014 року № 3497/05-12 про відмову у призначенні пенсії.

В іншій частині постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2014 року по справі № 583/1659/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.