Ухвала суду № 39663671, 01.07.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" липня 2014 р. Справа № 918/44/14

Суддя Романюк Р.В. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Приватного підприємства "Екохім"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 1 648 054 грн. 93 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про стягнення 1 648 054 грн. 93 коп. боргу.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову згідно якої просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу.

У відповідності до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 статті 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р., № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (надалі - Постанова), забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Пунктом 3 Постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У поданій заяві, позивач не навів та не надав жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Саме лише посилання в заяві на погіршення фінансового стану відповідача та потенційну можливість ухилення останнього від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем не подано доказів які б могли свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду та не навів беззаперечних доказів того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а тому керуючись ст.ст. 66, 67 та ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя Романюк Р.В.