Рішення № 39663604, 01.07.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 918/44/14

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Приватного підприємства "Екохім"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 1 648 054 грн. 93 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Ригун А.М.

від відповідача: Оводюк О.С.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Екохім" про стягнення 206 187,28 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2014 року становить 1 648 054 грн. 93 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 21 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 (позичальником) був укладений кредитний договір № 19.23-03/08-СК, за умовами якого Банк надав останньому кредит у розмірі 150 000 доларів США 00 центів зі строком користування до 20 жовтня 2014 року під 14 процентів річних, а позичальник, у свою чергу, зобов'язався своєчасно повернути суму отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти, а також виконати всі інші умови даного договору.

На забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань боржника, 21 січня 2008 року між Банком, ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Екохім" було укладено договір поруки №19.23-03/08-ДП02, за яким останнє зобов'язувалося відповідати перед Банком за виконання позичальником зобов'язань за вищенаведеним кредитним договором та додатковими угодами до нього як солідарний боржник.

12.02.2014 року відповідачем у справі заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Рівненського міського суду у справі №569/673/13-ц.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.02.2014р. провадження у справі зупинено.

12.05.20147р. провадження у справі поновлено.

У судовом засіданні 01 липня 2014 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, зазначивши при цьому, що порука яка виникла згідно договору поруки № 19.23-03/08-ДП02 від 21.01.2008р. припинилась на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки Банк протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя.

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 19.23-03/08-СК, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 150 000,00 доларів США зі строком користування до 20 жовтня 2014 року та сплатою 14% річних за користування кредитними коштами, а ОСОБА_1, у свою чергу, зобов'язався своєчасно повернути кредитору суму отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти та комісійну винагороду, а також виконати всі інші умови даного договору (а.с. 18-20).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з зібраних у справі доказів, на виконання умов укладеного кредитного договору, банк надав позичальнику (відповідачу у справі) кредитні кошти в сумі 150 000 дол. США.

В подальшому сторони неодноразово вносили зміни та доповнення до Кредитного договору, шляхом укладення відповідних двостороннніх Договорів про внесення змін.

Відповідно до умов п. 3.2 Договору від 30.08.2011р. про внесення змін № 3 до Кредитного договору від 21.01.2008р. № 19.23-03/08-СК (а.с. 29-44) позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 20 жовтня 2016 р. або достроково у випадках, передбачених цим Договором.

Пунктом 5.2.1 Договору про внесення змін сторони передбачили право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань зобов'язань за договором у випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством, зокрема за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами цього Договору.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позичальник (ОСОБА_1) взяті на себе згідно Кредитного договору зобов'язання в частині повернення кредиту, сплати процентів та сплати пені за прострочення сплати процентів виконував не належним чином і станом на 28.11.2012р. у останнього обліковувалась заборгованість у загальній сумі 19 739 дол. США.

Враховуючи, що позичальник не належним чином виконував взяті на себе згідно Договору зобов'язання та існування у останнього простроченої заборгнованості, Банк 29.11.2012р. звернувся до нього з листом-вимогою № 975/1200-2 в якому просив повернути всю суму кредиту яка становить 127 142 дол США 39 центів та погасити інші нарахування здійснені відповідно умов Кредитного договору.

Як встановлено частиною 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", приватним підприємством фірмою "Екохім" (Поручитель) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір поруки № 19.23-03/08-ДП02 від 21.01.2008 року, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №19.23-03/08-СК від 21.01.2008 року та додатковими угодами до нього. (а.с. 11; п. 1 договору).

Відповідно до пункту 4 вказаної угоди у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (пункт 5 договору).

Згідно з пунктом 11 цього договору, останній вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб. Вказаний правочин також був підписаний ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 2-3 ст. 543 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як встановлено під час судового розгляду справи та вбачається з залучених до матеріалів справи доказів, позичальник за Кредитним договором (ОСОБА_1) взяті на себе зобов'язання в частині повернення кредиту, сплати процентів та сплати пені за прострочення сплати процентів виконував не належним чином і станом на 28.11.2012р. у останнього обліковувалась заборгованість у загальній сумі 19 739 дол. США, а тому банк (позивач у справі) звернувся 29.11.2012р. до відповідача як солідарного боржника з листом-вимогою № 984/1200-2 (а.с. 16-17) в якому просив погасити всю суму кредиту яка становить 127 142 дол США 39 центів та сплатити інші нарахування здійснені відповідно умов Кредитного договору.

За таких обставин, коли кредитор повідомив поручителя про дострокове настання строку виконання позичальником зобов'язання за Кредитним договором і заявив відповідну вимогу, останній несе відповідальність перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема за поверення основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами, сплату неустойки та інших санкцій, обумовлених Кредитним договором.

Як встановлено в ході судового розгляд усправи та вбачається з поданого розрахунку (а.с. 7), заборгованість ОСОБА_1 перед Банком (позивачем у справі) станом на 23.12.2013р. (день звернення до суду) складає:

- строкова заборгованість по кредиту становить 77695,68 дол. США, (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить сума - 621021,57 грн.)

- прострочена заборгованість по кредиту за період з 19.07.2012р. по 23.12.2013р. становить 36562,72 дол. США, (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить сума - 292245,82 грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 30.08.2011 р. по 17.12.2013 р. становить 30627,54 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить сума - 244805,93 грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 18.08.2012р. по 17.11.201 Зр. становить 50248,32 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить сума-401634,82 грн.);

- пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 19.03.2010р. по 23.12.2013р. становить 3939,46 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить сума - 31488,13 грн.).

- пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 09.09.2009р. по 23.12.2013р. становить 7113,56 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить сума - 56858,68 грн.).

Отже, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ВТБ БАНК» за Кредитним договором № 19.23-03/08- СК від 21.01.2008 р., укладеним між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 станом на 23.12.2013р. становить 206 187,28 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2013р. 1 долар США = 7,993 грн. становить - 1 648 054,93 грн.).

З огляду на зазначене, враховуючи, що згідно умов договору поруки № 19.23-03/08-ДП02 від 21.01.2008 року, відповідач зобов'язувався нести відповідальність у тому ж обсязі, що і позичальник, то відповідно, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості з відповідача, як солідарного боржника, а тому суд перевіривши подані розрахунки, дійшов висновку про обгрунтованість позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК УКраїни, витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Екохім" (33028, м.Рівне, вул.Соборна, 264, код ЄДРПОУ 314779256) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) - 206 187,28 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.12.2014року становить 1 648 054 грн. 93 коп. - боргу та 32 961 грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.07.2014р.

Суддя Романюк Р.В.