Постанова № 39666177, 08.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 135500/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА :

ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" 07.07. 2011року звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області про скасування постанови від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій в розмірі 22038,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням додаткових пояснень, покликається на те, що внаслідок проведення Державними інспекторами з енергозбереження планової перевірки ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" з питань щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів складено акт від 30.05.2011 року № 15-13/31, яким встановлено факт нераціонального використання позивачем електроенергії. На підставі акту винесено припис та постанову про застосування економічних санкцій. До позивача застосовано економічні санкції у вигляді підвищеної плати за перевитрату електроенергії в розмірі 22038,64 грн. Позивач не погоджується із розрахунком обсягу перевитрат електричної енергії, який було складено відповідно до Методики визначення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів", що затв. Наказом НАЕР № 89 від 13.12.2006 року, оскільки такий не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Позивач не оскаржує встановлені перевіркою порушення, однак, зазначає, що при розрахунку обсягів неефективного використання ПЕР, необґрунтовано застосовано Методику, яка не затверджена у встановленому порядку Міністерством юстиції, тому є такою, що не може застосовуватися при проведенні розрахунків. Вважає, що відповідач не має права користуватися даною Методикою при проведенні розрахунків. Зазначає, що у законодавстві немає визначення терміну "нормативно-технічний акт", а Методика за своєю суттю та нормативним (загальнообов'язковим) характером, повинна бути віднесена до категорії "нормативно-правових актів". Судження представника відповідача про не правовий характер Методики вважає безпідставним. Зазначає, що нормативно-технічний акт не регулює суспільні відносини, але факт його порушення знаходиться у сфері суспільних відносин, що регулюються правом. Просить суд скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року в позові Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області про скасування постанови - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивач не погоджується із розрахунком обсягу перевитрат електричної енергії, який було складено відповідно до Методики визначення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів", що затв. Наказом НАЕР № 89 від 13.12.2006 року, оскільки такий не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Позивач не оскаржує встановлені перевіркою порушення, однак, зазначає, що при розрахунку обсягів неефективного використання ПЕР, необґрунтовано застосовано Методику, яка не затверджена у встановленому порядку Міністерством юстиції, тому є такою, що не може застосовуватися при проведенні розрахунків. Вважає, що відповідач не має права користуватися даною Методикою при проведенні розрахунків. Зазначає, що у законодавстві немає визначення терміну "нормативно-технічний акт", а Методика, за своєю суттю та нормативним (загальнообов'язковим) характером, повинна бути віднесена до категорії "нормативно-правових актів".

В процесі апеляційного розгляду Державна інспекція з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області звернулась до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області, яке реорганізовано у Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Враховуючи надані докази реорганізації первинного позивача та положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В процесі апеляційного розгляду Державне підприємство "Львівський бронетанковий ремонтний завод" звернулась до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод", яке реорганізовано у Державне підприємства "Львівський бронетанковий завод".

Враховуючи надані докази реорганізації первинного позивача та положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 16.11.2001 року № 33-32-1894, державній реєстрації у Мінюсті підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики "Про затвердження Методичних рекомендацій з підготовки та оформлення проектів законів України, нормативно-правових актів Президента України, КМ України та наказів Мінпаливенерго" від 20.04.2010 № 153, нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий або затверджений уповноваженим на це суб'єктом нормо творення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права.

Згідно п. 1.3 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу" від 13.01.2010 № 12, нормативно-технічні документи - міжнародні, державні, галузеві, міжгалузеві нормативи та стандарти.

Методика визначення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів", що затв. наказом № 113 від 26.10.2001 року, хоча і затверджена уповноваженим на це суб'єктом нормо творення - Державним комітетом України з енергозбереження, однак, не містить норм права, а отже, не є нормативно-правовим актом, носить нормативно-технічний характер, оскільки встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію, а тому, відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про держави) реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затв. постановою КМУ від 28.12.1992 року № 731. не підлягає державній реєстрації у Мінюсті України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Львівський бронетанковий завод", ідентифікаційний код 07985602, зареєстроване 29.11.1996 року, місцезнаходження 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73. 30.05.2011 року за наслідками проведеної Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів було складено акт № 15-13/3, яким зафіксовано порушення ДП "Львівський бронетанковий завод", зокрема, Правил користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року в ред. постанови № 910 від 17.10.2005 року, зареєстрованої в Мін'юсті за № 1399/11679 від 18.11.2005 року. До акту додано розрахунок обсягів нераціонального використання ПЕР в розмірі 13901 кВт. год. Вказаний розрахунок складений на підставі Методики визначення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів. затв. наказом Держкоменергозбереження № 113 від 26.10.2001 року та № 123 від 27.11.2001 року.

На підставі акту, 30.05.2011 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області винесено припис, яким позивача зобов'язано виконати ряд заходів для забезпечення економії електроенергії та природного газу.

Крім того, 30.05.2011 року Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України було винесено постанову № 15-13/08 про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів), якою до позивача застосовано економічні санкції в розмірі 22038,64 грн.

Суд зазначає, що сторонами підстави та порядок проведення перевірки 30.05.2011 року, а також суть встановленого порушення не оспорюються, а відтак, в силу приписів ч. 3 ст. 72 КАС України, такі не потребують доказування, оскільки визнаються сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як випливає з суті наданих суду пояснень, предметом спору є необґрунтоване застосування відповідачем при проведенні розрахунків економічних санкції Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, оскільки така не пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України, нормативно-правові акти КМ України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Методика має правовий характер, є нормативно-правовим актом. Вона регулює порядок визначення обсягів неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, є тим правовим механізмом, який встановлює факт неефективного використання суб'єктом паливно-енергетичних ресурсів. Факт неефективного використання має юридичне значення, є підставою настання правових наслідків (стягнення економічних санкцій). Стосовно відповідача, то Методика застосовується ним для визначення обсягів неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Вона поширюється на усіх споживачів паливно-енергетичних ресурсів. Внаслідок застосування Методики відповідачем, позивач став суб'єктом матеріальної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що Методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затверджена наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 № 89, скасована відповідно до наказу Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 03.02.2010 № 13, а тому підстав для прийняття постанови від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій в розмірі 22038,64 грн. згідно вищезазначеної Методики не було.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року у справі № 2а-7573/11/1370 - скасувати та прийняти нову, якою позов Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" - задовольнити.

Скасувати постанову Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області (Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій в розмірі 22038,64 грн.

Постановила може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О. М. Гінда

В.Я. Качмар