Ухвала суду № 39676457, 26.06.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/7406/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Трегубенко Л.О.

Доповідач Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Кабанченко О.А., Іванченко М.М.

при секретарі Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк» (код ЄДРПОУ 14360920) за кредитним договором № 906-014/05Р від 01.07.2005 року заборгованість за кредитом у сумі 21514 євро, що еквівалентно сумі 224 942 грн. 70 коп.: за відсотками за користування грошовими коштами - у сумі 12187 євро 20 євроцентів, що еквівалентно сумі 127 425 грн. 01 коп.; нарахованої пені за прострочення погашення кредиту - 175 євро 81 євроцентів, що еквівалентно сумі 1838 грн. 21 коп.; та пені за прострочення сплати відсотків - 212 євро 84 євроцентів, що еквівалентно сумі 2225 грн. 38 коп., всього суму 34089 євро 85 євроцентів (тридцять чотири тисячі вісімдесят дев'ять євро 85 євроцентів), що еквівалентно сумі 356 431 грн. 30 коп. (триста п'ятдесят шість тисяч чотириста тридцять одну грн. 30 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк» (код ЄДРПОУ 14360920) витрати по сплаті судового збору в сумі 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одну)грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.07.2005 року АКБ «Правекс-банк», правонаступником якого є позивач, уклав з відповідачем ОСОБА_1, кредитний договір № 906-014/05Р, відповідно до якого надав кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 57000 євро на строк до 01.07.2014 року під 13,5% річних на споживчі цілі, виконавши взяті на себе зобов»язання за договором у повному обсязі. ( а. с. 4-8).

Відповідно до п. п.4.1, 4.2 договору погашення кредиту мало здійснюватись рівними частинами в сумі 528 євро щомісяця, до 10-го числа наступного місяця, сплата процентів за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в момент повернення кредиту, вказаний в п. 1.2 цього договору.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, починаючи з 2008 року та не в повній сумі погашала кредит та нараховані проценти.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом чи сплати процентів за користування грошовими коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.

Відповідачка вимогу позивача від 31.01.2012 року про усунення порушень не виконала, прострочену заборгованість за кредитним договором не погасила.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 7.1.8 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості в повному обсязі за рахунок переданого в іпотеку майна або звернути стягнення на грошові кошти та майно, яке належить позичальнику.

Станом на 17.12.2012 року заборгованість відповідача за основним боргом складає: за кредитом за період часу з 01.02.2011 року по 30.11.2012 року - суму 21514 євро, що за офіційним курсом НБУ ( на дату розрахунку) еквівалентно сумі 224950 грн. 38 коп., за процентами - суму 12187 євро 20 євроцентів, що еквівалентно сумі 127429 грн. 36 коп., нарахована пеня за прострочення сплати кредиту з 11.03.2011 року по 20.05.2012 року в сумі 2036 євро, що еквівалентно сумі 21288 грн. 42 коп. та пеня за прострочення сплати процентів за період з 01.10.2008 року по 20.05.2012 року- в сумі 5881 євро, що еквівалентно сумі 61491 грн. 73 коп., всього загальна заборгованість за кредитним договором складає суму 41618 євро 20 євроцентів, що еквівалентно сумі 435159 грн. 90 коп. ( а. с. 20).

Судом вірно не взято до уваги твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях, і підтримані її представником у судовому засіданні суду першої інстанції, в частині того, що кредитний договір не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, приписам Закону України «Про захист прав споживачів», не містить умов, які б регулювали відповідальність банку, укладений на вкрай невигідних для неї умовах, з використанням іноземної валюти за відсутності ліцензії Національного банку України, оскільки ні цей договір у цілому, ні жодна з його умов не оспорені в установленому законом порядку, крім того до матеріалів справи долучені копії банківської ліцензії та додатків до неї, які надавали право на здійснення операцій з іноземною валютою. ( а. с. 29-32).

Крім цього, правових підстав для відмови у позові в зв'язку з тим, що фінансове становище відповідача, починаючи з 2008 року не давало змоги належно сплачувати кредит і відсотки в умовах світової економічної кризи, у зв'язку з значним зростом курсу долара по відношенню до української гривни не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. ч. 1,2 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Представник відповідачки подав заяву про застосування до пені, нарахованої, починаючи з 2008 року, строку давності відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 ЦК України - у один рік, і наслідків спливу позовної давності, передбачених п. 4 ст. 267 цього Кодексу.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 31 постанови від 30.03.2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснив, що ураховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Відтак, позовні вимоги позивача у частині стягнення пені, з урахуванням строку давності, та звернення до суду 30.04.2013 року, підлягають задоволенню за період з 30.04.2012 року по 20.05.2012 року за прострочення сплати кредиту в сумі 175 євро 81 євроцентів, що еквівалентно сумі 1838 грн.20 коп., та процентів - у сумі 212 євро 84 євроценти, що еквівалентно сумі 2225 грн. 38 коп., всього у сумі 388 євро 65 євроцентів, що еквівалентно сумі 4063 грн. 59 коп.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, погоджується з висновком суду, що позовні вимоги доведені і підлягають задоволенню частково, у частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 21514 євро, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно сумі 224 942 грн. 70 коп.; за відсотками за користування грошовими коштами - 12187 євро 20 євроцентів, що еквівалентно сумі 127 425 грн. 01 коп.; нарахованої за період з 30.04.2012 р. по 20.05.2012 р. пені за прострочення погашення кредиту - 175 євро 81 євроцентів, що еквівалентно сумі 1838 грн. 21 коп., та пені за прострочення сплати відсотків - 212 євро 84 євроцентів, що еквівалентно сумі 2225 грн. 38 коп., всього у сумі 34089 євро 85 євроцентів, що еквівалентно сумі 356 431 грн. 30 коп., у стягненні решти пені вірно відмовлено.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтвердив суду, що судом першої інстанції вірно враховано позовну давність, однак просить відмовити в позові з підстав несправедливих умов договору щодо обов'язків відповідача.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані твердження, оскільки вказані доводи були предметом розгляду суду першої інстанції, висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді: