Ухвала суду № 39682978, 10.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

10 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/847/14

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Запорожана Д.В.при секретарі -Синявській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 12.02.2014 року №504000003/2014/00010/1, визнання нечинною та скасування картки відмови від 12.02.2014 року №504010000/2014/00002,

встановила:

Позивач - ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Міндоходів в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Міндоходів від 12.02.2014 року №504000003/2014/000010/1, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.02.2014 року №504010000/2014/00002.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним рішенням та карткою відмови, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а дії відповідача по коригуванню митної вартості товару такими, що порушують права та законні інтереси позивача..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Миколаївький глиноземний завод» було задоволено. Було визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці Міндоходів від 12.02.2014 року №504000003/2014/000010/1. Було визнано нечинною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2014/00002 від 12.02.2014 року.

В апеляційній скарзі Миколаївської митниці Міндоходів, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що 01.04.2013 року між позивачем та ВАТ «Єдіная торговая компанія» РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M, в межах якого з урахуванням Додатку (Специфікації №12) від 22.01.2014 року, відповідно до якого ВАТ «Єдіная торговая компанія» зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в обсязі 5917,0т. за ціною 240,00 доларів США за тонну на загальну суму 1420080,00 доларів США.

З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 12.02.2014 року було подано митну декларацію №504010000/2014/000311 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю. Митницею під час митного оформлення було скориговано митну вартість товару, а саме визначено нову митну вартість товару та оформлено рішення від 12.02.2014 року №504000003/2014/000010/1 про коригування митної вартості товарів, яким було визначено митну вартість задекларованого позивачем товару (гідроксиду натрію), вагою 197,428 т за ціною 364,00 доларів США за тонну на загальну суму 71863,79 доларів США (а.с. 12). На підставі зазначеного рішення, митницею було оформлено картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів чи транспортних засобів через митний кордон України.

Листом від 12.02.2014 року №6951 митний орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів, а саме:

1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; щодо формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 доларів США;

2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

На вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №579 від 11.02.2014 року на суму 47382,72 доларів США; біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №12 від 03.01.2014 року, 10.01.2014 року, 17.01.2014 року; копію митної декларації країни відправлення №10311090/040214/0000607 від 04.02.2014 року.

Крім того, позивач повідомив відповідача, що інших витребуваних документів, зазначених в запиті немає в наявності, зокрема: товар - сода каустична, що є предметом Контракту, не страхувався; інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з Контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається - не укладалось, в зв'язку з чим зазначені документи не можуть бути надані.

Таким чином, позивач усунув зауваження та недоліки, які на думку відповідача мали місце, та надав всі наявні документи.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.02.2014 року №504000003/2014/000010/1 відповідачем було зазначено, що «Метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи позивачем не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару), декларантом не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості. У зв'язку з відсутністю цінової інформації щодо ідентичних товарів не застосовується».

Проте, з матеріалів справи, вбачається, що 11.11.2013р. за вих. №504/101-10 позивач звернувся до ВАТ «ЄТК» з проханням направити належним чином оформлені копії договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаний з контрактом № RF/RD/79-13/11-M від 01.04.2013 року, рахунки щодо здійснення розрахунків з третіми особами, страхові документи на відвантажену товару, а також документи, які містять відомості щодо вартості товару.

Листом №240/5262 від 14.1012013 року контрагент позивача зазначив, що надати вищевказані документи не є можливим, оскільки вони містять комерційну таємницю, яка не підлягає розголошенню. Також в листі зазначено, що страхові документи на відвантажений товар неможливо надати, оскільки страхування вантажу не є обов'язковим при поставки товару на умовах CPT (Incoterms 2010).

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що Миколаївська митниця Міндоходів, як суб'єкт владних повноважень, належним чином не довів правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товару від 12.02.2014 року №504000003/2014/00010/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2014/00002 від 12.02.2014 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

За приписами ст. 52 вищезазначеного Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.

Частиною першою ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Колегією суддів встановлено, що на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №579 від 11.02.2014 року на суму 47382,72 доларів США; біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №12 від 03.01.2014 року, 10.01.2014 року, 17.01.2014 року; копію митної декларації країни відправлення №10311090/040214/0000607 від 04.02.2014 року.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті 264).

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами частин 2 - 5 ст.57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.. 59 та 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Проте, на думку колегії суддів, позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи.

Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, митниця послалася на те, що декларантом не були надані відомості щодо страхування вантажу. Проте, при цьому митниця не зазначає, яким чином такі обставини впливають на митну ціну товару.

На думку колегії суддів сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що надані для митного оформлення документи не містять розбіжності, а їх данні піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару.

вартості.

Такої ж позиції у своїй практиці дотримується й Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях, а саме у постанові від 19 березня 2014 року по справі №К/800/46496/13, ухвалі від 03 квітня 2014 року по справі №К/800/1099/14, ухвалі від 15 квітня 2014 року по справі №К/800/66284/13.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 12.02.2014 року №504000003/2014/00010/1, визнання нечинною та скасування картки відмови від 12.02.2014 року №504010000/2014/00002 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан